Інформаційний ривок України

Доходи від експорту ІТ-технологій вийшли в Україні на третє місце після продукції агропромислового комплексу та металургії. У щорічному посланні до Верховної Ради президент України Петро Порошенко вперше назвав інформаційну галузь пріоритетною для розвитку експортного потенціалу та економіки України. На представників цієї професії полюють київські ріелтори, туристичні агенти та продавці елітних товарів та послуг. DW з'ясувала, завдяки чому ця сфера активно розвивається в Україні.

Бронзова медаль за експорт

За прогнозами, ІТ-галузь збереже третє місце в експорті України 2017 року. За перше півріччя обсяг експорту комп'ютерних та інформаційних послуг з України вже виріс до 1,256 мільярда доларів - або на 18,3 відсотка - порівняно з першим півріччям 2016 року, повідомив Комітет з інформаційних технологій Європейської бізнес асоціації (ЕВА). За його оцінками, інформаційна галузь демонструє стабільний приріст експорту від 2013 року. А виплачені до державного бюджету податки вже перевищили минулорічні показники на третину і досягли 3,69 мільярда гривень.

Виконавчий директор ІТ-комітету ЕВА Костянтин Васюк сказав в інтерв'ю DW, що від 2009 року обсяги експорту зросли із 290 тисяч доларів до 2,3 мільярда доларів США у 2016 році. "Це лише ті кошти, які отримали українській ІТ-компанії за експорт послуг згідно з офіційними даними Національного банку. Але Україна - сьома у світі за кількістю фрілансерів. За нашими оцінками, сукупний із їхніми експорт ІТ-послуг досягає 3,2-3,3 мільярда доларів", - повідомив Васюк.

Він пояснив збільшення експорту українських ІТ-послуг семивідсотковим зростанням 2017 року кількості працівників у 50 найбільших компаніях цієї сфери, про яке повідомив галузевий ресурс dou.ua. А також - ухваленням наприкінці 2016 року змін до законів зі спрощення експорту послуг та відносній політичній стабільності у країні. "Видатки на фонд оплати праці зараз складають до 85 відсотків всіх видатків ІТ-компаній. Тому наша мета зберегти наявний рівень податків або в разі змін домогтися планового й поступового перегляду податкового законодавства, щоби компанії встигали до нього адаптуватися", - сказав Васюк.

Середній клас

Експерт спростував поширену думку про те, що однією з причин збільшення експорту ІТ-послуг є низька вартість робочої сили в Україні. "Середня зарплатня українського програміста складає 2 200 доларів. Середня вартість робочої години програміста в Україні приблизно дорівнює стандартам Польщі та інших сусідніх країн", - зазначив Васюк. За його словами, Україна має високий показник якості персоналу ІТ-компаній, адже 12 відсотків програмістів мають досвід більше 10 років і найвищу кваліфікацію, а ще 24 відсотки - кваліфікацію "сеньйор". Серед українських програмістів - 15 відсотків жінок.

Як показує досвід Андрія Тихоновича, фах програміста в Україні гарантує позитивні зміни в житті. Андрій виїхав до Києва з прифронтової Авдіївки після того, як влітку 2014 року на подвір'ї його будинку розірвалася міна. Після півтора року поневірянь на низькооплачуваних роботах, Андрій почав самостійно вивчати основи програмування і згодом влаштувався на роботу в одну з київських ІТ-компаній, де за рік спромігся підвищити свою кваліфікацію початківця і вийти на наступний фаховий рівень.

Тепер Андрій вже не переймається питаннями економічного виживання. Його зарплатня дозволяє жити не гірше, ніж колегам у розвинених державах. "Якщо ти тут отримуєш зарплатню у дві-п'ять тисяч доларів, ти будеш жити краще, ніж з аналогічною зарплатнею за кордоном. В Україні значно дешевше життя, а доходи таких, як я, програмістів у сусідніх країнах не набагато вищі за тутешні", - зазначає Андрій.

Покращення позицій у рейтингах

Замовлень українським програмістам не бракує - Україна щороку піднімається в рейтингах світових агенцій. Так, вона посіла 24 місце у рейтингу Human Capital Index 2017, 11 місце у ТОП-50 розробників світу, 24 місце у ТОП-55 країн, найбільш привабливих для аутсорсингу, сьоме місце за якістю та ефективністю фрілансерів, 14 місце в галузі науки і технологій рейтингу The Good Country Index тощо.

Згідно з макроекономічним дослідженням ІТ-комітету ЕВА та PricewaterhouseCoopers, за умови позитивного сценарію підтримки ІТ-галузі на найвищому державному рівні експортно-орієнтована сфера інформаційних технологій може зрости удвічі і принести 2020 року більше 27 мільярдів гривень до держбюджету України.

Вже сьогодні, як повідомив Костянтин Васюк, українські програмісти розробляють системи автопілотів та навігації для кількох німецьких автобудівних концернів. Також, за його словами, українські компанії розробили спеціальні дефібрилятори, що допомагають відновити ритмічну роботу серця у разі серцевого нападу. На сьогоднішній день пристрої уже використовуються в багатьох аеропортах, лікарнях та гірськолижних курортах за кордоном. "Ми вже давно забули про якісь окремі коди, і зараз реалізуються проекти зі створення комплексних рішень", - зазначив Васюк.