1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Аеророзвідники на півночі Харківщини: "РФ панує в повітрі"

23 травня 2024 р.

Про баланс сил на півночі Харківщини, де армія РФ відкрила новий фронт, - у репортажі з позицій батальйону ударних безпілотників "Ахіллес".

https://p.dw.com/p/4g9jC
Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" запускає розвідувальний безпілотник Vector, Харківська область, травень 2024 року
Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" запускає розвідувальний безпілотник Vector, Харківська область, травень 2024 рокуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

На поле за кілька кілометрів від кордону з РФ виходить чоловік в однострої. Він кладе на землю великий білий безпілотник. Вже за кілька секунд пристрій здіймається над полем, змушуючи паростки врожаю тріпотіти, і зникає в небі.

Це розвідувальний безпілотник Vector, виготовлений німецькою компанією Quantum Systems. Цей безпілотник відрізняється своєю безшумністю і здатністю працювати за складних погодних умов. "Ми можемо побачити, що відбувається за лінією бойового зіткнення", - каже "Хосе", військовослужбовець батальйону "Ахіллес", що у складі 92-ї окремої штурмової бригади.

Очі розвідки

"Ми летимо на кордон із Росією, в напрямку "Бєлгородської народної республіки", - із гумором пояснює "Хосе", ховаючись у вузькій посадці. Він не зводить очей з екрана монітора. На ньому - краєвиди українських сіл, віднедавна знову окупованих армією РФ. "Наша артилерія, ймовірно, знищила там танк. Ми маємо це перевірити і проконтролювати рух піхоти", - продовжує "Хосе".

"Хосе" і "Алекс" керують розвідувальним безпілотником Vector
"Хосе" і "Алекс" керують розвідувальним безпілотником VectorФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Його напарник - брат-близнюк із позивним "Алекс". Обидва тримають у руках пульти - "Алекс" керує безпілотником, а "Хосе" його камерою. Vector передає чітке зображення і може відстежувати обʼєкти в русі. Це відео бачить штаб, аби командири могли спостерігати за ситуацією на лінії зіткнення і передавати координати операторам ударних дронів і артилеристам.

Перешкодою для цього безпілотника є протиповітряна оборона, яка може поцілити в безпілотник, і засоби радіоелектронної боротьби. "РЕБ діє на наш радіозвʼязок, тож відстань, яку ми можемо подолати, скорочується", - каже "Хосе". За його словами, росіяни мають розвідувальні безпілотники у значно більшій кількості. "У них на один втрачений борт є вже два готових. Коли ми втрачаємо борт, новий доводиться чекати місяцями. А це значить, що ми не літаємо і не контролюємо лінію зіткнення", - знизує плечима "Хосе". 

Довгі місяці зволікання

Коли 10 травня армія РФ почала новий наступ на півночі Харківщини, українське військо все ще відчувало нестачу ресурсів - як технічних, так і людських. Про це DW сказали військовослужбовці різних підрозділів, яких перекинули на цей напрямок із інших відтинків фронту. Наразі росіяни продовжують штурмувати українські позиції у районах Вовчанська і Липців, говорить Юрій Федоренко, командир батальйону "Ахіллес". "Але силам оборони вдалося достатньо суттєво побити техніку противника", - додає він. Крім розвідувальних безпілотників, батальйон працює із ударними дронами.

Командир батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" Юрій Федоренко
Командир батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" Юрій ФедоренкоФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Федоренко нарікає на зволікання західних партнерів у постачанні зброї. "Що ми отримали на початку повномасштабного вторгнення? Зброю для партизанської війни - NLAW і Javelin (ручні протитанкові засоби. - Ред.)," - обурюється комбат. "Але ми вистояли", - каже Федоренко, згадуючи успішний контрнаступ на Харківщині, в якому брала участь зокрема й 92-га окрема штурмова бригада.

"Тоді ми здобули успіх і зайняли необхідні рубежі. Сказали, яка нам потрібна зброя, щоб утримувати ці території і в подальшому поетапно деокупувати інші, - нагадує Федоренко. - Натомість ми отримали довгі місяці зволікання. У результаті - втратили тисячі людей на полі бою і території".

Читайте також: Як евакуюють мешканців Вовчанська і передмість - репортаж DW

Не в пріоритеті

Україна також не зробила все необхідне, аби запобігти новому наступу росіян, каже Федоренко. Він скаржиться на повільне виробництво і постачання боєприпасів, а також на ймовірні корупційні прояви в оборонній сфері. Якість фортифікаційних споруд він коментує стримано. "Що робить противник? Він будує ідеальні інженерно-фортифікаційні споруди і лінії оборони першого, другого і третього ешелонів. І залучає до цього весь наявний ресурс. Що треба робити в Україні? Те саме, - каже комбат. - Не можна сказати, що зовсім нічого не готувалось. Але й сказати, що було зроблено все необхідне, теж не можна".

Фортифікаційні споруди, Харківська область, травень 2024 року
Фортифікаційні споруди, Харківська область, травень 2024 рокуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW/DW

Водночас, на думку Федоренка, північ Харківщини не є пріоритетом для армії РФ. Вона відкрила цей фронт, аби відтягнути частину українського війська з Донеччини і Луганщини, над якою РФ планує встановити повний контроль, переконаний комбат.

Бійці "Ахіллеса", перекинуті на Харківщину із Донеччини, цілком очікувано відчувають втому. Проте запевняють, що мотивації не втратили. "Хосе" і "Алекс" раніше воювали в піхоті, тож вони розуміють потреби бійців "на нулі". "Ми намагаємося першими побачити наступ, щоб наша піхота була готова, - каже "Хосе". - Хоч ми вже переходимо на етап сучасної війни, піхоту нічого не замінить. Наразі піхота вирішує більше, ніж техніка". За його спостереженнями, росіяни ще не закріпилися на нових окупованих територіях. Водночас вони мають для цього достатньо ресурсу. "На одного нашого піхотинця у них десятеро. А десятеро копають більше, ніж один", - каже "Хосе".

Читайте також: Піхотинці на Лиманському напрямку: "Ми ведемо оборонний бій"

Вогневий засіб

Ситуація на півночі Харківщини стабілізувалась, каже військовослужбовець батальйону "Ахіллес" із позивним "Картель". "До Харкова вони не дійдуть, - переконаний боєць. - За перші три дні вони захопили кілька населених пунктів. Далі просування не відбувається. Хоча вони й намагаються нас штурмонути".

Ще ближче до фронту, у безлюдному селі, "Картель" разом із побратимами майже не виходить із підвалу. Вони безперервно запускають FPV дрони. Один із бійців кріпить боєприпаси до коптера і виставляє його на двір. Штурман отримує від штабу координати цілі й командує оператору піднімати дрон. Керований оператором, він здіймається над землею.

Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" кріпить боєприпас до дрона
Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" кріпить боєприпас до дронаФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

"Оце вже нуль", - показує на монітор боєць із позивним "Легіонер", штурман і командир розрахунку. Дрон рухається вглиб окупованої росіянами території. "Легіонер" підказує пілоту, як дістатися цілі - будинку, де базуються російські солдати. Коли дрон наближається до будинку, зображення зникає. Це значить, що дрон врізався у ціль і вибухівка здетонувала.

До вечора пілоти вражають ще кілька десятків цілей - від живої сили до важкої техніки. Але інколи, дістаючися цілі, боєприпаси не розриваються - серед них трапляються браковані, пояснює "Легіонер". "Це все хенд-мейд, починаючи з дронів і закінчуючи боєприпасами", - додає він. Ці дрони, каже "Легіонер", також втрачають сигнал під дією РЕБ. Крім того, спускаючись до цілі, вони стають помітними, і росіяни намагаються поцілити у них із рушниць.

Військовослужбовці батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" керують FPV дроном із підвалу закинутого будинку
Військовослужбовці батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" керують FPV дроном із підвалу закинутого будинкуФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Українське військо намагається за допомогою FPV дронів компенсувати нестачу артилерійських боєприпасів, каже "Картель". Але, на його думку, це не завжди можливо. "Це вогневий засіб. Він має і переваги, і недоліки, - каже пілот. - Серед переваг - точність. Він може влетіти в двері чи вікно, в окрему людину або люк танку". Водночас, за словами штурмана, FPV не може ефективно протидіяти великим групам піхоти. 

У режимі форсаж

Крім цього, росіяни мають перевагу в обізнаності, каже командир "Ахіллесу" Юрій Федоренко. "РФ збиває українські безпілотники над своєю територією. А Україна не може цього зробити, оскільки не має достатньо ППО, - пояснює він. - Україна не може вразити російську ППО, оскільки має заборону на використання високоточної зброї на території РФ. Як наслідок - противник панує в повітрі".

Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" із позивним "Алекс" керує розвідувальним безпілотником Vector
Військовослужбовець батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" із позивним "Алекс" керує розвідувальним безпілотником VectorФото: Hanna Sokolova-Stekh/DW

Федоренко вважає цілком реальною загрозу наступу росіян й на кордоні у Сумській області. "Противнику вистачає ресурсу, - каже комбат. - Це може припинитись тоді, коли й у нас буде достатньо ресурсу". Не називаючи цифри, Федоренко каже, що через нестачу бійців його батальйон не може працювати на повну потужність.

Читайте також: Рекрутинг замість примусу. Як військові самостійно шукають людей для служби в ЗСУ

"Сили оборони працюють у режимі форсаж. Що таке режим форсаж? Він застосовується в авіації - коли двигуни працюють на повну потужність. Це дає можливість літаку виконати необхідну задачу, але при цьому згорають двигуни", - застосовує алегорію комбат.

"У складі Сил оборони ти можеш подавити ворога, адже поруч із тобою такі самі, як і ти, - звертаючись до цивільних, говорить Федоренко. -  Але якщо ти опинишся сам, коли на поріг твого будинку прийде ворог, як це трапляється на окупованих територіях, буде вже пізно".

Бої за Вовчанськ: що відбувається на Харківщині

 

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Більше публікацій