Сербія у ментальній ізоляції

Теми нинішнього огляду преси – загострення дискусії навколо майбутнього статусу сербської провінції Косово та видворення з Афганістану двох іноземних дипломатів. Але відкриємо огляд коментарем швейцарської газети Neue Zürcher Zeitung щодо політичної ситуації в Україні:

Напередодні православного Різдва українські політики заговорили на дещо пом’якшених тонах. До цієї картини пасує і несподіване призначення чільної представниці Партії регіонів Раїси Богатирьової на посаду секретаря РНБО. Що ж спонукало президента Ющенка до такого кадрового рішення? З одного боку, його бажання досягти широкого політичного примирення. Це призначення можна сприймати як відповідний сигнал на адресу Партії регіонів. Але не можна виключати й іншого мотиву, а саме – поставити опонентів перед непростою дилемою. ... Зрештою, може Ющенко просто хоче, щоби його давній конкурентці Тимошенко не жилося так безтурботно і щоб вона зрозуміла, що його заклики до широкого міжпартійного діалогу не є порожніми словами. Призначення Богатирьової – доволі гострий хід. Не варто дивуватися, якщо Тимошенко реагуватиме роздратовано. Вона добре пам’ятає, який головний біль главі уряду може створювати секретар РНБО, відколи це крісло займав Петро Порошенко, - пише Neue Zürcher Zeitung.

Перейдемо до ситуації навколо Косова. Офіційний Белград у міжнародній дискусії перейшов на мову погроз: сербський парламент у своїй постанові пригрозив переглянути дипломатичні відносини із країнами, які визнають незалежність Косова. Норвезька газета Aftenposten коментує:

Сербія, як завжди, демонструє впертість і непримиримість. Нова резолюція сербського парламенту може привести країну до нової фази ізоляції з боку європейських сусідів. Сам перебіг міжнародної дискусії засвідчує, що Сербія, власне, ніколи і не вибиралася зі своєї ментальної ізоляції. Тамтешні націоналісти мають рідкісний хист впиратися рогами після того, як бійку вже давно програно. Косово – це лише один епізод цієї клінічної картини. Тепер вже не допоможуть ані мрії про колишню велич, ані надія, що хід історії у випадку із Косовом можна повернути назад. Час би вже збагнути ці речі, - зазначає Aftenposten.

Віденське видання Die Presse аналізує позицію Росії в цьому конфлікті:

Усім зрозуміло, що Росія підтримує Сербію не через любов до цього народу і не через повагу до міжнародного права. Москва натякає, що може використати незалежність Косова як привід встановити свої правила гри в розв’язанні заморожених конфліктів на своїх кордонах (у Придністров’ї, Абхазії і Північній Осетії). Росія чітко дає зрозуміти, що визнання незалежності Косова спровокує ланцюгову реакцію. Її буде запущено безпосередньо в Кремлі. При цьому з правової точки зору розібратися важко: одні юристи кажуть, що Косово не можна розглядати як прецедент. Інші правники дотримуються протилежної думки. Факт лишається фактом: хто дуже шукає прецеденту, той його неодмінно знайде. Факт також і те, що Росія вже й без того робить на своїх задвірках що їй лише заманеться, - читаємо в газеті Aftenposten.

На завершення – коментарі щодо ситуації в Афганістані, звідки напередодні було вислано дипломатів від ЄС і ООН за їхні буцімто несанкціоновані контакти з талібами. Видання Tagesspiegel з Берліна пише:

 

Можливо, дипломати і переступили за червону лінію. Тим не менш, варто розуміти, що виключно військовими засобами і без контактів з опонентами центрального уряду в Афганістані не вдасться встановити мир. У цій ситуації уряд Німеччини займає найбільш перспективну позицію, підтримуючи такого роду контакти і залишаючи прерогативу ухвалення рішень виключно урядові в Кабулі, - зауважує Tagesspiegel.

Видання Westdeutsche Allgemeine Zeitung також висловлюється на підтримку контактів із талібами:

Переважна більшість населення має глибокі ісламські переконання. Захід для більшості афганців є чужим, а „воїни Аллаха” – хоч і дуже радикальні, але все ж таки „свої”. Саме тому необхідно докласти всіх зусиль, аби залучити до відбудови країни поміркованих талібів, які не визнають терористичних методів. Нехай і важко вести діалог із людьми, які мислять середньовічними категоріями, але без цього ніяк не обійтися.

Огляд преси підготував Євген Тейзе