Художник Боб Ділан: перша виставка

Він – співак, композитор, поет, і зрештою – просто жива легенда. Завдяки таким хітам, як Blowing in the Wind творчість Боба Ділана відома в усьому світі. Однак більшість його шанувальників донедавна не знали, що він ще й талановитий художник. Нині це демонструє перша виставка малюнків Боба Ділана, яка проходить аж ніяк не в Нью-Йорку, Парижі чи Лондоні, а в східнонімецькому місті Кемніці, яке свого часу звалося Карл-Маркс-Штадтом.

Те, що вперше художні роботи Боба Ділана виставляються в Німеччині, зумовлене радше збігом обставин. Почалося все з відрядження генеральної директорки музею мистецтв Кемніца Інґрід Мессінґер до Нью-Йорка. Там, в одному з антикварних магазинчиків, вона побачила збірку малюнків Боба Ділана:

„Мене дуже вразили його малюнки. І я дозволила собі припустити, що з них можна було б зробити виставку. Чимало часу довелося витратити на те, щоб зв’язатися з його менеджером. Але зрештою Боб Ділан погодився працювати над підготовкою виставки. Мені навіть здалося, що мою пропозиція з’явилася в дуже влучний момент, коли в нього дійсно було бажання зробити щось таке геть нове”.

Власне, як дізналася пізніше Інґрід Мессінґер, Боб Ділан малює практично стільки ж, як і пише музику. Утім, відомим він є поки лише як музикант:

„Те, що він ще жодного разу не виставляв свої малюнки свідчить про те, що сам митець постійно робив акцент на музиці та текстах до неї. Хоча з іншого боку, можна припустити, що це для нього було якось ніяково і він ніби чевкав, що інші звернуться до нього з відповідною пропозицією. Ось саме так і народилася ця виставка”.

Творчий поштовх перед першою виставкою

Між 1989 і 1992 роком Боб Ділан перебував у довгому концертному турне, яке мало назву Neverending Tour, тобто „Нескінченне турне”. Під час цих довготривалих гастролей музикант зробив сотні малюнків вугіллям. Малював він і пейзажі, і просто людей на вулиці, навіть готельні номери... Саме ці замальовки й вразили свого часу Інґрід Мессінґер. Однак не їх привезли до Кемніца. Для своєї першої художньої виставки Боб Ділан перетворив давні чорно-білі ескізи на дивовижні кольорові полотна. Причому, музикант настільки був захоплений цією роботою, що робив інколи кілька варіантів одного мотиву. Загалом за вісім місяців постали 322 роботи для кемніцької виставки. Це – величезна кількість, каже куратор виставки Керстін Дрекслер, водночас зауважуючи:

„Йдеться не стільки про напруження усіх сил, як про новий поштовх для розвитку на іншій творчій царині. Мені здається, що як і в музиці, він дедалі більше віддає себе всього творчості, випускаючи багато різних варіантів. Але як думаю також, що такому плодовитому періоду в художній творчості посприяло те, що йдеться про найпершу музейну виставку його творів”.

Загалом картини Боба Ділана є настільки ж різноманітними й гетерогенними, як і його музична творчість. Дехто з відвідувачів виставки й мистецтвознавці бачать у них сильний вплив імпресіоністів, інші кажуть про захоплення манерою Едварда Мунка. А дехто висловлює бажання повісити ту чи іншу картину Боба Ділана у себе над ліжком... Однак багатьом відвідувачам виставки в Кемніці йдеться не стільки про художні твори, як про особу самого Ділана. Однак, на питання, чи завітає на свою виставку до Кемніца сам Боб Ділан, відповіді поки немає. Як каже Інґрід Мессінґер, про це, певно, слід питати у вітру, як писав у своїй найвідомішій пісні Боб Ділан.