Як Китай дійшов до ручки

Нині в Китаї щорічно виробляється 40 мільярдів кулькових ручок. Однак ключовий елемент ручки, наконечник з кулькою всередині, китайці імпортують, наприклад, з Німеччини, оскільки не мають своїх виробників. Невелика, але все ж таки дивна для настільки індустріальної країни технологічна відсталість, особливо якщо врахувати, що Китай відправляє астронавтів у космос та експортує швидкісні потяги по всьому світі.

"Тепер усе це остаточно та безповоротно справа минулого", - повідомили китайські державні ЗМІ минулого тижня. Державному сталеливарному підприємству Tisco вдалося виготовити необхідні компоненти стержня для кулькової ручки з нержавіючої сталі власними силами. На світовому ринку наконечники для стержнів дотепер виробляли лише в Німеччині, Франції, Швейцарії та Японії, і кількість таких фірм залишалася обмеженою.

Попри те, що Китай є найбільшим виробником сталі в світі, багато виробів з нержавіючої сталі доводиться імпортувати. Прем’єр-міністр країни Лі Кецян поставив за мету переконати китайських металургів у необхідності скорочення збиткових потужностей з виробництва дешевої сталі при одночасному переході на виробництво інструментальної сталі вищої якості. Завдання налагодити вітчизняне виробництво кулькових наконечників для ручок очільник китайського уряду використав як приклад, покликаний надихнути металургів на активніші зусилля у виробництві більш якісної продукції.

З нуля

"Нам довелося починати з нуля, оскільки у нас немає уявлення про технічні вимоги, - визнав Ван Хуеймянь, головний інженер Tisco. - Потрібний склад сталі довелося визначати під час низки експериментів".

Великих стержнів для кулькових ручок, що виготовляються в Німеччині, вистачає, як правило, для записів загальною довжиною до 10 км, звичайних стержнів - на половину цієї відстані. Для забезпечення такої продуктивності кулька діаметром від 0,2 до 1,4 мм має міцно сидіти у наконечнику. Допускається відхилення товщини стінок корпусу не більше двох мікрометрів. Для порівняння - людська волосина має товщину 70 мікрометрів.

"Для такої якості необхідні високоточні токарні та фрезерні верстати, - пояснює експерт, який працює на німецького виробника кулькових ручок у Шварцвальді. - Таку точність можна отримати і вручну. Але витрати були би невиправдано високими".

Низький прибуток

Згідно із заявами міністра науки та технологій Китаю Вань Ган, який отримав кандидатський ступінь в Німеччині, прибуток для китайського виробника у перерахунку на одну кулькову ручку при роздрібній ціні у два долара США складає лише півтора цента. Тому міністерство науки та технологій з 2011 року субсидує розробки зі створення наконечників для кулькових ручок на суму дев'ять мільйонів євро.

Нині китайський виробник кулькових ручок Beifa випробовує наконечник з брендом "Зроблено в Китаї". За даними компанії, "якість запису на етапі після 800 метрів хороша". Концерн, згідно з повідомленнями китайських ЗМІ, вже замовив першу партію наконечників у Tisco.

Сталевий гігант, однак, не поспішає оголошувати про свій тріумф. "Офіційної дати запуску продукту у продаж поки що немає. Ми готові до переходу на серійне виробництво. Ще неясно, однак, чи сприятливо впливатиме новий продукт на наш баланс", - заявив представник компанії. Високі фіксовані інвестиції, за його словами, досі необхідні для масового виробництва наконечника. Втім, китайський бізнес не впевнений, що споживачі захочуть платити за кулькову ручку більше лише тому, що в ній буде наконечник вітчизняного виробництва.