У Венеціанської комісії є сумніви щодо чесності майбутніх виборів до Верховної Ради

Венеціанська комісія раніше неодноразово ставила під сумнів відповідність європейським стандартам проекту нового закону про вибори, зокрема повернення до "змішаної" виборчої системи. Експерти комісії попереджали, що формула 50/50, де половина депутатів обирається за списками партій, а друга – у мажоритарних округах, може створити широке поле для фальсифікацій й зрештою буде вигідною лише для провладних сил, наголосив в інтерв’ю Deutsche Welle секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт. "Найбільше побоювань викликає у нас той факт, що зміни, внесені до виборчого закону, потрапили туди з ініціативи більшості, в односторонньому порядку. Цьому не передували консультації з опозицією», - каже він, додаючи, що ці зміни так і не стали в Україні предметом широкої суспільної дискусії.

«Зміна політичної системи має відбуватися за наявності широкого консенсусу, а не заради задоволення інтересів парламентської більшості», - наголошує він.

Виборча доля Тимошенко

Головне ж застереження комісії полягає у тому, що внесення фундаментальних змін у виборчу систему без попередньої широкої публічної дискусії може скомпрометувати саму легітимність проекту закону про вибори. Саме тому, як наголосив Томас Маркерет, у документ було включено пункт про те, що виборче законодавство не має надавати переваг інтересам якійсь із політичних партій.

Робочою групою Верховної Ради у повному обсязі не були враховані зауваження, які, за оцінками її членів, "прямо суперечать нормам української конституції". Так, робоча група відмовилася вилучити вимогу до кандидата проживати на території держави протягом останніх 5 років, а також не дозволила балотуватися кандидатам, які мають сидимість. Чи стосується це лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко? Томас Маркерт зауважив, що хоча Венеціанська комісія не займалася напряму справою екс-прем’єра, все ж очевидну паралель тут було важко не помітити. «Все ж гадаю, що якщо Тимошенко буде виправдано за декриміналізацією справи, перешкод для її участі у виборах не залишиться», - зауважив співрозмовник, додавши, що у разі потреби було б доцільним внести зміни у цій частині Основного закону.

«З нашого погляду, можна було б звузити цей параграф, виходячи з того, що лише особи, засуджені за скоєння тяжких злочинів, мають бути недопущеними для участі у виборчому процесі», - сказав Маркерт.

Протилежні позиції

У засіданні Венеціанської комісії також брали участь представники Партії регіонів та «Батьківщини». За спостереженнями Маркерта, їхні погляди на виборче законодавство так і залишилися діаметрально протилежними. Представник від опозиційної «Батьківщини» Григорій Немиря відстоював збереження чинної виборчої системи, тоді як представники парламентської більшості переконували у правильності запропонованих змін.

«Нам видався цікавим той факт, що спочатку зміни до виборчого законодавства мав подати до Верховної Ради президент України, але сталося так, що цей документ був розроблений робочою групою з подання кількох депутатів. Це може бути свідченням того, що ще, можливо, залишається місце для важливих поправок. Ми сподіваємося, що наші рекомендації ще будуть враховані», - припустив Маркерт.

Сумніви у прозорості виборів

Підсумовуючи результати засідання Томас Маркерт зазначив, що "лакмусовим папірцем" стануть не технічні деталі, а загалом спроможність української влади забезпечити проведення чесних і відкритих виборів.

«У минулому Україні це вдавалося, але ми маємо певні сумніви у цьому зв’язку щодо наступних виборів. Проведення чесних й відкритих виборів – це те, що просунуло б Україну на крок уперед», - наголосив Томас Маркерт.

Автор: Дмитро Каневський
Редактор: Євген Тейзе