Чи має Зеленський стратегію з повернення Криму?

Питання Криму знову на порядку денному в українських політиків. У своєму щорічному посланні президент України Володимир Зеленський зажадав відповідальності для тих, "хто без бою віддав Крим". Він наголосив, що питання  не в помсті, а в справедливості. "Суспільству потрібні відповіді. І це стосується не лише цього питання", - вважає президент. Зеленський уже вдруге публічно заявляє про це: два місяці тому під час святкової промови президента до Дня Незалежності він сказав, що в Україні "мають давати свідчення, а не проповіді з патріотизму ті, хто без бою подарував частину України".

Останні звинувачення, очевидно, зачепили за живе Олександра Турчинова, який у 2014 році після втечі Віктора Януковича тимчасово виконував обов'язки президента України. Саме у той час проросійські сепаратисти організовували антиукраїнські виступи в містах Криму, російські військові блокували й захоплювали стратегічні об'єкти півострова та військові частини Збройних сил України, врешті-решт Росія анексувала Крим.

Турчинов вважає, що своїми заявами про Крим президент Зеленський намагається відвернути увагу суспільства від "політики повзучої капітуляції". "Дивно чути таку войовничу риторику від людини, яка весь час свого перебування на посаді верховного головнокомандувача робить усе, щоб ухилитися від будь-якого, навіть локального бою з ворогом, від того, щоб звільнити хоча б метр української землі", - написав на своїй сторінці Facebook Турчинов, який нині очолює центральний штаб партії "Європейська солідарність".

Ментальна деокупація

Нинішня українська влада сподівається домогтися повернення кримського півострову невійськовими методами. Аби на найвищому міжнародну рівні привернути увагу до проблеми анексії Росією Криму, Зеленський хоче створити спеціальну міжнародну платформу, про що він оголосив у вересні під час виступу перед Генеральною асамблеєю ООН. Як тоді пояснив Зеленський, "Міжнародна кримська платформа" займатиметься захистом прав жителів анексованого українського півострову та деокупацією Криму. У посланні до Верховної Ради у вівторок, 20 жовтня, український президент повідомив, що вже обговорив цю ініціативу з представниками ЄС, Великобританії, Канади, Туреччини та іншими партнерами України.

Окрім цього українська влада намагається боротися за кримську молодь. Влітку Верховна Рада ухвалила зміни до закону "Про вищу освіту", дозволивши абітурієнтам з тимчасово окупованих територій вступати без ЗНО до будь-якого закладу вищої освіти України за вступними іспитами у межах встановлених квот. Для цього запустили інформаційну кампанію "Тебе тут чекають". Також президент Зеленський заявляє,  що його здобутком стало створення телеканалу "Дом", за допомогою якого на окупованій території Донбасу та Криму Україна хоче поширювати українські наративи та "деокуповувати свідомість" людей.  

Політика щодо Криму: нічого нового

Експерти зауважують, що військові методи повернення Криму Україні не доступні, оскільки Росія є ядерною країною з більшою армією та більшою кількістю озброєння. Тому шлях ментальної деокупації вибраний правильно. Водночас у політиці Зеленського щодо Криму немає нічого нового. "Це те, що було розпочато ще у 2014-2015 роках, - нагадує аналітикиня Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію" Юлія Тищенко. - Як і раніше прокуратурою документуються злочини в Криму, які збираються в справи для міжнародних судів, як і раніше влада заявляє, що дасть воду в Крим лише після деокупації, преференції для абітурієнтів з окупованих територій були і до цього". На думкуТищенко, нове в підходах команди Зеленського лише те, що ситуацію в Криму та на Донбасі його команда подає, як "одну війну Росії проти України", але при цьому в нинішньої української влади, як і в попередньої, немає точно визначеної стратегії, як саме повернути Крим.

З цим погоджується і координаторка юридичного напрямку громадської організації "Крим SOS" Ольга Куришко. Вона вказує на те, що Україні бракує ґрунтовного документу зі стратегією, як саме та якими методами повертати кримський півострів, тому влада безсистемно кидається від однієї ініціативи до іншої, які дають дуже короткий і малозначущий ефект. "Є стигматизація цього питання. Всі вважають, що всі проблеми кримчан вже вирішені: побудовані КПВВ, питання з пенсіями вирішені й наче у жителів Криму немає більше проблем. Потрібна стратегія щодо Криму. Це стосується і відповідальності тих, хто здав Крим", - сказала DW Куришко.

Потрібен закон про колабораціонізм

Експерти вважають, що Україна вже зараз має подбати про відповідальність тих, хто залишився працювати в окупованому Криму та допомагає окупаційній владі. Насамперед йдеться про українських суддів, правоохоронців, військових, які в момент анексії перейшли на бік Росії. "Вже зараз потрібен закон про колабораціонізм і відповідальність тих, хто зрадив батьківщину і зараз займається політичними переслідуваннями людей у Криму", - каже Куришко. Вона звернула увагу на те, що міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій хоча й пообіцяло розробити стратегію перехідного правосуддя, де йтиметься про всі ці аспекти, але поки що цієї стратегії ніхто не бачив.

Читайте також: Як жителі з окупованого Донбасу й Криму вступають в українські виші

А як бути з політичною відповідальністю, про яку вже двічі згадував Володимир Зеленський? Аналітик Фонду Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва Петро Бурковський переконаний: якщо Україна хоче, аби в майбутньому подібне не повторювалося, то не достатньо лише того розслідування, яке провела тимчасова слідча комісія Верховної Ради минулого скликання. "Потрібно, щоб порушувалися, обговорювалося й робилися висновки з питання про те, що тоді відбувалося, чому ми втратили Крим, чому ми були вразливими. Для нащадків важливо показати хронологію якомога точно - хто зрадив, хто не дав вчасно наказ, хто не виконав", - вважає Бурковський. При цьому аналітик застерігає, щоб пошук історичної справедливості не перетворився на зведення політичних рахунків. "Головне аби не було: цих ми судимо, а цих ні. Політичних заяв можна робити багато, але чи будуть вони мати юридичні наслідки? ", -  задається питанням Бурковський.