Чеський посібник: «українські заробітчани працюють в катастрофічних умовах»
6 грудня 2010 р.
Коли йдеться про в’єтнамців і монголів, вони довідаються і деякі пікантні особливості їхнього повсякдення. Довгий ніготь на мізинці в’єтнамського торговця є символом успіху, а монголи тримають вівці у житлових приміщеннях. Якщо в’єтнамці займаються майже винятково роздрібною торгівлею, то монголи здебільшого працюють на заводах і фабриках. Українці в Чехії (а їх, леґальних, понад сто тисяч) – це третина всіх чужинців. Отже, чеський поліцейський мусить знати, що абсолютна більшість українців працює на тяжких фізичних роботах і за умов, які посібник називає «катастрофічними». Найчастіше робоче місце українця – будівельний майданчик. Але, зазначено у брошурі, можемо зустріти їх і на заводах. Проте і там вони перебувають на найнижчих соціальних щаблях.
Безвихідь українських заробітчан
Автори посібника стверджують, що українці працюють, як правило, без вихідних і по дванадцять-чотирнадцять годин на день. Водночас, вони спростовують поширену думку, що серед українських заробітчан багато людей з вищою освітою. За їхніми даними, таких лише одинадцять відсотків.
Найхарактерніше явище українського заробітчанства – циркулярна міграція (її не знають ні в’єтнамці, ні монголи). Заробивши, українець їде на батьківщину, але, побачивши, що життя там не ліпше, ніж злиденне заробітчанське в Чехії, повертається.
Автор: Микола Шатилов
Редактор: Євген Тейзе