Назар Холодницький: Я не піду у відставку

Після гучного інтерв'ю директора НАБУ Артема Ситника DW зустрілась і з керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) Назаром Холодницьким. Він не стримувався у в своїх висловлюваннях на адресу свого опонента і звинуватив детективів НАБУ в порушенні закону і веденні справ методами радянського НКВС.

Пане Холодницький, Ви вже читали останнє інтерв’ю Артема Ситника DW. Керівник НАБУ вважає, що висновок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (КДКП) у вашій справі має бути лише одним - ваше звільнення. Все інше, на його думку, маніпуляція законом про прокуратуру. Ви з цим не згодні?

Назар Холодиницький: Комісія для того і створена, щоб надавати свої висновки, а коли високопосадовці такого рангу, як пан Ситник, розказують і висловлюють свої думки і таким чином тиснуть на комісію, я вважаю, що це неправильно. І це аж ніяк не свідчить про демократичність власне установи, яку він очолює, і про ті демократичні прояви і напрями, про які він голослівно заявляє. І я, наприклад, до висновків комісії не беруся коментувати будь-які висновки, з різних думок і тлумачень. Тому що будь-яке слово може буде розтлумачено як тиск.

Ви самі чули ці записи розмов з вашого кабінету? 

Я чув те, що було продемонстровано в Youtube,те, що було оприлюднено, не знаю, як там була дотримана законність щодо розголошення, але я чув лише нарізки, я не чув повністю цих записів. Я чув нарізки, які можна дуже легко скомпілювати і показати так, як вигідно комусь.

Тобто це ваш голос?

Я впізнаю голос схожий на мій. Доки не буде висновків слідства, я не буду нічого коментувати.

А якби САП оприлюднив записи розмов, на яких Артем Ситник зливає фігурантам справи інформацію? Ви хіба так само не будете вимагати його звільнення?

По-перше, у мене навіть в думках такого не було. По-друге, я не стільки зациклений на піарі, щоб просто оприлюднити для оприлюднення, як дехто оприлюднює протоколи негласних слідчих розшукових дій (НСРД) жінки одного з наших підозрюваних, просто для сміху. І чомусь тут ніхто не бачить жодних порушень. Так має бути, напевне? Це ж боротьба з корупцією по-українськи. Комусь можна все, а іншим - закон. І вимагати звільнення, вимагати ще чогось, кричати на всіх телеканалах і розказувати, що всі всім заважають - це простіше всього. У мене є, наприклад, питання, чому протягом двох років моніторилися аналітиками НАБУ реєстри майнові керівництва САП і прокурорів. На підставі чого? Адже ні провадження, ні оперативно-розшукових справ заведено не було. Я думаю, слідство це все встановить. У мене є питання, чому детективи і їхні керівники, попри чітку вимогу КПК, обговорюють з втікачами-олігархами питання укладання угоди, при тому, що це виключно прерогатива прокурора? 

Тобто ви стверджуєте, що ви нічого не порушили?

Я стверджую те, що комісія повинна надати висновок. Але як процесуальний керівник я мав право спілкуватись з стороною захисту, як процесуальний керівник у конкретних провадженнях, я зобов’язаний вживати заходів на скарги, в тому числі сторони захисту на дії як підлеглих прокурорів, так і на детективів. Якщо говорити про якісь морально-етичні дії, то це все покажуть висновки комісії. Можливо, в певних випадках мною було допущено міцне слівце. Бо коли до мене приходить прокурор і пояснює, що ми зараз перевернемо офіс бізнесмена, який сплачує мільйонні податки, просто так, не знаю чого, бо "я думав, що все погоджено", ось така відповідь мені була, я, як керівник, не можу з цим змиритися. Якщо ми декларуємо, що ми бізнесу дозволяємо розвиватись, і ми забезпечуємо закон "стоп маски-шоу", треба це підтверджувати ділом, а не словом.

Якщо ви впевнені в тому, що не винуваті і нічого не порушували, то нащо ви пишете скаргу і вимагаєте, щоб записи цих розмов не брались до уваги? 

Тому що кожен має право на захист в суді. Так само робили всі, так само робив директор НАБУ Ситник, коли проти нього НАЗК склав адмінпротокол. Він також пішов до суду. Моя позиція проста, і ця позиція юридично правильна, я вважаю. Кримінально-процесуальний кодекс (КПК) визначає чіткі рамки застосування слідчо-розшукових дій. Це є застосування в рамках кримінальних проваджень. Дані, які були отримані в рамках НСРД, повинні використовуватись лише в рамках кримінального провадження. Це перше. По-друге, КПК чітко містить норму, яка визначає, що забороняється знімати копії з протоколів НСРД, а ці протоколи були надані на кваліфікаційно-дисциплінарну комісію прокурорів в рамках дисциплінарного провадження. Я свою позицію обґрунтовую, і я вважаю її юридично правильною. Прислухається чи не прислухається суд… враховуючи, що перенесли засідання на вересень, то вже не буде мати значення. 

Справа Борислава Розенблата. Ваші прокурори разом з детективами НАБУ цілий рік вели цю справу. І лише зараз, після скандалу з записами ваших розмов, прокурори САП порушують справу проти детективів НАБУ за, начебто, фальсифікування доказів.

Коли ми отримуємо в процесі проведення слідства протоколи, прокурори зараз фактично не зобов’язані слухати, що на дисках. Ми віримо тим протоколам, які нам приносять слідчі. От ми віримо, розумієте, а наша віра вже потім, на стадії, коли треба йти до суду, обривається, бо ми відкриваємо стороні захисту всі матеріали по закону, а вони і бачать, і слухають, і порівнюють. А ми перед тим, ми вірили, що ці слова відповідають тим звукам, які записані. А тепер змушені переслухати все самі. Тому що виявляються факти, де слова надруковані не відповідають звукам, які записані. А ми вірили до того часу, бо нам, прокурорам САП, в голову не могло прийти, що протоколи НСРД не можуть відповідати записам, які були записані. Тим більше враховуючи, що на 250 детективів НАБУ є усього 35 прокурорів. Це є елемент довіри, він відіграє ключове значення. Чому почалось провадження проти детектива? Тому що надійшла заява захисника Полякова про те що, "слухайте, ми ознайомились з матеріалами справи, а там в протоколі написано одне, а на записі ми цього не чуємо".

Чому немає єдності між САП і НАБУ?

Там, де є міцна доказова база, там завжди є підозри і будуть справи направлені до суду. Але зараз сталось так, що дійсно є питання довіри, бо ті факти, на жаль, є непоодинокі. Коли подаємо одне клопотання з додатками до суду, а в суд приходить детектив і приносить щось інше, без тих документів, які вказані в змісті. Питаємо чому? Відповідь - ми вирішили, що цього показувати не треба. Так ви вирішили це без прокурора, а прокурору треба доводити вину в суді. 

Пан Ситник впевнений, що таким чином ви просто мститесь детективам. Яким чином?

Я мщуся? У мене робота зараз триває. Детективи працюють. Приносять документи, погоджуються обшуки, якщо на це є необхідність. У мене на столі лежить проект підозри, за який два роки тому мене змішували з лайном, що я там гальмую все, що тільки можна. Але вибачте там 196 граматичних помилок на 11 аркушах. І коли прокурор каже, я ж з таким не піду в суд, детектив відповідає прокуророві: "Так напишіть, як вам зручніше". Ну так не можна. Мститися? Ну, у людини просто параноя, йому всі мстяться, за ним всі стежать, його всі прослуховують. Людині треба буде до психіатра сходити. 

Вас не ображає що західні партнери заступались за НАБУ, коли їм намагались закрутити гайки, а у вашій справі ніхто з західних партнерів не став на ваш захист? 

Ні, не ображає, тому що ми робимо свою справу для країни, а не для західних партнерів чи для когось іншого. Ми повинні розслідувати справи згідно нормам закону. Ми повинні притягувати  корупціонерів не просто через те, що у них прізвища відомі, і апріорі вони вже злочинці, тому що так телебачення каже. Беремо справу Романа Насірова: я повинен довести як прокурор, що Насіров поганий не тому, що він голова ДФС, не тому що він митник, а я повинен довести, що ця особа вчинила цей злочин в конкретний час, в конкретному місці, за конкретних обставин. А мені кажуть: ні, давайте всіх суддів оголосимо злочинцями, а там потім щось під них підкопаємо. В когось машина, в когось квартира, хтось з кимось в інтимних відносинах, і це будемо потім використовувати. Я не хочу так працювати, бо це не є метод новостворених органів, це є методи НКВС, це методи радянських спецслужб, так не можна працювати. Йде перекручення всього. Ми просто країну скинемо в якусь анархію, що будуть полювати на людей, які займають посади. 

Ви хочете далі працювати в таких умовах?

Я не прийшов сюди, щоб просто піти. Тому що так комусь захотілось. Процес триває, все що нас не вбиває, робить нас сильнішим. Я налаштований на бій. Ми будемо показувати результат. 

Як будете працювати з паном Ситником?

Пан Ситник не є детективом. В мене є детективи, в мене є прокурори. Детективи підписують одні процесуальні документи. Прокурори їм погоджують чи не погоджують. І процес цей йде. Незалежно від того, що буде говорити чи пан Ситник, чи його спонсори, чи олігархи та інші особи, які йому співчувають, процес цей буде йти. Мене цікавить справа Роттердам +, її треба завершити, мене цікавить справа Запорізького титано-магнієвого комбінату. Ми вже зробили перший крок щодо повернення комбінату державі. У мене просто, напевно, інші пріоритети, ніж у пана Ситника. Мені важливіше розслідувати і викрити багатомільярдну корупційну схему, ніж викрити 5-10 суддів районних судів на 100-300 доларах хабарів за винесення рішення. 

Ви ж розумієте, що суспільство чекає на покарання реальні? 

Суспільство чекає на покарання, і ми сподіваємось, що Антикорупційний суд нам ці покарання покаже. Або покаже виправдальні вироки, якщо доказів виявиться недостатньо, на думку суду. Але тоді вже, якщо будуть виправдальні вироки, кричати, що в усьому винні продажний і старий суд, вже буде ні на кого.

Чи замислювались ви про відставку?

Замислювався, і не раз. І ще до подій з акваріумом ("жучки" для прослуховування в кабінеті Назара Холодницького були начеплені на акваріум - Ред.). Вперше почав замислюватись ще у вересні 2017 року. Скажу відверто: є моральна втома, є бажання щось змінити, в тому числі своєму житті, але не піти опльованим, тому що так комусь захотілось. Я як прийшов на цю посаду з квартири у Вишневому, так і вернуся в цю квартиру у Вишневому з цієї посади. Не в Конча-Заспу, не в Козин, не в інші елітні села. І все майно, що в мене було, воно все було задекларовано і показано до вступу на цю посаду. Нового якогось значного майна я не набув. Моє майно - це фактично зарплата. Хіба що поміняв авто в 2016 році.

Ви не збираєтесь прослуховувати опонентів у відповідь?

Я не буду мститися точно. Хай там хто що не каже. Але те, що тепер прокурори стали уважніше читати документи, всі які надходять, ну, хай подякують собі.