Політики зі Східної Європи - про маніпулювання історією

Напередодні 75-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, яку відзначають 8 травня, лідери і міністри закордонних справ низки східноєвропейських країн виступили з трьома схожими за змістом посланнями. Йдеться про спільну заяву президентів Естонії, Латвії та Литви, гостьову статтю міністрів закордонних справ цих же країн і України, що була опублікована в німецькій газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung, а також заяву глав МЗС країн Балтії та їхніх колег зі США, Болгарії, Чехії, Словаччини, Румунії, Польщі та Угорщини. Деякі формулювання в усіх трьох текстах дуже схожі, а в одному з них безпосередньо йдеться про агресію Росії щодо сусідніх країн. DW переказує основні тези, що містяться в заявах політиків.

Президенти країн Балтії: Два диктатора розділили Європу

Представники країн Балтії - єдині, хто підписав всі три тексти, що не дивно, оскільки основний посил стосується долі їхніх народів. Президенти Естонії, Латвії та Литви в своїй заяві зазначають, що "кінець Другої світової війни не приніс свободу народам Центральної та Східної Європи. Натомість на зміну одному тоталітарному режиму прийшов інший, коли Балтійські країни були цинічно включені до складу Радянського Союзу".

Автори пишуть про секретні протоколи до пакту Молотова-Ріббентропа між СРСР і нацистською Німеччиною, за допомогою яких "два безжальних диктатора - Гітлер і Сталін - поділили Європу на сфери впливу", а після початку Другої світової війни в 1939 році СРСР "окупував і анексував Латвію, Литву й Естонію". Після війни СРСР використовував проти них "переважно військову перевагу, невибіркові репресії, масові депортації і тотальний ідеологічний контроль", сказано в заяві. При цьому автори дякують США за "політику невизнання" "радянської окупації", що завершилася для них з розпадом СРСР.

"Спотворення історичних подій, що привели до Другої світової війни і поділу Європи після війни, є сумною спробою фальсифікувати історію і поставити під сумнів саму основу сучасного міжнародного правопорядку", - наголошується в тексті. При цьому лідери країн Балтії відкидають "ідею сфер впливу" і виступають за "повагу територіальної цілісності всіх суверенних держав".

Глави МЗС США та Східної Європи: Ми готові до діалогу

Схожа за структурою і посилами єзаява, підписана держсекретарем США Майклом Помпео і його колегами з дев'яти країн Східної Європи, які також є членами ЄС і НАТО. Там сказано, що кінець війни в Європі "не приніс свободу всій Європі", що "балтійські країни були нелегально окуповані і анексовані, й що залізна хватка над іншими полоненими народами здійснювалася Радянським Союзом переважно за допомогою військової сили, репресій і ідеологічного контролю". Згадавши про події 1956 року в Угорщині, рух "Солідарність" у Польщі та деякі інші, аж до падіння Берлінського муру, автори називають їх "важливими етапами" на шляху до "свободи і демократії в Європі".

"Сьогодні ми разом прагнемо до сильної і вільної Європи, в якій домінують права людини, демократії та верховенство права, - зазначається далі в заяві. - Майбутнє повинне бути засноване на історичних фактах і справедливості для жертв тоталітарних режимів. Ми готові до діалогу з тими, хто зацікавлений в прихильності цим принципам. Маніпулювання історичними подіями, що призвели до Другої світової війни й поділу Європи після її закінчення, є прикрою спробою фальсифікувати історію".

Заява завершується закликом до всіх країн дотримуватися "міжнародного права і норм, включаючи суверенітет і територіальну цілісність усіх країн". Автори також закликають відкинути "концепцію сфер впливу" і підтримати "рівність усіх суверенних країн".

Глави МЗС країн Балтії та України: Проти маніпуляцій з історією

У гостьовій статті глав МЗС країн Балтії та України в газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung не тільки повторюються тези двох інших заяв, а й озвучуються нові. Так, автори висловлюють жаль, що після Другої світової війни "перед судом постав тільки нацистський режим і його ідеологія" (...), а "Радянський Союз під керівництвом його не менш тоталітарної Комуністичної партії став - як переможець у війні - постійним членом Ради безпеки ООН". Міністри пишуть про "жорстокий радянський режим", звинувачують його в "привласненні вчинків мільйонів солдатів-союзників і солдатів Червоної армії, що була багатонаціональною" і називають "неприйнятними радянські й російські зусилля, спрямовані на применшення страждання й ролі інших народів у закінченні війни".

Далі автори закликають не забувати, що Радянський Союз, як вони вважають, "вступив у Другу світову війну в 1939 році в якості союзника нацистської Німеччини" і згадують секретні протоколи до пакту Молотова-Ріббентропа. Вони засуджують "усі спроби виправдати пакт тим, що він свого часу вважався неминучим і стратегічно виправданим".

СРСР, як сказано в статті, "окупував і анексував" країни Балтії, а їхнім народам "довгі роки боротьби не принесли свободи і процвітання. Вони принесли політичні репресії та примусові депортації. Рухи опору були жорстоко придушені Радянським Союзом". У цьому місці в тексті вперше згадується Україна: "Більшість українців розділила цю долю". Автори пишуть, що їхні країни здобули свободу і "відновили незалежність" тільки з падінням Берлінського муру і розвалом СРСР.

На тлі цього міністри висловлюють жаль, що "вже через кілька десятиліть після розпаду СРСР стали очевидцями нових спроб Росії прикрасити Сталіна і його правління, ігнорувати порушення прав людини і побудувати режим на чолі з всемогутньою особою. Ми спостерігаємо зараз нове прагнення розділити Європу на таємні сфери інтересів, анексувати території суверенних держав, безсовісно використовувати насильство". Як приклади в тексті названі "агресії" проти Грузії в 2008 і України в 2014 році, в ході яких "Росія порушила багато міжнародних угод". Нарешті, міністри критикують Москву за "перетворення культу Другої світової війни на інструмент маніпуляцій". На їхню думку, "Кремль створює багато історичних міфів і одночасно заперечує неприємні історичні факти". У підсумку автори закликають, щоб пам'ять про війну та її жертв "слугувала нам попередженням".