Стадіони "Євро-2016"

Стадіон "Стад де Франс" розташований у передмісті Парижа в районі Сен-Дені. Його збудували в 1998 році до Чемпіонату світу з футболу. Це домашня арена збірної Франції. Команда країни-господаря "Євро-2016" "Les bleues" сподіваються зіграти тут у фіналі Чемпіонату Європи, який відбудеться 10 липня, на очах у 80 тисяч вболівальників.

Футбольний стадіон "Парк де Пренс" (у перекладі - "Парк принців") розташований у південно-західній частині французької столиці та вважається полем паризької команди "Парі Сен-Жермен". Проведення великих змагань для стадіону - не рідкість, але до 2016 довелося розширитися. З'явилися нові сидіння та приватні ложі. Нині стадіон може прийняти до 45 тисяч вболівальників.

Цей стадіон був збудований на Лазуровому березі у 2013 році з наміром зробити його "екологічним". На його даху інсталювали понад чотири тисячі сонячних батарей, які дозволяють виробляти навіть більше енергії, ніж потрібно самій арені. Крім того, він облаштований таким чином, щоб зберігати дощову воду для поливання поля. Стадіон може прийняти близько 35 тисяч вболівальників.

У Марселі вирішили створити багатофункціональний комплекс ще у 1937 році. Назвали його на честь велозмагань, які проводилися тут. Це домашня арена марсельського футбольного клубу "Олімпік". Стадіон може зібрати близько 67 тисяч глядачів.

Футбольний клуб "Олімпік" досі проводять свої домашні матчі на старому стадіоні, але новісінький стадіон Ліона от-от буде готовий до проведення змагань - у січні 2016 року. Очікується, що він зможе прийняти близько 58 тисяч вболівальників. Цей стадіон збудували спеціально до "Євро-2016". Його вартість оцінюється у близько 405 мільйонів євро.

Будівництво стадіону у Бордо було завершено своєчасно: останній матч минулого сезону місцевий футбольний клуб "Жиронден де Бордо" зіграв вже на новій арені. Стадіон може вмістити близько 42 тисяч глядачів. Коштував він близько 184 мільйонів євро. Проект стадіону створила швейцарська фірма Herzog & de Meuron, яка раніше проектувала спортивну арену у Мюнхені.

Його збудували на острові у центрі Тулузи до Чемпіонату світу з футболу 1938 року. За свій вигляд цей стадіон прозвали "міні-Уемблі". Незважаючи на те, що ремонтні роботи ще не завершилися, він може прийняти 33 тисячі фанів - втричі менше, ніж справжній Уемблі в Лондоні.

Це домашній стадіон французького футбольного клубу міста Лілль, який розташований у регіоні Нор-Па-де-Кале на півночі країни. Він може вмістити 50 тисяч глядачів, яким зовсім не доведеться перейматися погодними умовами. Від дощу захищає надійний дах, який можна розкрити за 30 хвилин.

Цей стадіон у Лансі може вмістити 35 тисяч осіб. Його назвали в честь колишнього генерального директора місцевої гірничодобувної компанії. Відкрили один із найстарших стадіонів країни 1933 року.

Багатофункціональний спортивний комплекс у Сент-Етьєні неодноразово розбудовувався за останні роки. Коли його відкрили у 1931 році він міг вмістити лише 1800 осіб, нині - 41, 500.