Учені розвіяли міфи про Тутанхамона

Тутанхамон був хворобливим, мав проблеми з пересуванням через хворобу кісток, а народився внаслідок кровозмішення, свідчать результати експертизи групи науковців, презентовані в Єгипетському музеї в Каїрі.

Тутанхамон справді був сином Ехнатона, часи правління якого належать до найбільш буремних і цікавих сторінок історії фараонів. Тоді було здійснено релігійну реформу: Ехнатон замість політеїзму запровадив поклоніння одному богу Сонця Атону. Тим важливішими є результати дослідження, розповідає головний дослідник стародавньої історії Єгипту Цахі Хавас.

Походення фараона

«Час його правління, так званий період Амарни, був для науковців досі своєрідною театральною п'єсою без кінця і початку, драмою з маловідомими акторами. Ми змогли встановити імена лише чотирьох мумій. Ще сім мумій залишалися неідентифікованими», - каже Хавас, котрий очолював команду науковців, що проводила ДНК-експертизу та інші дослідження. Зрештою вималювалася повна картина – легендарний фараон Тутанхамон, котрий прийшов до влади у 9-річному віці, а помер у 19 років, народився від союзу брата і сестри. Хавас вибудовує гіпотезу:

«Можливо, Ехнатон одружився з власною сестрою, оскільки його головна дружина – славетна Нефертіті подарувала йому лише шістьох дочок. Жінка тоді не могла бути спадкоємицею трону, тож, фараону потрібен був наступник. Тому він одружився з сестрою. Ми знаємо, що у Стародавньому Єгипті царям це дозволялося, оскільки вони вважалися божествами».

Загадкову смерть теж розгадали

Науковці також змогли пояснити загадкову ранню смерть фараона. «Більшість хвороб, які ми змогли встановити, - це поширені на той час інфекції. Ми також знайшли докази, що він хворів на малярію», - каже Карстен Пуш – один з німецьких експертів, що брав участь у цьому дослідженні.

На думку науковців, смерть фараона спричинив нещасливий збіг різних обставин. Тутанхамон потерпав від хвороби кісток, потім зламав ногу, почалося запалення, а пізніше додалася малярія. За кілька днів фараона не стало, відтворюють події сивої давнини учені.

Не генетика, а мистецтво

Водночас припущення того, що Тутанхамон міг мати синдром Марфана, що зовні виявляється у певних жіночних зовнішніх рисах чоловіків, витонченій фігурі, видовжених пальцях, не підтвердився. Всі ці риси можна простежити на витворах мистецтва того часу, однак ні Тутанхамон, ні його батько Ехнатон цього синдрому не мали, підбиває підсумки Хавас:

«Стиль статуй періоду Амарни, що є у нашому музеї, визначався мистецькими міркуваннями. Митець поєднував чоловічі та жіночі ознаки, зображаючи божество як символ плодючості. Йдеться про релігійну концепцію. Це захоплююче відкриття».

Автор: Юрген Стрияк / Наталя Неділько

Редактор: Тетяна Бондаренко