Як Італія ухиляється від уроку статевого виховання у школах

"Діти та молоді люди дедалі частіше шукають відповіді в інтернеті", - каже дитячий і підлітковий психотерапевт, дослідник біомедичного факультету Міланського університету Антоніо Пеллаї.

В Італії статеве виховання не є частиною обов'язкової шкільної програми. Хоча ще з 1975 року робилися спроби його запровадження. Італія в цьому сенсі перебуває в одному списку з іншими країнами ЄС - Болгарією, Польщею, Румунією, Литвою, Угорщиною, Словаччиною, Хорватією та Іспанією. Водночас італійські регіони можуть самі вирішувати, чи фінансувати і запроваджувати у школах освітні проєкти на цю тематику.

Відповіді в інтернеті

Антоніо Пеллаї стурбований тим, що підлітки черпають інформацію "про це" в інтернеті, адже окрім цілком хибних даних та напівправди про сексуальні практики та венеричні захворювання, небезпеку, особливо для молодої аудиторії, становить порнографія. "Зображення сексу в інтернеті дуже брутальні та часто з расистським або педофільським відтінком. Це заплутує та додає невизначеності у роз'ясненні, а також додається до інших проблем, з якими стикаються підлітки", - каже він.

В Італії, як і в решті країн Європи, статистика венерологічних захворювань знову зростає. Особливо це стосується хламідіозу та сифілісу. Психотерапевтка і голова Італійського центру сексології Марія Крістіна Флоріні вважає, що важливою є не лише сама інформація про статеве життя і здоров'я, але й дискусії на цю тему. "Вчителі мали б викладати цей предмет протягом усього навчального року. Добре знаючи своїх учнів, у них був би інший підхід". Такий неформальний підхід важливий для того, щоби про проблеми можна було говорити відкрито, каже сексологиня. Це вимагає не лише відповідальності, а й відповідної підготовки вчителів. Таким чином школярі могли б навчитися брати на себе відповідальність за себе та інших.

Читайте також: Батьки школярів у Чехії протестують проти підручника зі статевого виховання

Потреба у статевому вихованні дедалі більш нагальна

Сексологічний центр Флоріні, як і багато інших організацій, пробує привернути увагу уряду до важливості проблеми. Пеллаї також вважає, що Італії терміново потрібна концепція сексуальної освіти, до того ж адаптована до реалій сучасного цифрового світу.

Читайте також: Сексуальна освіта: як школярам у Німеччині розповідають про це

Стефанія Аскарі з "Руху п'яти зірок" вдалася до вже 16-ї з 1975 року спроби зробити викладання цього предмету обов'язковим. Однак і ця законодавча ініціатива 2021 року теж закінчилася нічим. Зараз це питання в руках чинного міністра освіти Джузеппе Вальдітара, члена правопопулістської партії "Ліга Півночі". Політик позиціонує себе противником "гендерної пропаганди" і підкреслює роль батьків у вихованні дітей.

Останні пів року до урядової коаліції входить "Ліга Півночі" разом з ультраправими "Братами Італії" та консервативною Forza Italia. На порядку денному прем'єр-міністерки Джорджі Мелоні - збільшення народжуваності та сприяння "традиційній сім'ї" в християнському розумінні. Під цим Мелоні розуміє сім'ю, де батьками є чоловік і жінка.

"Я не бачу дискусій на національному рівні про статеве виховання, які могли б привести до нового підходу до вирішення цієї освітньої проблеми", - каже Пеллаї.

Читайте також: Статеве виховання: досвід Нідерландів

Політики хочуть змін

Утім, в Італії знаходяться політики, що продовжують виступати за обов'язкові уроки статевого виховання. Три депутати міської ради Рима торік запустили таку петицію. Депутатка міської ради Єва Вітторія Каммеріно також підтримує ініціативу, закликаючи поширити її на всю Італію. "Роль церкви неможливо відкидати і справді вона повертає ту патріархальну перспективу, у якій жінки завжди відіграють роль підлеглих", - сказала вона в інтерв'ю феміністському онлайн-ресурсу Freeda. Брак статевого виховання дітей і молоді в Італії в першу чергу збільшує дискримінацію, сексизм і гомофобію, а також і насильство проти жінок.

Хоча дослідження подають лише неповні висновки про те, чи веде статеве виховання в школах до зменшення захворювань, що передаються статевим шляхом, і небажаної вагітності, вчені погоджуються: такий шкільний предмет не лише сприяє здоровій сексуальній поведінці молодих людей, але й підвищує знання про статеве життя і здоров'я.