Порушення морського права
22 лютого 2018 р.Анексія Росією Криму та наслідки такої агресивної російської політики відносно України знайшли продовження в Постійній палаті третейського суду в Гаазі. На початку тижня Україна подала до цього міжнародного арбітражного суду свій меморандум у рамках позову про порушення Росією Конвенції ООН з морського права. В чому суть претензій і які шанси на успіх має Україна?
Предмет спору
Меморандум української сторони детально описує, як та де Російська Федерація порушила суверенні права України в Чорному та Азовському морях та у Керченській протоці. Як повідомили DW в міністерстві закордонних справ (МЗС) України, офіційний Київ просить міжнародний арбітражний суд припини порушення Росією конвенції ООН з морського права, підтвердити права України в Чорному і Азовському морях та в Керченській протоці, зобов’язати РФ поважати суверенні права України у її водах, припинити крадіжку українських природних ресурсів, а також виплатити компенсацію за завдану шкоду. В Україні попередньо вже порахували суму збитків, завданих Росією, однак цифру поки що не озвучують, пояснюючи це тим, що точна сума буде встановлена судом в ході арбітражного провадження. "Це не є територіальний спір, чи спір щодо делімітації кордонів та щодо Криму. Це спір щодо права України в прилеглих до півострова морських зонах", - повідомила речниця МЗС України Мар’яна Беца.
Одночасно з меморандумом до Гааги офіційний Київ передав супровідні матеріали з фактами порушень статей Конвенції ООН з морського права. Зокрема, туди включили незаконну експлуатацію Росією Одеського, Голіцинського, Штормового, Архангельського газових родовищ у Чорному морі, які належать Україні, та незаконне захоплення українських бурових установок. Претензії Києва до Москви також включають розлив нафти біля берегів Севастополя, зведення мосту в Керченські протоці, обмеження навігації протокою через будівництво мосту, що, як заявляє українська сторона, фактично перекриє доступ великотоннажних суден в Азовське море, прокладення трубопроводу та кабелю в протоці. Також там зазначено про незаконний вилов Росією риби у виключній економічній зоні України навколо Кримського півострова, заподіянні шкоди екологічній системі Чорного й Азовського морів, проведенні досліджень археологічних та історичних об'єктів на дні Чорного моря без згоди України.
Процедура оскарження
Після подачі меморандуму події можуть розвиватися за двома сценаріям. Перший варіант - це коли справа не поділяється на дві фази, і йде по звичайному розгляду по суті і по юрисдикції одночасно. Якщо Росією буде обраний цей сценарій, то в російської сторони буде дев'ять місяців, для підготовки першого контрмеморандуму, в якому російські юристи мають вказати обґрунтовані аргументи на звинувачення України. Після чого сторонам дається по три місяці на підготовку другого меморандуму та контрмеморандуму у відповідь.
Є й інший варіант. Росія може впродовж трьох місяців подати свої заперечення щодо відсутності юрисдикції в Гаазького арбітражного трибуналу розглядати цю справу. У цьому випадку Москва до 19 травня має підготувати свої аргументи щодо юрисдикції, а Київ матиме три місяці для своїх контраргументів. Потім сторони обмінюються додатковою інформацією на підставі того, що вони отримали одна від одної, і вже Гаазький арбітраж визначає дату, коли будуть слухання та скільки вони триватимуть. "З огляду на вибори, з огляду на все, що відбувається зараз в Російській Федерації, це більш імовірний сценарій", - вважає заступниця голови МЗС, представник України в Міжнародному арбітражному суді у цій справі Олена Зеркаль.
Чи є шанси на успіх для України?
Хоча судовий процес триватиме не один рік, українська сторона налаштована оптимістично: у Києві впевнені, що зібрали достатньо обґрунтовані докази порушення Росією конвенції ООН з морського права. Натомість оцінки експертів скептичніші. "Процес буде довгим і затягуватиметься Росією", - прогнозує український юрист-міжнародний і колишній дипломат Вадим Трюхан. На його думку, навіть у випадку позитивного рішення на користь України Київ має замало дієвих інструментів, аби змусити Росію піти з Криму й виконати всі рішення Гаазького арбітражу. Разом з тим він звертає увагу на конвенцію ООН про виконання арбітражних рішень, яку підписала й Росія. Цей документ передбачає, що якщо одна сторона не виконує рішення арбітражних інстанцій, то друга може звернутися за допомогою до будь-якої держави, яка підписала міжнародний договір. Зокрема, і попросити заарештувати майно країни-порушника цієї багатосторонньої угоди.