Чи врахує Україна рекомендації європейських правників?

У Києві не приховували задоволення остаточними висновками Венеціанської комісії щодо закону про очищення влади. "Венеціанська комісія надала право українському уряду проводити очищення і дискваліфікацію тих державних службовців, які були призначені Януковичем за результатами незаконної зміни конституції та подальшої так званої адміністративної реформи", - зауважив міністр юстиції України Павло Петренко.

У повідомленні на сайті його відомства наголошується, що експерти Ради Європи визнали закон про люстрацію таким, що "повністю відповідає міжнародним стандартам". Зауваження Венеціанської комісії Петренко назвав технічними рекомендаціями, які уряд "обов’язково врахує під час подання змін до закону до парламенту".

Технічні чи суттєві зауваження?

Під час підготовки своїх висновків європейські правники взяли до уваги проект змін до закону про люстрацію, підготовлений сімома народними депутатами, серед яких - Єгор Соболєв та Ігор Алексєєв. Соболєв написав у своїй колонці на "Українській правді", що рішення Венеціанської комісії "має історичне значення". Він розповів про те, як наприкінці минулого року йому вдалось переконати експертів Венеціанської комісії не робити остаточних "розгромних" висновків щодо люстрації в Україні, а приїхати туди й на місці розібратися в ситуації.

Венеціанська комісія й справді визнала легітимними цілі, закладені в закон України "Про очищення влади". Втім, загальний тон зауважень є достатньо критичним, вказується на цілу низку недоліків, які стосуються суті процесу люстрації. В коментарі DW експертка Венеціанської комісії та одна з авторів висновків Анне Петерс зазначила: "Комісія в принципі підтримує проект змін до закону, оскільки він містить покращення у зрівнянні з чинною редакцією. Ми думаємо, краще змінити закон, аніж залишити його таким, як є".

Боротьба з корупцією разом з люстрацією

У Венеціанській комісії люстрацію визначають як тимчасове виключення з публічного життя тих осіб, котрі обіймали високі посади за попереднього, недемократичного режиму й через це "можуть становити загрозу нещодавно встановленому демократичному режиму". Український закон про люстрацію, однак, містить й іншу ціль - очищення органів влади від осіб, залучених до широкомасштабної корупції. У висновках комісії зазначається, що хоча і люстрація, і антикорупційні заходи є легітимними діями, вони "не ідентичні за своєю природою".

"Під час зустрічей з українською владою делегація Венеціанської комісії багаторазово висловлювала думку, що намагання розібратися з двома викликами в одному законодавчому акті та за допомогою ідентичних засобів не є оптимальним", - наголошується у висновках європейських правників. Анне Петерс додає, що відділення боротьби з корупцією від люстрації у вузькому значенні є найважливішим моментом висновків Венеціанської комісії.

Натомість, Єгор Соболєв у своїй колонці написав: "Наша люстрація обов’язково має змусити всіх посадовців, суддів та правоохоронців пройти антикорупційний тест - пояснити майно своєї родини". Попри неодноразові звертання, DW не вдалось отримати коментар депутата.

За словами професора університету Гонконгу, спеціаліста з люстрації Романа Девіда, люстрація й боротьба з корупцією мають спільним те, що покликані повернути довіру до уряду та запобігти зловживанню владою. З іншого боку, вони стосуються проблем різного походження. "Антикорупційні ініціативи мають справу з індивідами, які переслідують особисті інтереси, тоді як люстрація - з чиновниками, чия лояльність до уряду є сумнівною", - розповів DW Девід.

Потрібна незалежна комісія, а не міністерство

Згідно з чинним законом, проводити люстраційну перевірку уповноважене міністерство юстиції. При цьому чиновники, на яких поширюється закон, повинні написати своєму керівникові заяву, чи підпадають вони під люстраційну заборону. Таку децентралізовану процедуру у Венеціанській комісії вважають сумнівною, адже існує ризик, що процесу бракуватиме однорідності, або він "відкриє простір для зведення рахунків з особистих або політичних мотивів, або призведе до надто поблажливого ставлення до окремих люстрованих осіб".

Натомість у Венеціанській комісії наголошують, що керувати процесом очищення влади має "спеціально створена незалежна комісія". Розроблений в Україні законопроект передбачає створення такого органу в структурі виконавчої влади. Його голову уряд призначає за поданням прем’єра, а звільняє за згодою відповідного парламентського комітету. Однак, у Венеціанській комісії наголошують, що для забезпечення незалежності люстраційної комісії, її членами мають бути "видатні громадяни, призначені главою держави та затверджені парламентом".

Роман Девід вважає створення такої спеціальної комісії необхідним. "Децентралізація може мати наслідком упередженість та непослідовність застосування люстрації, може персоналізувати процес", - зауважив експерт.

Крім того Венеціанська комісія попереджає, що надто широка люстрація може поставити під загрозу функціонування всієї державної влади в Україні. "Основне - це застосовувати закон з доброю волею та максимальною повагою до приватного життя людини", - говорить Анне Петерс та додає, що масштаби корупції в Україні відрізняють ситуацію в ній від інших країн, де проводилася люстрація. "Тому Україна потребує креативних заходів, хоча існує дуже велика загроза зловживання", - наголошує експертка.

Санкцій не буде

Ігор Алексєєв розповів DW, що планує найближчими днями зустрітися з іншими авторами проекту змін до закону про очищення влади та керівництвом департаменту люстрації. "Звіримо годинники і узгодимо подальші дії", - зазначив він, коментуючи перспективи врахування рекомендацій європейських правників.

За словами Анне Петерс, Україна як суверенна держава є вільною в цьому. "Ніяких санкцій не може бути, адже Венеціанська комісія оперує через силу аргументації та переконування", - наголошує Петерс. Втім, якщо Київ не внесе рекомендовані зміни, "Україна стикнеться з втратою міжнародної репутації та авторитету; безумовно, інші органи Ради Європи та ЄС зустрінуть це із занепокоєнням". Експертка повідомила, що доповідь з цього питання буде представлена на наступній пленарній сесії Венеціанської комісії, крім того, дії України будуть взяті до уваги під час підготовки висновків з інших питань, наприклад, конституційної реформи.

Роман Девід стверджує, що Україні обов’язково слід взяти до уваги думку Венеціанської комісії. "Крім того, що права людини є самоціллю та формують підґрунтя для демократії, Україна точно не потребує негативного іміджу через недотримання міжнародних стандартів", - підсумував експерт.