Стокгольм – екологічне місто 2010-го року

Стокгольм цілком можна вважати чемпіоном Європи з питань дотримання екологічних стандартів. Якщо в США або Австралії в середньому за рік викидають в атмосферу понад 20 тонн СО2 на душу населення, то в Стокгольмі цей показник складає лише чотири тонни, стверджує архітектор Стеллан Фрюксель. Він відповідає за планування стокгольмського району Хаммарбю Шьостад.

Інфраструктура й свідомість

«Нас часто запитують: як вам вдалося досягти таких показників? Наша відповідь – секрет успіху полягає в інфраструктурі», - каже Фрюксель. В районі Хаммарбю Шьостад створили цілу спеціальну систему, яка допомагає зменшити викиди шкідливих речовин в атмосферу. Таким чином колишній індустріальний район з незрозумілим майбутнім перетворили на привабливий житловий масив. Там не бракує ані парків, ані дитячих майданчиків, відкривається чудовий вид на водойми з парусниками.

Одним з головних елементів поставленої екологічної мети є залучення до проекту самого населення. Жителі масиву повинні робити власний внесок у захист довкілля. Тому спочатку вкрай важливим було докладно проінформувати населення, пояснив Йонас Тьорблом. Він відповідає за маркетинг на сміттєпереробній компанії Envac. Тільки якщо якомога більше людей розділятиме сміття, система працюватиме ефективно, наголосив Тьорблом.

Вакуумний трубопровід для сміття

Привертає до себе увагу скляна будівля посеред масиву. Це інформаційний центр. Спочатку його планували виключно для місцевих жителів. Тепер, однак, він перетворився на магніт для експертів з усього світу, які приїздять до Стокгольма, щоб ознайомитися з екологічним постачанням тепла в квартири або з тим, як відбувається очищення стічних вод і переробка сміття.

Біовідходи - в один контейнер, папір – в інший, окремий контейнер для загального сміття, яке не підлягає утилізації. Перед кожним будинком з-під землі стирчать три вериткальні труби з люками для сміття. Вони використовуються як своєрідні резервувари для тимчасового накопичення відходів. Сміття не вивозиться, а транспортується через підземний вакуумний трубопровід до загального переробного центру.

Біогаз із стічних вод

Ніщо не пропадає – навіть те сміття, яке не підлягає переробці. При його спаленні виробляється електроенергія та нагрівається вода для центрального опалення. Для цього використовуються очищені стічні води.

Коли вода пройшла крізь батареї у квартирах і офісах й охолола, вона слугує вже для охолодження кондиціонерів. Перед тим, як остаточно потрапити в Балтійське море, очищена вода ще крутить турбіну для виробництва струму. Стічні води приносять користь і перед їхнім очищенням – їхні випаровування є відмінним біогазом, яким, наприклад, заправляють міські автобуси.

Міське планування як екологічний фактор

Передумовою для такої інфраструктури, яку спорудили в Стокгольмі, є щільне міське планування, коли привабливі житлові масиви туляться на дуже обмеженій площі. Тільки якщо відстані між усіма системами будуть невеликі, вони працюватимуть ефективно, пояснив архітектор Стеллан Фрюксель. Він переконаний, що для того, аби вести нешкідливий для клімату спосіб життя слід шукати альтернативи як містам, які розтягуються у площі, так і односімейним будинкам.

Крім того, важливо мати добре розвинену систему громадського транспорту, аби спонукати людей пересідати з машини на автобус або трамвай. До речі, у Швеції навіть потяги використовують "зелену" енергію. Тому, наголосив Фрюксель, країна і має такі відмінні показники стосовно викидів вуглекислого газу в атмосферу.

Автор: Ютта Швенґсбір / Володимир Медяний
Редактор: Наталя Неділько