40 днів від дня смерті Аміні: протести в Ірані тривають

В Ірані не припиняються протести, причиною яких стала загибель 22-річної курдської дівчини Махси Аміні. Її затримала поліція моралі 13 вересня в Тегерані за нібито неправильне носіння хіджабу, за кілька днів вона померла в лікарні. За версією рідних, причиною смерті стали побої під час затримання. Перші протести спалахнули в Ірані 16 вересня під час церемонії похорону Махси в її рідному місті Секкезе та в адміністративному центрі Іранського Курдистану, місті Сенендедже, а потім поширилися практично всією країною.

Читайте також: Революція жінок в Ірані: що буде далі?

Акція протесту біля могили Махси Аміні

26 жовтня, коли виповнилося 40 днів із дня загибелі Махси Аміні, у багатьох іранських містах також відбулися акції протесту. У них брали участь тисячі людей, зокрема лікарі, які виступають проти присутності в лікарнях, куди привозять поранених демонстрантів, силовиків та співробітників спецслужб. Одна з наймасовіших акцій протесту відбулася цього дня на могилі Махси Аміні у її рідному місті. Чоловіки і жінки, які зібралися там з нагоди завершення 40-денної жалоби, скандували гасла: "Жінки, життя, свобода" та "Смерть диктатору".

Як повідомляють іранські активісти, співробітники спецслужб раніше погрожували сім'ї дівчини, яка загинула, якщо на її могилі пройдуть акції протесту. Щоб їх не допустити, поліція намагалася перекрити в'їзд до міста. Проте близько 10 тисяч людей приїхали до міста для участі у протестах. Школи цього дня у Секкезі були закриті нібито через хвилю грипу. За даними інформагентств, для розгону протестувальників іранська поліція спочатку застосувала сльозогінний газ, а потім стріляла у натовп.

Читайте також: Коментар: У протистоянні з Іраном допоможе лише сильний тиск

Дедалі більше іранців виходять на протести

Ось уже шість тижнів протести в Ірані не вщухають, і участь у них бере дедалі більше мешканців країни. Багато жінок приєднуються до протестувальників. "Ми розлючені. Я не вірю, що ця лють швидко мине", - каже 29-річна Азаде із Тегерана. За її словами, доля Махси Аміні може спіткати кожну жінку в Ірані. "Ми знаємо, як жорстоко ставиться до нас поліція моралі, але я все одно більше не ношу хіджаб. Я часто робила це і раніше, як і багато інших молодих жінок у Тегерані. Але зараз все по-іншому. Не йдеться про моє особисте рішення. Зараз - це знак солідарності", - каже Азаде.

Вона розповідає, що на тлі протестів дедалі більше іранських жінок проявляють сміливість та з'являються на вулицях міста без традиційних мусульманських головних уборів. Багато жінок, які розміщують в інтернеті свої фотографії та відео без хіджабів, більше не ховають обличчя, хоча знають, що їх можуть затримати будь-якої хвилини. Як це сталося з режисеркою-документалісткою Мойжан Іланлу. Спецслужби затримали її 17 жовтня, в цей момент жінка була вдома. Вона на знак солідарності вийшла разом з іншими іранками на протести без хіджабу та розмістила фотографії у соцмережах.

Студентка з Тегерана 22 жовтня стала за кафедру в Університеті Шаріфа без мусульманського головного убору. При цьому консервативний ректор вишу в цей час перебував у залі у перших лавах. Поки що жодного покарання студентки не було. На початку жовтня співробітники спецслужб оточили університет, де постійно відбуваються акції протесту, побили студентів та викладачів та затримали кількох людей.

Читайте також: Протести в Ірані: суспільство вимагає змін

Блокування інтернету та санкції проти DW

Влада Ірану намагається придушити протести всіма можливими способами, у тому числі блокуванням інтернету та обмеженням свободи ЗМІ. З початку протестів швидкість інтернету в Ірані знизили настільки, що бувають дні, коли не спрацьовують VPN, які жителі Ірану використовують для того, щоб обійти блокування в мережі. Крім того, Іран у відповідь на санкції з боку Заходу запровадив штрафні заходи проти цілої низки європейських політиків та організацій, зокрема проти медіакомпанії DW, де під штрафні заходи потрапила редакція, що виробляє контент на фарсі.

Генеральний директор Deutsche Welle Петер Лімбурґ (Peter Limbourg) звинуватив владу в Тегерані у спробах залякування журналістів. "Режим в Ірані вже довгий час загрожує нашим колегам та їхнім сім'ям. Це неприйнятно", - заявив він. За словами Лімбурґа, іранська влада "заохочує тероризм як усередині країни, так і за її межами". Він висловив упевненість, що Німеччина та Європа посилять тиск на Тегеран, і пообіцяв, що включення до списку санкцій не завадить Deutsche Welle надавати іранцям достовірну інформацію.

Багатьох жителів Ірану надихнула акція солідарності, яка пройшла в Берліні минулої суботи і зібрала понад 80 тисяч учасників. Іранці дякують своїм землякам, які живуть за кордоном, за їхню підтримку. "Неймовірно, як багато наших земляків, які живуть у всьому світі, багато років, перебуваючи у вигнанні, борються за те, щоб здійснилася наша мрія про свободу", - каже 47-річна Реза з Ірану.

"Співробітники спецслужб у цивільному, але при цьому озброєні, всюди, - розповідає DW молода жінка з Тегерана. - Вони без розбору стріляють по людях. Я боюся приєднуватися до учасників акцій. Але ми все одно щовечора відкриваємо вікно і виконуємо своєрідний революційний гімн на знак солідарності з протестувальниками. Його слова - твіти з гаслами демонстрантів, що вийшли на вулиці".

"За кардинальні зміни в Ірані ми повинні заплатити високу ціну, - вважає 52-річний Аліреза з Газвіна. - Але я побоююся того, що багато людей старшого покоління до цього не готові. І багато хто, як і я, хто одного разу побував у в'язниці чи кого було затримано, не виходять на протести".

25 жовтня генеральний прокурор Тегерана Алі Салехі повідомив, що чотирьох осіб, затриманих під час протестів в Ірані, може бути засуджено до найвищої міри покарання. Їм висунуто звинувачення в "мохаребі" - "війні проти бога", що кваліфікується іранським законодавством як особливо тяжкий злочин і карається смертною карою.

Загалом 315 осіб в іранській столиці звинуватили в "зборі і змові з метою підриву безпеки країни", "пропагандистській діяльності проти уряду" та "порушенні громадського порядку та спокою", сказав Салехі. За даними правозахисної організації Iran Human Rights (IHR) під час протестів у різних містах Ірану загинули 240 осіб.