Як у Німеччині сприймають протести в Білорусі
18 серпня 2020 р.
Революція у Білорусі триває повним ходом. Після президентських виборів 9 серпня на вулиці Мінська на інших міст країни виходять сотні тисяч людей, які виступають проти чинного глави держави Олександра Лукашенка. Історик та експерт зі Східної Європи Карл Шлеґель (Karl Schlögel) називає нинішні протести процесом "становлення нації". Це "чудовий, європейський момент, якому, на жаль, у Німеччині приділяють надто мало уваги", каже Шлеґель у розмові з DW. Під час протестів Black Lives Matter ("Життя чорних мають значення") у США тисячі німців виходили на вулиці на акції підтримки. Натомість під час протестів у Білорусі німці сидять удома.
Читайте також: Утримати Білорусь будь-якою ціною. Чи введе Росія війська?
У Берліні кілька днів поспіль хоч і відбуваються поодинокі акції, але здебільшого вони збирають не більше сотні учасників - і це передусім жителі Берліна родом із Білорусі.
Німеччина солідарна і стримана
Та поки солідарності з боку звичайних громадян на вулицях Німеччини не видно, заяви почали лунати від німецьких політиків. Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) оприлюднив відеозвернення до жителів Білорусі. "Люди цієї вистражданої, але гордої країни заслуговують на нашу солідарність та підтримку", - сказав він та прямо звернувся до Олександра Лукашенка, сказавши, що той має "робити ставку не на насильство, а на діалог". Водночас Штайнмаєр апелював і до білоруських силовиків, які досі стоять на боці президента, і закликав їх не застосовувати насильство до демонстрантів.
Федеральна канцлерка Німеччини Анґела Меркель (Angela Merkel) поки що не висловлювалася про події у Білорусі особисто, але передала слова через урядового речника Штеффена Зайберта (Steffen Seibert). "Ці люди мають знати, що Європа на їхньому боці і дуже уважно стежитиме за тим, як із ними поводитимуться", - сказав він.
Читайте також: Як підприємства Білорусі страйкують проти Лукашенка
Зайберт підтвердив, що німецький уряд контактував із білоруською опозиційною лідеркою Світланою Тихановською, яка перебуває в екзилі у Литві. На питання, як саме відбувся цей контакт, речник уряду не відповів, "адже це не на користь справі".
"Не втручатися у справи Білорусі"
Берлінські експерти називають стриману реакцію німецьких політиків правильною. "Я би дуже не радила ЄС активно втручатися на даний момент", - каже Ольга Дриндова з фонду "Наука і політика" в Берліні. За її словами, усі сторони мають дати країні можливість самостійно організовувати процес. "Під час протестів майже не видно європейських прапорів, це передусім білоруська революція", - зазначає політологиня і додає: головна вимога протестувальників - вільні вибори, тож моральна підтримка Заходу дуже важлива.
"Люди, які виходять на вулиці в Мінську, поки що не мають на порядку денному геополітики", - зауважує і Йорґ Форбріґ (Jörg Forbrig) з Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. За його словами, під час протестів у Білорусі не йдеться про вибір між Європою чи Росією. Люди просто хочуть, аби держава з ними достойно поводилася, каже він. "Швидка переорієнтація чи новий вибір між Заходом і Росію були б контрпродуктивними", - вважає політолог.
1989 рік - схоже, але по-іншому
Форбріґ вважає хибними порівняння між сьогоднішніми подіями в Білорусі та революцією в Україні 2014 року, так само як і порівняння з демократичними рухами в Східній та Центральній Європі 1989 року. Тоді панувала "зовсім інша геополітична ситуація", зазначає експерт. Він звертає увагу й на те, що роль США нині кардинально відмінна від тодішньої. "Цього разу США, по суті, відсутні, тоді як ЄС відносно швидко відреагував", - вважає Форбріґ. Євросоюз уже через кілька днів після виборів скликав зустріч глав МЗС країн-членів, а у середу, 19 серпня, має відбутися екстрений саміт глав держав та урядів Євросоюзу, присвячений Білорусі.
На відміну від геополітичної ситуації, паралелі між внутрішньополітичною динамікою в Білорусі 1989-го та 2020 року цілком можна проводити, вважає Форбріґ. "Під час маніфестацій 7 жовтня 1989-го у Східному Берліні люди ще мусили святкувати 40-ву річницю НДР, а вже тижнем пізніше Гонекер (Erich Honecker) став історією", - нагадує Форбріґ про вимушену відставку тодішнього очільника Східної Німеччини та тамтешньої правлячої комуністичної партії. А Вольфґанґ Тірзе (Wolfgang Thierse), колишній спікер Бундестагу, каже про події в Білорусі з огляду на 1989 рік: "Саме так виникає революція".
Читайте також: Коментар: Білорусь - зараз або ніколи!
Кінець диктатури на горизонті?
Але як ця революція розвиватиметься далі? Експерти кажуть, що можливо все. "Вирішальним зараз є, як діятиме Путін, - вважає Вольфґанґ Тірзе. - Чи підтримає він Лукашенка, чи ж матиме мудрість та інтелект Горбачова та скаже: "Це не має сенсу, ми повинні відпустити цю країну, уможливити демократію і таким чином створити можливість для нового партнерства між Білоруссю та Росією".
Йорг Форбріґ з Німецького фонду Маршалла не вірить, що Росія вдасться до радикальних кроків на кшталт військового втручання. "Росія намагатиметься втримати вплив на Білорусь іншими шляхами, приміром, під час вибору потенційних майбутніх кандидатів у наступники Лукашенка", - вважає експерт. Карл Шлеґель натомість побоюється, що в Білорусі ще "може статися щось жахливе". Він переконаний, що президент Росії Володимир Путін ітиме "до кінця, і ми до цього не готові".