Опрацювання минулого

У Роланда Яна досі загоряються очі, коли він згадує про події 15 січня 1990-го року. Того дня мирні демонстранти захопили будівлю міністерства державної безпеки НДР у Берліні, більше відомого як "штазі". Серед них був і Ян - нині уповноважений федерального уряду з питань опрацювання архівів "штазі", хоча на той момент він вже давно не мав громадянства НДР. Уродженця Єни ще 1983-го року усупереч його волі позбавили громадянства за "антидержавну діяльність" і засудили до тюремного ув'язнення. 30-річний Ян тоді занадто відкрито демонстрував свої симпатії до польського руху "Солідарність".

Через 25 років Ян згадує той "зворушливий" день. Особливо йому в пам'ять врізалося відчуття свободи на обличчях людей, які штурмували будівлю. Щодо історичних подробиць, зокрема того, хто ж першим прочинив двері до таємної поліції східнонімецької диктатури, суперечки між істориками тривають і досі. Але це вже деталі. Головне ж, за словами Яна, те, що штурм будівлі "штазі" уможливив доступ до секретних архівів, з якими спеціалісти працюють й по нині.

Західнонімецькі політики побоювались оприлюднення документів

Наражаючись на небезпеку, активістам тоді вдалося запобігти повному знищенню таємних архівів. Демонстранти, що увірвались в робочі кабінети, виявили співробітників спецслужби за гарячковим знищенням актів шредерами. І все ж більшу частину архівів вдалося врятувати. Як не дивно, саме західнонімецькі політики тоді виступали радше за те, щоб залишити виявлені документи "під замком".

У розмові з DW Роланд Ян зізнався, що навіть певною мірою розумів цю позицію. Адже матеріали "штазі" (нерідко приватного характеру) збиралися методами, що порушують права людини, тож до їхнього оприлюднення слід підходити з максимальною відповідальністю.

Саме тому 1991-го року було ухвалено спеціальний закон, за допомогою якого було знайдено баланс між необхідністю оприлюднення документів з одного боку і повагою до персональних даних та захисту жертв з іншого. Водночас інформатори "штазі" мусили і досі мусять бути готовими до викриття. Хоча, звісно, час гучних сенсацій вже минув. Через чверть століття після тих буремних подій Ян може говорити про успішне вирішення долі архівів. Якби їх не оприлюднили, "отрута "штазі" і далі б діяла", каже він і додає, що про ліквідацію спецслужби можна говорити тільки тоді, коли уся інформація про її діяльність стає публічною.

"Кампус демократії"

Роланд Ян став уже третім уповноваженим федерального уряду із опрацювання архівів "штазі". На цю посаду кандидата затверджує Бундестаг. Попередники Яна теж походять з дисидентських кіл колишньої НДР: політик від Зелених Маріанне Біртлер та чинний президент Йоахім Ґаук. Після свого призначення у 2011-му році Ян оголосив про своє бажання перетворити колишню центральну будівлю "штазі" у Берліні на "кампус демократії". "Чим краще ми вивчимо диктатуру, тим краще зможемо розвивати демократію", - впевнений він.

15 січня 2015 року в Берліні відкрито нову постійну експозицію, у якій представлені для ознайомлення оригінальні документи та мультимедійні матеріали. Вже кілька років відкритий для публіки робочий кабінет Ериха Мільке, який очолював "штазі" 32 роки, аж до 1989-го. Завдяки мультимедійним матеріалам атмосферу тоталітаризму у його кабінеті можна відчути у слові, у зображеннях та у звуках. До речі, днями нова медіатека з матеріалами про "штазі" з'явилась і в інтернеті. Там, серед іншого, можна ознайомитися з методами збору інформації спецслужбою. На сторінці є й матеріали про народне повстання 17 червня 1953-го року, а також інформація про боротьбу режиму з тими, хто намагався втекти з НДР на Захід через німецько-німецький кордон.