Спостерігачі ОБСЄ: Який мандат, така і місія
31 жовтня 2018 р.
Александер Гуґ, який виконував роль першого заступника голови Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ в Україні (СММ ОБСЄ), залишає посаду 31 жовтня 2018 року. "ОБСЄ - не кар'єрна організація, працювати в її структурах можна не більше ніж 10 років. Я досягнув цієї межі і тому залишаю свою посаду", - заявив заступник голови СММ.
Мішень для політиків і активістів
Протягом 4,5 років роботи в Україні Александер Гуґ був "обличчям" моніторингової місії: саме він регулярно коментував у ЗМІ ситуацію у зоні конфлікту на Донбасі та говорив про чергові порушення умов припинення вогню. При цьому нерідко особисто Гуґу українські політики чи активісти висловлювали невдоволення роботою СММ. Зокрема, міжнародним спостерігачам нерідко закидали небажання бачити докази російської військової присутності на Донбасі. Наприклад, перша віце-спікерка Верховної Ради, представниця України в гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Ірина Геращенко заявляла, що через присутність у складі місії були росіян, спостерігачі "не помічали" багатьох фактів наявності російської військової техніки на Донбасі.
То є росіяни чи немає?
За тиждень до своєї відставки Гуґ опинився у епіцентрі чи не найбільшого скандалу в його кар'єрі. В інтерв'ю виданню Foreign Policy він заявив, що спостерігачі СММ ОБСЄ бачили на Донбасі людей з розпізнавальними знаками РФ, але доказів вторгнення Росії на Донбасі у місії немає. На запитання, яка позиція ОБСЄ щодо втручання Росії в події на сході України, Гуґ уточнив: "Ми не побачили прямих доказів (російського втручання - Ред.). Втім, ми бачили конвої, які виїжджають та в'їжджають в Україну брудними дорогами посеред ночі в місцях, де немає офіційного перетину кордону".
Ірина Геращенко цю заяву "недолугою" і "невдалою". Окрім низки політиків, невдоволення словаим Гуґа висловили й деякі журналісти. "Пане Гуґ, чи не є для Вас прямою ознакою новітні установки РЕБ, які випускаються винятково в Росії і стоять тільки на озброєнні у Федерації, і які ваш безпілотник зафіксував у Дебальцевому три місяці тому? Або ж ЗРК Оса, яку ваш гвинтокрилий спостерігач зауважив вже на цьому тижні?" - запитував військовий кореспондент Андрій Цаплієнко.
Крок назад
Зрештою, теза про відсутність прямих доказів втручання РФ була видалена з тексту інтерв'ю, оскільки воно "не передавало точку зору" Гуґа, повідомили у Foreign Policy.
Сам Гуґ при цьому наголосив, що "СММ не займається домислами, не робить висновків на підставі встановлених фактів. Факти, які ми наводимо у звітах, які ми публікуємо, і які я озвучив в інтерв'ю, говорять самі за себе" - цитує Гуґа інформагенція "Інтерфакс-Україна".
Звіти говорять самі за себе
Серед наведених Александром Гуґом фактів, про які також ідеться у регулярних звітах СММ ОБСЄ, чимало свідчень про незаконне переміщення вантажів через кордон з Росією. У деяких випадках факти перетину кордону з Росією вдається зафіксувати на відео. "Ми бачили особливі види зброї, які ми в деталях описали, зокрема військове електронне озброєння. Ми також говорили з узятими в полон українською армією полоненими, які заявляють, що вони служать у російській армії і під час ротації беруть участь у воєнних діях в Україні, - заявив заступник голови СММ ОБСЄ, наголошуючи на численних зафіксованих фактах, які можуть вказувати на участь Росії у бойових діях на Донбасі.
Водночас в численних інтервінтерв'ю Гуґ мусив ухильно відповідав на запитання, яке чи не найбільше цікавить українських журналістів: то чи є у місії докази військової присутності Росії на Донбасі? Голова спостережної місії зазвичай вдавався до вкрай завуальованих дипломатичних формулювань. У розмові з DW Гуґ вказав на те, що він представляє польову місію ОБСЄ в Європі і, відповідно, політичний консенсус 57 держав-учасниць ОБСЄ. "Тому те, що я як приватна особа думаю про цей конфлікт, не є компонентом мого завдання". При цьому він додав, що, звісно, має свої "суб'єктивні враження" про ситуацію на Донбасі.
Прізвище керівників місії не мають значення?
З 1 листопада Александра Гуґа замінить британець Марк Етерінгтон. Британський дипломат Етерінгтон вже має чималий досвід роботи у гарячих точках. Він брав участь у врегулюванні конфліктів у низці країн, зокрема у Південному Судані.
Водночас зміна керівника радикальних змін для роботи організації не принесе, вважає експерт Інституту Євроатлантичної співпраці Володимир Горбач. "Як правило, особистісний фактор керівника впливає на роботу самої організації, але навряд чи це позначиться на зовнішніх функціях цієї місії. Вона змушена діяти в рамках і межах того мандату, який у неї є", - пояснює експерт.
У фокусі спостерігачів - дотримання перемир'я
Відповідно до специфіки мандату, завдання СММ ОБСЄ не передбачають доведення чи спростування участі Росії у військових діях на українській території. Як ідеться на сайті організації, цілі роботи місії - "це збір інформації, звіт про ситуацію з безпекою та встановлення фактів, зокрема, про конкретні події на місцях". В інтерв'ю DW Гуґ пояснив, що "сторони, які підписали Мінську угоду - це Москва, Київ і окремі райони Донеччини, Луганщини. Вони пообіцяли завершити конфлікт. І це в їхніх руках. А наше (ОБСЄ - Ред.) завдання усього лише документувати, чи вони це зробили, чи ні".
На постійній основі СММ здійснює моніторинг і верифікацію процесу розведення сил і засобів на Донбасі шляхом патрулювання та дистанційного спостереження на узгоджених ділянках. Окрім того, місія спостерігачів публікує щотижневі звіти про ситуацію з безпекою, переміщення та заходи на пунктах пропуску "Донецьк" і "Гуково" у Російській Федерації.
Вкрай обмежені можливості на кордоні
При цьому моніторинг не здійснюється на більшій частині державного кордону між Україною та Росією на Донбасі. В рамках ОБСЄ постійно обговорюється питання розширення мандату цієї місії на всю ділянку російсько-українського кордону на непідконтрольній Києву території, однак російська сторона блокує втілення цих пропозицій.
Окрім того, після інциденту у квітні 2017 року, коли на міні підірвався автомобіль спостерігачів ОБСЄ, Гуґ заявив, що надалі спостерігачі їздитимуть лише асфальтованими дорогами. Відтак можливості спостерігачів щодо перевірок багатьох ділянок контрольованих сепаратистами територій є украй обмеженими.
СMM почала свою роботу 21 березня 2014 року на підставі запиту від уряду України до ОБСЄ і консенсусного рішення всіх 57 країн-учасниць ОБСЄ. У Донецькій і Луганській областях станом на жовтень 2018 року, за даними МЗС України, працюють близько 600 спостерігачів. Спостерігачі щодня надають звіти державам-учасницям ОБСЄ. Звіти місії також доступні широкій громадськості та ЗМІ на офіційному сайті ОБСЄ англійською, українською та російською мовами.