Як у ЄС сприйняли заклик переглянути санкції проти Росії

Вже майже рік посаду президента України обіймає  Володимир Зеленський, який прийшов до влади з обіцянкою спробувати зупинити війну на Донбасі. Попри певні досягнення, передусім три обміни полоненими, кардинального прогресу в мирному врегулюванні конфлікту досягти поки не вдалося.

Для того, аби зрушити справу з місця, брюссельський аналітичний центр Міжнародна кризова група (ICG) опублікував свою  доповідь щодо війни на Донбасі . У ній він рекомендував країнам Заходу почати з Росією новий діалог про безпеку в Європі, а Євросоюзу - зробити більш гнучкою політику санкцій щодо РФ. Навіть у самій ICG визнали, що їхні пропозиції є спірними, але додали, що нинішній підхід є неефективним.

ЄС: Політика щодо Росії залежить від Москви

Речник ЄС із питань зовнішньої політики Петер Стано заявив, що відносини блоку з РФ продовжують засновуватися на п'яти принципах, ухвалених 2014 року у відповідь на події довкола України. Один з них стверджує, що Брюссель співпрацює з Москвою в тих питаннях, де цього потребують інтереси ЄС. "Але є й принцип, що будь-яка суттєва зміна у нашій політиці, співпраці та нашому діалозі з Росією залежить від повної імплементації мінських угод", - зазначив Стано.

Він нагадав, що причиною санкцій стосовно Росії є порушення норм міжнародного права, а саме "незаконна анексія Кримського півострова та дії Росії з дестабілізації східної частини України". Речник наголосив, що санкції і так переглядаються "постійно", і зняття цих заходів прив'язане до виконання мінських угод. "Цей перегляд здійснюється, виходячи з розвитку подій та видимих, відчутних і конкретних змін поведінки Росії у тій сфері, з якою санкції пов'язані", - уточнив Стано.

Читайте також: Україна на Раді ЄС: COVID-19, "антиколомойський" закон і санкції

Політики у ЄС виступають за діалог з Росією

Всі опитані DW політики у ЄС висловилися на підтримку діалогу з Росією. Найбільше пропозиціям ICG зраділи у фракції Лівих у Європарламенті. Її речник з питань, які стосуються України та Росії, німецький євродепутат Гельмут Шольц (Helmut Scholz) назвав доповідь аналітиків "примітною", оскільки сам він уже давно закликає "розробити діалог з РФ, який щонайменше брав би до уваги обопільні інтереси та робив їх основою політичних дій".

Зовнішньополітичний речник фракції Європейської народної партії в Європарламенті німець Міхаель Ґалер (Michael Gahler) погоджується з тим, що "діалог - це завжди добре". Особливо важливим він вважає діалог з "такими складними та непростими візаві, як Росія". Однак у нього є і застереження. На думку Ґалера, який є постійним доповідачем Європарламенту щодо України, діалог може принести результат лише якщо Росія виконає чіткі передумови, а саме повернеться до виконання норм міжнародного права. "Це не повинна бути розмова просто заради розмови. Діалог повинен бути орієнтованим на результат", - зауважує політик.

Литовський євродепутат з фракції "Оновити Європу" Пятрас Ауштрявічюс теж виступає за діалог, але він є найбільшим скептиком: "Догодити Росії для того, щоб покращити безпекову ситуацію? Тут у мене є сумніви". Він проти зміни безпекової архітектурі в Європі, яка засновується на Гельсінських угодах 1975 року. "Чому б не поговорити?.. Але найгірше, що може статися, це якщо діалог вестимуть за рахунок України, Молдови, Грузії, на шкоду їм. В такому разі я не прихильник цього діалогу", - зазначає Ауштрявічюс, який є членом делегації Європарламенту з асоціації з Україною.

Як мотивувати Росію до діалогу?

У доповіді ICG зазначають, що у Москві війну на Донбасі розглядають як щось більше за відносини з Києвом, як елемент протистояння із Заходом. Ґалер з такою оцінкою не згоден. На його думку, "справжньою" мотивацією керівництва Росії є "зберегти своє авторитарне панування, в якому практично нема місця верховенству права і яке має лише видимість демократії".

Водночас і Ауштрявічюс, і Шольц вважають, що в ситуації пандемії коронавірусної хвороби COVID-19 і падіння цін на нафту діалог стає більш реалістичним. "Росії діалог потрібен більше, ніж якщо порівнювати з нами. І не лише з політичних міркувань, але й з економічних. Російська економіка не в найкращій формі, а теперішнє падіння цін на енергоносії робить ситуацію для Росії особливо неприємною", - переконаний литовський євродепутат.

Читайте також:  Чому божеволіють ціни на нафту - причини й наслідки

При цьому Шольц переконаний, що мирний план для Донбасу повинен брати до уваги російські інтереси, зокрема що Москва "хоче формування зовсім іншої архітектури безпеки в Європі". За його словами, всі сторони повинні дослухатися до точок зору іншої сторони. На запитання DW, чи повинна Москва у діалозі брати до уваги інтереси України, німецький політик відповів: "Так, звісно. Нічого не вийде, якщо Росія думатиме лише про свою точку зору".

Чи варто робити санкції більш гнучкими?

Шольц також привітав ідею зробити санкційну політику гнучкою: "Ми досі вважаємо, що санкції - сумнівний засіб". Він пояснює це зокрема тим, що санкції лише "сприяють тому, що обидві сторони продовжують наполягати на своєму баченні, яке, як їм видається, веде до вирішення конфлікту".

Натомість у найбільшій фракції Європарламенту пропозицію покрокового зняття санкцій відкидають. "Я і далі твердо переконаний, що санкції можна знімати лише тоді, коли російська сторона виконає все, що її стосується у мінських домовленостях. Але не покроково", - наголошує Ґалер.

Несподівано більшу гнучкість показує литовець Ауштрявічюс. За його словами, допоки Росія не продемонструє зміни у своїй політиці, то санкції необхідно зберігати. Водночас він бачить можливість і для поступового зняття обмежень, але для цього на Донбасі спершу має відбутися військова деескалація, а Росія має передати Україні контроль над кордоном та припинити політичне та військове втручання у Донбас. "Обидві сторони, включно з Україною, хочуть іншої, кращої ситуації. А санкції - лише інструмент досягнення цього", - підсумовує євродепутат.