Що відомо про розслідування злочинів на Майдані

У ніч на 30 листопада 2013 року силовики спецпідрозділу "Беркут" розігнали протестну акцію на Майдані в центрі Києва під приводом встановлення там новорічної ялинки. Ця подія спровокувала масштабні протести, піком яких стали криваві події 18-20 лютого 2014 року, коли в центрі столиці загинули більше ста осіб, кілька десятків зникли безвісти, більше тисячі дістали поранення, а сотні - були заарештовані та піддані катуванням. DW зібрала найважливіші факти щодо перебігу розслідування злочинів на Майдані.

Хто проводить розслідування

Україна відкрила кримінальне провадження щодо розслідування злочинів на Майдані ще у вересні 2014 року. Управління спеціальних розслідувань у структурі Генпрокуратури України, яке було створено як єдиний центр з розслідування усіх злочинів, вчинених на Майдані, очолив Сергій Горбатюк, який має багаторічний досвід слідчого в особливо важливих справах ГПУ. За його словами, зараз Генпрокуратура розслідує понад дві тисячі епізодів у справі щодо злочинів на Майдані в період з 30 листопада 2013-го до 20 лютого 2014 року. Крім того, Україна домагається спільного розслідування у Міжнародному кримінальному суді (МКС) злочинів проти Майдану та військових злочинів і злочинів проти людяності на Донбасі та в Криму. 

Що відомо про "беркутівців", які розганяли студентів 

Під час розгону студентів 30 листопада, як встановила Генпрокуратура, на Майдані перебували 290 "беркутівців" - переважно з київського підрозділу, а також із Сумської, Черкаської та Луганської областей. Майже половина з цих київських "беркутівців" зараз продовжує працювати в правоохоронних органах. У справі про розгін студентів підозру оголошено загалом шістнадцятьом силовикам, серед яких чотири командири "Беркуту". За словами Горбатюка, особи силовиків, які чинили "основну протиправну діяльність" встановлені, проте водночас "жоден з виконавців саме побиття не ідентифікований". 11 підозрюваних досі перебувають у розшуку. Крім того, до суду вже направили справи чотирьох "беркутівців" за подіями 1 грудня, коли силовиками було жорстоко побито активістів на Банковій біля Адміністрації президента.

Що дізналося слідство про співробітників "Беркуту", які стріляли на Майдані

За інформацією Горбатюка, частину справ за подіями тих днів вдалося довести до суду. Зокрема, підозру повідомили командирам львівських і харківських "беркутівців", а також командиру роти харківського "Беркуту" - до суду направлені обвинувальні акти щодо них. Керівнику СБУ в Києві і Київській області інкримінують організацію незаконного проведення антитерористичної операції - штурму Майдану в ніч з 18 на 19 лютого. Загалом розслідування у справі подій 18 лютого в Маріїнському парку, на вулицях Грушевського та Інститутській завершено щодо п'ятьох "беркутівців", ще шість високопосадовців перебувають у розшуку. У справі штурму Євромайдану в ніч з 19 на 20 лютого в суді перебуває голова СБУ в Києві і Київській області. А щодо подій 20 лютого, за даними Горбатюка, у суді перебуває справа щодо п'яти "беркутівців", ще 20 "беркутівців" і шість високопосадовців перебувають у розшуку.

Притягнення до відповідальності організаторів розгону Майдану

Притягнення до відповідальності ймовірних організаторів розгону Майдану - справа складна і затяжна, адже значна частина з них втекла за кордон, зокрема до Росії. До сьогодні Генпрокуратура повідомила про підозри низці тодішніх високопосадовців. Зокрема, екс-президенту Віктору Януковичу, екс-главі уряду Миколі Азарову, екс-генпрокурору Віктору Пшонці, екс-секретарю Ради національної безпеки та оборони Андрію Клюєву, екс-міністру внутрішніх справ Віталію Захарченку та його заступнику Віктору Ратушняку. Також причетність до розгону акції 30 листопада інкримінують тодішньому керівнику КМДА Олександру Попову.

Януковичу повідомлено про підозри у загалом восьми справах, але до суду вони ще не передані - розслідування у них призупинене за розшуком, що призупиняє перебіг строків слідства. 25 листопада мав відбутися відеодопит Януковича, щоправда, як свідка - у справі проти п'яти "беркутівців", яких звинувачують у розстрілі протестувальників на Інститутській. Проте фактично до самого допиту справа тоді так і не дійшла. Допит вдалось провести з другої спроби 28 листопада. Того ж самого дня, перед початком допиту Віктора Януковича, генпрокурор Юрій Луценко заявив, що екс-президенту оголошено про ще одну підозру - у державній зраді. 

Судді, які розглядали справи майданівців

Звільнення з посад суддів, які виносили неправомірні рішення проти активістів Євромайдану та підтримували заборону мирних протестів у центрі Києва взимку 2013-2014 років - одна з найбільш затяжних і безуспішних справ. Як повідомив DW адвокат родин "Небесної сотні" Роман Маселко, у цих справах досі немає суттєвого прогресу. Служителі Феміди успішно проходять оцінювання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ) або ж оскаржують свої звільнення. Впродовж року після Майдану при Вищій раді юстиції діяла Тимчасова слідча комісія з перевірки суддів, яка мала перевірити діяльність 250 заплямованих суддів, однак вона встигла розглянути справи лише 50 з них. Інші справи передали до Вищої ради правосуддя.

Показовим є випадок судді Київського апеляційного адмінсуду Володимира Мельничука, який взимку 2013 року не побачив жодних порушень у постанові судді Окружного адмінсуду Києва Богдана Саніна заборонити проведення будь-яких акцій на Майдані і залишив цю заборону в силі. На початку листопада цього року він успішно пройшов перевірку ВККСУ.

Когось засудили, але майже ніхто не сидить

У відповідь на запит DW у Генпрокуратурі повідомили, що у зв'язку з подіями на Майдані, а також прийняттям так званих "диктаторських" законів слідчими ГПУ повідомлено про підозру 193 особам. З них: 34 високопосадовцям, 122 працівникам органів внутрішніх справ, 2 суддям та 29 цивільним особам - "тітушкам". За результатами розслідування до суду скеровано 39 обвинувальних актів щодо 75 осіб. За результатами судового розгляду винуватими у вчиненні кримінальних правопорушень визнано 11 осіб, стосовно 10 - ухвалено обвинувальні вироки (9 осіб засуджено до позбавлення та обмеження волі на певний строк, до 8 з них застосовані положення ст. 75 КК України - "звільнення від відбування покарання з випробуванням", 1 особі призначено покарання у вигляді штрафу).

Як додали у ГПУ, загалом правоохоронними органами України у провадженнях цієї категорії повідомлено про підозру 345 особам, з них: 48 високопосадовцям, 187 правоохоронцям, в тому числі 19 слідчим, 12 прокурорам та 14 суддям. Направлено до суду 138 обвинувальних актів стосовно 192 осіб. Судами визнано винними 37 осіб, стосовно 35 постановлено 25 обвинувальних вироків, 6 осіб виправдано. При цьому у ГПУ, попри прохання DW, не деталізували, у яких саме справах були винесені вироки. 

Що гальмує розслідування

Між тим, ефективне та швидке розслідування гальмує низка перешкод. Одна з найголовніших - брак політичної волі та належних ресурсів, на що скаржаться як адвокати, так і, зокрема, глава Департаменту спецрозслідувань Сергій Горбатюк. В одному з останніх інтерв'ю він обурюється роботою суддів та затягуванням розгляду справ, які їм передало слідство, а також - позицією правоохоронців, які покривають злочинців. За словами одного з адвокатів родин "Небесної сотні" Віталія Тітича, одна з причин гальмування розслідувань - проведення балістичних експертиз, оскільки багато деталей справ побудовані саме на їхніх результатах. Однак на сьогодні існує величезна черга на єдиний в Україні мікроскоп, на якому такі експертизи проводять, і такі експертизи можуть тривати ще кілька років. Затягує процес розслідувань і реорганізація Департаменту спецрозслідувань ГПУ, в результаті якої наприкінці жовтня створили ще одне управління - з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями. Воно, за словами Луценка, має забезпечити передачу до суду "великої справи" Януковича. Ще одна проблема - заочне судочинство, яке набуло чинності ще в жовтні 2014 року. До нього, за словами Горбатюка, слід внести зміни, оскільки нинішня його процедура виписана з недоліками, через що відповідальності можуть уникнути саме організатори розгону Майдану.