Українська криза: ЄС застиг на роздоріжжі

Нинішній саміт ЄС - історичний з усіх боків. Він став першим для президента Європейської Ради Дональда Туска та голови Єврокомісії Жан-Клода Юнкера на їхніх нових посадах. За результатами - схвалені найкоротші висновки за останні кілька років. Крім того, цей саміт став найшвидкоплиннішим у році, що минає : його вдалось завершити до опівночі четверга, 18 грудня, для чого навіть скоротили час на прес-конференцію.

Українське питання обговорювалося під час робочої вечері. Ще до початку зустрічі Туск зазначив, що лідери держав-членів ЄС повинні надіслати чіткий сигнал підтримки Україні, у тому числі фінансової. Він не уточнив, про які суми може йтися, але напередодні саміту Юнкер у спеціальній заяві повідомив про 2 мільярди євро, які попросив український уряд. Утім, головна мета дискусії глав держав та урядів членів ЄС - пошук стратегічного підходу.

ЄС змінює курс?

Євросоюзу досі не вдавалось бути достатньо ефективним у своєму реагуванні на ситуацію в Україні, переконаний Туск. "З початку подій на Майдані відповідь ЄС була орієнтована на події ", - сказав він журналістам і наголосив, що Європа при цьому не повинна вдаватись до радикалізму. "Наша дискусія була дуже практичною і прагматичною, оскільки поведінка Росії потребує прагматичної реакції", - сказав очільник Європейської Ради.

Одним з досягнень є той факт, що лідерам країн-членів ЄС вдалось домовитись, що "агресивна російська реакція на Україну" була спровокована рішенням Києва підписати угоду про асоціацію з ЄС.

При цьому нова відповідь на дії Москви вимагатиме розробки повноцінної довготривалої стратегії, до обговорення якої лідери ЄС повернуться уже у березні - на наступному саміті. "Європа потребує об'єднаної спільної позиції. І коли ми говоримо про ситуацію в Росії та Україні, ми говоримо про самих себе, про те, що означає ЄС, який реальний обсяг нашої солідарності", - зазначив Туск.

Санкції повинні залишатись в силі

Економічна ситуація в Росії не тішить європейських лідерів. "Я стурбований ситуацією в російській економіці. Звичайно, Росія - найбільший торговий партнер Фінляндії разом зі Швецією та Німеччиною. І ніхто не хоче бачити спаду в російській економіці", - сказав журналістам прем'єр-міністр Фінляндії Александер Стубб. Його підтримав і прем'єр-міністр Швеції Стефан Ловфен, який відзначив, що ситуація може стати "занадто поганою".

Разом з тим обидва прем'єри вважають, що санкції щодо Росії скасовувати поки рано. "Нам потрібно залишатися твердими щодо санкцій ... Необхідно залишатися об'єднаними, це - важливо", - наголосив шведський прем'єр. "Ми повинні бути принциповими і маємо дотримуватись наших ключових принципів ліберальної демократії", - підтримав його фінський колега.

Президентка Литви Даля Грібаускайте зазначила, що для неї економічний спад в Росії не став несподіванкою, оскільки санкції ЄС, очевидно, почали діяти. "Ми подивимося (скасовувати санкції, чи ні. - Ред.), це залежатиме від дуже конкретної ситуації на Сході України та від поведінки Росії в нашому регіоні", - сказала вона.

А президент Франції Франсуа Олланд додав, що запровадженням обмежень Євросоюз розумів, що вони вплинуть і на європейську економіку. При цьому він також не поспішає закликати до скасування санкцій. "Як тільки Росія буде залучена в процес, який зможе привести до вирішення кризи в Україні, не буде більше причин для збереження цієї ситуації", - сказав він.

Оптимізм Могерині

Головна європейська дипломатка, яка щойно повернулась з поїздки до Києва, Федерика Могерині вважає, що ситуація не така вже й погана. Заявивши про підтримку реформ в Україні та розробку стратегії відносини з Росією, верховна представниця ЄС з питань спільної зовнішньої та безпекової політики знову нагадала про необхідність виконання Мінських угод.

"Ми повинні бачити конкретні результати. І я сподіваюсь, що найближчими днями ми зможемо побачити деякий позитивний розвиток", - сказала вона. Втім, причин свого оптимізму Могерині пояснювати не стала.

Кажучи про економічну ситуацію в Росії, вона зазначила, що рецесія не може бути гарною новиною, хоча і повинна стимулювати Москву. "Путін і російські лідери повинні серйозно подумати про необхідність радикальних змін у відносинах з рештою світу і переключитися на режим співпраці", - сказала вона.