Справа Шеремета: чому суд звільнив Андрія Антоненка
4 травня 2021 р.
"Маленькою перемогою" назвав 49-річний музикант-спецпризначенець Андрій Антоненко рішення колегії присяжних 30 квітня. Минулої п'ятниці він уперше за понад 16 місяців залишав залу суду без кайданок і на подальші слухання чекатиме не в слідчому ізоляторі, а під цілодобовим домашнім арештом. Про те, чому Шевченківський районний суд несподівано змінив запобіжний захід обвинуваченому і як далеко у справі Шеремета до завершення - у матеріалі DW.
"В Євангеліє писали: Понтій Пілат нагадував, що в євреїв є звичка на Пасху відпускати в'язнів. Сподіваюсь, ми не припустимося тієї помилки, якої потім припустився він", - біблійні аналогії були останнім аргументом адвоката Дмитра Кругового надвечір 30 квітня. Захисники Андрія Антоненка вже звикли щомісяця клопотати перед Шевченківським судом про звільнення свого клієнта з тюрми. Так само як і отримувати звичну відмову.
Читайте також: За що вбили Павла Шеремета? Основні версії
Та цього разу Круговий наполягав: вивчивши вже дев'ять томів письмових доказів з 38, присяжні так і не побачили в них жодних вказівок на причетність музиканта до вбивства журналіста. Щоправда, колись поліція називала його чи не головним організатором злочину, який "захопившись ультранаціоналістичними ідеями та культивуючи величність арійської раси, (…) прагнучи зробити свої погляди об'єктом уваги громадськості, (…) вирішив створити організовану групу, щоб у її складі вчинити вбивство".
"Що ж виходить: з сьомого тому стало відомо, що відеозаписи з камер спостереження з Антоненком вилучались з порушенням кримінально-процесуального кодексу, з восьмого - що обшук відбувався без ухвали суду, а дев'ятий розповів нам про корпус міни МОН-50", - переконував присяжних захисник.
Міна спотикання
Переховати міну, точніше "зелену штуку", Андрій Антоненко просив свого брата ще під час затримання у грудні 2019 року, відправивши смс, яке перехопили поліцейські. Наступного дня вони знайшли її в сусідньому офісі і довгий час використовували як аргумент проти підозрюваного - адже вибуховий пристрій, яким підірвали автомобіль з Шереметом, був зроблений на основі саме такої протипіхотної міни.
Та експертиза, результати якої вивчав суд під час засідання 30 квітня, свідчить: знайдена в сусідів Антоненка міна не містила детонаторів та вибухових речовин. Натомість на місті були вражаючі елементи і так звані "циліндрики", схожі на ті, які й використовувались у знарядді вбивства журналіста. А отже, запевняє захист, саме ця міна не могла бути використана для злочину.
Приятель обвинуваченого, музикант Олександр Положинський раніше пояснював: корпус від міни - сувенір, який їм подарували військові під час одного з концертів на передовій. Антоненко, який служив у зв'язках з громадськістю Сил спеціальних операцій, востаннє буцімто використовував його під час фотосесії за три тижні до свого арешту.
Несподівана позиція прокурора
Та справжньою несподіванкою стала позиція прокурора Михайла Тішина. Вперше з початку розгляду справи Шевченківським районним судом він офіційно не заперечував проти клопотання адвокатів про зміну запобіжного заходу.
"Досі зберігається ризик переховування обвинуваченого Антоненка та ризик незаконного впливу на свідків, - заявив він під кінець засідання. - Я залишаю це питання на розсуд суду, однак хотів би зазначити, що в разі пом'ягшення належну процесуальну поведінку зможе забезпечити цілодобовий домашній арешт".
Так само під домашнім арештом з минулого серпня перебуває друга обвинувачена - дитяча лікарка Юлія Кузьменко. Нині прокуратура вважає, що вдвох з Антоненком вони встановили вибухівку під авто Шеремета в ніч перед вбивством, посилаючись передусім на порівняння ходи обвинувачених із відеозаписами, на яких зафіксовані злочинці. Натомість захист звертає увагу на розбіжності у зрості та інші несхожості і називає експертизу британського криміналіста Івана Бірча фальсифікацією.
Прокурор Михайло Тішин традиційно відмовляється обговорювати перебіг справи з журналістами. "Маю надію, що він врешті ознайомився із усіма матеріалами і зрозумів безперспективність подальших обвинувачень", - припустив у розмові з DW ще один адвокат Андрія Антоненка Станіслав Кулик.
Так само не став відповідати на запитання DW і старший слідчий поліції Василь Бирко, який продовжує шукати замовників та інших співучасників вбивства Павла Шеремета. Натомість міністр внутрішніх справ Арсен Аваков ще в березні заявив: поліція активно відпрацьовує "білоруський слід" у злочині після свідчень колишнього білоруського спецпризначенця Ігора Макара. На початку року той оприлюднив аудіозаписи, на яких людина з голосом, схожим на голос ексочільника білоруського КДБ Вадима Зайцева, віддає наказ вбити Шеремета за чотири роки до загибелі журналіста.
"Можливо, правоохоронці спробують передати у суд нові докази, але причепити нашого клієнта до роботи якихось іноземних спецслужб буде неможливо", - запевняє адвокат
Станіслав Кулик.
Потерпілих не спитали
В дебатах щодо звільнення Андрія Антоненка з тюрми, втім, не прозвучав голос родичів загиблого журналіста. Адвокатка Оксана Мельник, яка представляє матір та доньку Павла Шеремета, а також його цивільну дружину, керівницю онлайн-видання "Українська правда"Олену Притулу, 30 квітня не могла брати участь у судовому засіданні і повідомляла про це Шевченківський суд заздалегідь. "Позицію потерпілих суд ігнорує вже не вперше. І такі важливі питання вирішуються без нас", - жаліється вона DW.
Станіслав Кулик підтвердив, що дійсно заперечував проти перенесення розгляду за клопотанням Мельник. "Які б причини не були в сторони потерпілих, я вважаю їх недостатніми, щоб наш клієнт лишався за ґратами ще місяць чи тиждень", - пояснив свою позицію він.
Під час попередніх слухань Оксана Мельник не висловлювала конкретних позицій щодо запобіжних заходів обвинуваченим і запевняє DW, що цього разу ще не обговорювала з клієнтами можливу апеляцію на звільнення Антоненка. "Це все політика", - коротко пояснила вона своє ставлення до рішення присяжних.
"Справа Шеремета" і дійсно посіла окреме місце в українській політиці, а громадський рух на захист обвинувачених став частиною опозиційної кампанії проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова і президента Володимира Зеленського. Так, Юлія Кузьменко в березні балотувалась у Верховну Раду від опозтиційної партії експрезидента України Петра Порошенка "Європейська солідарність" під час довиборів на Донбасі. А сам Порошенко, який називав Павла Шеремета своїм другом, а розслідування його вбивства - справою власної честі, клопотав перед судом про звільнення Антоненка на поруки.