Що ховається за пенсійними вимогами МВФ

Складне для будь-якої української влади питання - пенсійна реформа - повернулося до порядку денного України. Причиною активізації процесу знову стали вимоги Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Згідно із меморандумом, який 1 вересня українська влада підписала з МВФ, вона зобов'язується ухвалити пенсійну реформу, яка має включати, серед іншого, скорочення можливостей для раннього виходу на пенсію, більш жорсткі вимоги для отримання мінімальної пенсії, консолідацію пенсійного законодавства, впровадження єдиного принципу пенсійного забезпечення без привілеїв для будь-якої професії (за винятком військових), розширення бази платників соціальних внесків.

Крім того, йдеться в меморандумі й про "поступове коригування пенсійного віку". Глава місії МВФ в Україні Рон ван Руден 3 жовтня конкретизував цю вимогу, заявивши, що йдеться про підвищення пенсійного віку. На ці вимоги українська влада традиційно реагує дуже болюче, розуміючи, наскільки непопулярним це рішення буде в очах населення. 5 жовтня віце-прем'єр-міністр Павло Розенко заявив, що "ні в меморандумі з МВФ, ні в уряді про підвищення пенсійного віку на сьогодні не йдеться", і що влада нині на цей крок не піде. Утім, у той же день міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що підвищення пенсійного віку зовсім не виключене.

Підвищення пенсійного віку - альтернативи немає

Для України питання реформування пенсійної системи стоїть як ніколи гостро, адже у 2016 році дефіцит бюджету Пенсійного фонду (ПФ) набув нечуваних розмірів - 145 мільярдів гривень, перевищивши доходи фонду. Економіст Міжнародного центру перспективних досліджень Олександр Жолудь у розмові з DW зазначив, що саме підвищення пенсійного віку є основним заходом, за допомогою якого в світі борються з дефіцитом пенсійних фондів. В Україні на сьогоднішній день вік виходу на пенсію є одним з найнижчих в Європі. Зараз, згідно з пенсійною реформою 2011 року, відбувається поступове підвищення пенсійного віку для жінок - до 60 років, і для певних категорій чоловіків - до 62 років. Це поступове підвищення триватиме до 2021 року.

"Підвищення пенсійного віку, з одного боку, збільшує пул тих, хто здійснює виплати до ПФ, а з іншого - зменшує кількість пенсіонерів. Відповідно, це призводить до балансування ПФ. Саме через це основною вимогою МВФ є підвищення пенсійного віку", - наголошує Жолудь.

Альтернативи підвищенню пенсійного віку існують, проте вони є гіршими, вважає економіст. Це або скорочення пенсій, або підвищення ставок Єдиного соціального внеску (ЄСВ). Обидва варіанти Жолудь називає для українських реалій неприйнятними.

"Пенсійний фонд зараз чи не напряму фінансується з бюджету. Головне питання - де брати фінанси, чим наповнювати держбюджет", - пояснює DW провідна експертка соціальних і гендерних програм Центру Разумкова Ольга Піщуліна. На її думку, сама по собі пенсійна реформа є неможливою без реформи зайнятості і структурних змін у економіці. "Для цього потрібні драйвери економічного зростання", - додає експертка. Вона також погоджується, що підвищення пенсійного віку є неминучим, хоча, за словами Піщуліної, це не реформа, а лише точкова зміна, тоді як ситуація потребує комплексного підходу.

Що таке накопичувальна система?

Ще однією вимогою МВФ до України є скорочення можливостей для раннього виходу на пенсію, адже значна частина українських пенсіонерів України має таке право. Як стверджує Олександр Жолудь, це зазвичай призводить до того, що такі пенсіонери часто отримують у вигляді пенсії набагато більше коштів, ніж колись сплатили до ПФ. Це, зауважує економіст, і є основною причиною виникнення дефіциту фонду.

Виходом, вважає Жолудь, може бути запровадження в Україні світової практики, яка передбачає, що людина має право раннього виходу на пенсію, проте виплати вона починає отримувати лише після досягнення нею пенсійного віку.

Крім того, Україна у підписаному з МВФ меморандумі зобов'язалась розширити базу платників соціальних внесків. Що мається на увазі, у документі не уточнюється, проте частково це питання розтлумачене в урядовому законопроекті щодо накопичувальної пенсійної системи. Міністр Розенко обіцяє запровадити її не пізніше 2017 року - за урядовими планами, ПФ створить окремий накопичувальний фонд, куди робітники перераховуватимуть певний відсоток від зарплатні. У законопроекті йдеться, що такі відрахування з 2017 року здійснюватимуть держслужбовці, а з 2018 - усі працевлаштовані. Ставка обов'язкового платежу складатиме від двох відсотків у 2017 році до не менше п'яти відсотків у 2020 році.

"На сьогодні всеохоплюючу пенсійну реформу реалізувати складно. Якщо йдеться про накопичувальну складову, то зараз вона вводиться на висхідному тренді економіки", - пояснює Ольга Піщуліна. За її словами, розширення податкової бази багато в чому виглядає утопічно - навіть після скорочення єдиного соціального внеску до 22 відсотків значна частина зарплат залишається "у тіні". Запровадження другого, накопичувального рівня пенсійної системи, переконана експертка, не призведе до масового переходу до "білих" зарплат через ринкову нестійкість та психологічні бар'єри українців, які побоюються втратити дохід.

Жорсткий цейтнот

Часу на ухвалення пенсійної реформи українська влада має небагато, адже у меморандумі з МВФ вона зобов'язалась зробити це до кінця 2016 року. Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив, що до кінця року влада визначиться з моделлю реформи.

Експерти застерігають, що уряд може зіштовхнутись зі складнощами при ухваленні реформи у Верховній Раді. Утім, впевнені вони, якщо уряд прагнутиме отримати наступний кредитний транш від МВФ, тоді він знайде важелі впливу на депутатський корпус для ухвалення необхідних змін.