Кузня талантів

"Я мріяв робити наукові дослідження в радіотехніці, а в результаті працюю програмістом", - розповідає свою історію кандидат технічних наук, львів’янин Володимир Остап. Реалізуватися у радіотехнічній галузі молодому науковцю не вдалося. "На практиці це нереально, а програмування стало чи не єдиною можливість щось творити і розвиватися. Це та ніша, де інтелект може принести гідний дохід без особливих матеріальних вкладень", - пояснює співрозмовник.

Він переконаний, що сьогодні в Україні молоді креативні науковці-техніки найповніше можуть себе проявити саме в IT-сфері. Відтак, зауважує молодий чоловік, ця галузь постійно поповнюється фізиками, хіміками, транспортниками, радіотехніками, математиками, які не отримували базових знань з програмування, але самі постигали його ази. До таких самоучок науковець зараховує і себе. "У моєму колективі лише половина працівників з IT-освітою, - наводить приклад Остап. - Решта – самоучки, причому п’ятеро – кандидати наук."

Практично всі самоучки, як зрештою і наш співрозмовник, отримували знання з трьох джерел: курсів, підручників та інтернету. Згідно з дослідженням міжнародного кадрового порталу "HeadHunter Україна", 44 відсотки опитаних українських програмістів не мають профільної освіти. Разом з тим, освітня система в сфері інформаційних технологій потребує вдосконалення, переконані програмісти. Третина опитаних оцінили рівень профільної освіти як "низький", а 50 відсотків – як "посередній".

Освіта не встигає за прогресом

Аби рівень знань покращився і діти змалку навчалися комп’ютерної грамоти, в Україні запровадили новий навчальний предмет – "сходинки до інформатики". Але і тут – типово український підхід: предмет ввели, а про матеріальну базу забули. У тому, що предмет є необхідним і дуже корисним для українських дітей, не сумнівається директор львівської школи №81, математик-програміст за фахом Богдана Проців. Але реалії виявилися значно складнішими: школи не забезпечені відповідною кількістю комп’ютерів. "Приміром, у нашій школі, - розповідає директор, - лише 11 комп’ютерів, які ми закупили ще 5 років тому. Звісно, вони застарілі і їх не вистачає".

Також є проблема з вчителями інформатики, і чи не основне – це матеріальне оснащення самого кабінету: столи та стільці, які були б пристосовані до занять дітей молодшого віку, зазначає Богдана Проців. Математики, а тим паче IT-шники, аж ніяк не зацікавлені педагогічною діяльністю, скаржиться директор, бо мають чимало інших пропозицій, з кращою оплатою. Приміром, "сходинки до інформатики" для другокласників цієї школи викладає вчитель молодших класів, яка закінчила спеціальні курси.

Феномен у генетиці

У схожій ситуації більшість українських шкіл, переконана директор львівської школи. Зрештою, каже вона, вищі навчальні заклади, які готують фахівців ІТ, мають ті ж проблеми: застаріле технічне обладнання, неготовність працювати в умовах швидкого розвитку технологій, невідповідні навчальні програми. Однак проблеми в освіті не стали на заваді формуванню цілої "армії" українських IT-шників. "Уся справа в генофонді українців", - запевняє Богдана Проців. Українці вміють самостійно вдосконалюватися, вчитися і реалізовуватися. "Можна також говорити, що нині ми пожинаємо плоди сильної математичної школи, яку успадкували від радянської освітньої системи", - каже директор. І додає, математика ж бо – основа технологій, розвиває логіку мислення.

Інтелектуальні здібності українців є першопричиною того, що Україна опинилася серед лідерів за кількістю IT-фахівців, каже в інтерв’ю DW директор Асоціації підприємств інформаційних технологій України Юрій Пероганич. "Цей феномен закладено генетично, Україна є експортером інтелекту, а ще традиційно сильна школа кібернетики і математики", - зауважив Пероганич. Приміром, перший у Європі прототип комп’ютера створено саме на базі Інституту кібернетики Академії наук України, нагадує експерт.

Залучити бізнес

Для програміста головне – базове знання, каже голова асоціації, адже з технічним прогресом усе швидко змінюється, і самовдосконалення для IT-фахівця уже стало нормою. Він погоджується, що навчальні заклади країни не встигають за прогресом, а у сфері інформаційних технологій і поготів. На думку Пероганича, нині уряд має зосередитись не на кількості випускників, а на якості їхньої освіти. "Бізнес, IT-компанії треба долучити до розробки навчальних програм, організувати стажування викладачів на IT-підприємствах, організувати курси підвищення кваліфікації, отримання другої вищої освіти тощо", - каже голова асоціації. Зрештою, каже експерт, бути IT-спеціалістом в Україні стало просто і зручно, бо тут створена "екосистема" для цієї галузі. І це, у свою чергу, відчула талановита українська молодь.