Афганістан: чому ООН продовжує співпрацювати з талібами?
4 травня 2023 р.Організація Об'єднаних Націй (ООН) не припинить свою роботу в Афганістані, попри обмеження, накладені талібами на співробітниць організації, заявив 2 травня генсек ООН Антоніу Гутерріш. Це дасть змогу продовжувати надавати підтримку мільйонам зневірених афганців, пояснив він.
Гутерріш виступив перед журналістами після завершення міжнародних переговорів за зачиненими дверима щодо Афганістану, які проходили в Катарі. "Ми залишаємося, ми виконуємо свої зобов'язання, і ми сповнені рішучості домагатися необхідних умов, щоб продовжувати виконувати свої зобов'язання. Учасники погодилися з необхідністю розробити стратегію взаємодії", - зазначив генсек ООН.
Читайте також: В Афганістані таліби затримали трьох британців
Пересічні афганці значною мірою залежать від допомоги ООН, особливо через те, що більшість інших міжнародних гуманітарних організацій залишили країну після захоплення талібами Кабула у серпні 2021 року.
Засудження талібів правозахисними організаціями
Правозахисні організації та уряди багатьох держав світу засудили заходи "Талібану", що обмежують права і свободи жінок, включно з правом дівчат здобувати освіту після шостого класу школи.
"Ми не мовчатимемо на тлі безпрецедентних системних нападок на права жінок і дівчат", - пообіцяв Гутерріш після саміту в Досі. Під час дводенних переговорів він хотів, крім іншого, оцінити складну ситуацію в Афганістані та лише після цього ухвалити рішення про продовження там роботи ООН.
Серед 25 учасників саміту були представники США, Росії, Китаю, а також основних європейських країн-донорів і низки держав близькосхідного регіону. При цьому представників "Талібану" на цю зустріч не запросили.
Відсторонення "Талібану" від переговорів щодо Афганістану
"Талібан" відкинув вимогу Ради Безпеки ООН скасувати заборону на роботу жінок у представництвах організації, заявивши, що це є втручанням у внутрішні справи. Водночас таліби засудили рішення ООН усунути їх від участі у саміті в Досі.
"Будь-яка зустріч без участі представників ІЕА (Ісламського емірату Афганістан. - Ред.), коли Афганістан є основною темою обговорення, є непродуктивною, а інколи навіть контрпродуктивною", - заявив Сухаїл Шахін, голова політичного офісу талібів у Досі. Відсутність представників "Талібану" на переговорах він назвав "дискримінаційною" і "невиправданою".
Читайте також: ООН закликала негайно скасувати обмеження прав жінок в Афганістані
Тим часом ще до початку саміту в Досі організації, що представляють громадянське суспільство в Афганістані, донесли до ООН свої побоювання, що ця зустріч може виявитися кроком до визнання влади "Талібану" у країні.
Водночас критики нагадали, що таліби несуть відповідальність не тільки за "встановлення режиму гендерного апартеїду", а й за "цілий каталог порушень прав людини з моменту захоплення ними влади у серпні 2021 року".
Зі свого боку ООН, як і США, заявила, що на саміті в Досі не обговорюватимуть питання визнання "Талібану".
Питання про співпрацю з "Талібаном"
Розмірковуючи у розмові з DW про мету саміту, колишня міністерка у справах жінок в Афганістані Сіма Самар наголосила на необхідності обговорення не лише питання про жіночий персонал ООН, а й ширшої проблеми дотримання прав жінок у країні.
Самар, однак, визнає й важливість взаємодії з "Талібаном". "З ними (талібами. - Ред.) потрібно було взаємодіяти від самого початку, чітко давши їм зрозуміти, що порушення прав людини є неприйнятними і не сприйматимуться терпимо", - підкреслює ексміністерка. За її словами, взаємодію з талібами не слід плутати з міжнародним визнанням їх як представників законної влади в Афганістані.
Можливість визнання влади талібів в Афганістані
Унаслідок повалення талібами 2021 року уряду президента Ашрафа Гані, який користувався підтримкою Заходу, та подальшого виведення військ НАТО з країни досягнуті на той час за два десятиліття соціальні й економічні поліпшення зійшли нанівець. Сьогодні міжнародна спільнота також зіткнулася з викликом у вигляді економіки Афганістану, що розвалюється, зростання бідності та голоду у країні.
Читайте також: ООН закликає талібів знову відкрити школи для дівчат
За оцінкою Омара Самада, наукового співробітника американського аналітичного центру Atlantic Council і колишнього посла Афганістану в Канаді, Франції та ЄС, питання про визнання легітимності "Талібану" зрештою стане "морквиною", за якою ведуть віслюка, у разі досягнення реального прогресу у справі скасування обмежень прав дівчат і жінок.
Є ознаки того, що й таліби хотіли б задобрити Захід. Наприклад, нещодавно вони повідомили, що вбили лідера ісламістського угруповання "Вілаят Хорасан" (осередку "Ісламської держави" в Афганістані), відповідального за вибух в аеропорту Кабула в серпні 2021 року, внаслідок якого загинуло 13 американських солдатів та приблизно 170 мирних жителів. Визнання легітимності влади "Талібану" на міжнародному рівні вирішило б фінансові проблеми угруповання, яке гостро потребує коштів.