Угода перебуває в стадії свого завершення, повідомила голова німецько-української парламентської групи Бундестагу, представниця соціал-демократів Бербель Кофлер. Вона не виключила, що це може статися ще в грудні. Але підписання угоди не означатиме, що документ негайно запрацює. На угоду ще чекає процес ратифікації в 27 країнах ЄС, і для цього знадобиться час. «Євросоюз не може давати вказівки, як швидко країни, які входять до його складу, повинні працювати з угодою, але буде визначено остаточний термін ратифікації, якого доведеться дотримуватися», - пояснила Кофлер.

Різні погляди на аграрні питання

Депутат вказала на спірні моменти в переговорному процесі, які все ще не вдалося остаточно подолати. Передусім, за її словами, це стосується аграрної політики. Водночас вона висловила переконання, що й тут сторони дійдуть спільного знаменника. «За минулі 17 раундів переговорів ЄС і Україна показали свою здатність знаходити компроміси і немає необхідності зараз загострювати увагу на деталях», - зауважила Кофлер.

Євросоюз і Україна єдині в тому, що слід дотримуватися стандартів, які завжди є частиною угод про зони вільної торгівлі. Серед іншого мається на увазі правова безпека, визнання сторонами загальних правових правил. Німецький парламентар підкреслила, що при цьому важливу роль відіграє й дотримання прав людини. За її словами, цей фактор завжди має вплив на переговори. «Хоча угода є економічною, під час переговорів обговорюються також питання демократії та свободи слова», - наголосила німецький депутат.

За двома зайцями

«Не можна одночасно підписувати угоди про зону вільної торгівлі між ЄС і Україною і про приєднання до Митного союзу Росії, Білорусі й Казахстану», - вважає Кофлер. Як пояснила далі депутат Бундестагу, таке сидіння на двох стільцях є неможливим, оскільки Митний союз передбачає не лише вільну економічну зону, але й певне злиття економік. При цьому учасники позбавляються права самостійного укладання подібних угод з іншими країнами.

Водночас угода з Європейським Союзом, продовжила німецький депутат, це тільки зона вільної торгівлі, яка не обмежує її учасників у праві самостійного ведення справ з іншими країнами-партнерами. «Але Україна врешті-решт має сама вирішити, де вона матиме більші вигоди», - підсумувала Бербель Кофлер.

Автор: Олександр Сосновський
Редактор: Володимир Медяний