Як війна РФ проти України впливатиме на ЄС у 2023 році

Війна Росії проти України продовжить негативно впливати на ситуацію в Європі у 2023 році. Прогноз найгостріших проблем Європейського Союзу представив дослідницький центр при Європарламенті, і тема російської агресії в Україні та її наслідків для європейського континенту проходить червоною ниткою через усі доповіді вчених. Цю війну уже назвали в ЄС "геополітичним тектонічним зрушенням", і вона продовжує позначатися на найважливіших сферах життя, серед яких економічне зростання та інфляція, енергетика та транспорт, кібербезпека та геополітика.

Стрибок цін на паливо та інфляція в ЄС

Війна в Україні, санкції проти Росії та контрзаходи Кремля призвели до перебоїв у постачанні енергоресурсів до ЄС. Зростання цін на дизельне пальне, бензин і газ було стрімким. Імпорт російської нафти в ЄС впав з 2,5 мійльона барелів на добу в січні 2022 року до 1,4 мілйьона барелів на добу у жовтні 2022 року. А наприкінці минулого року набула чинності заборона ЄС на імпорт російської нафти, за якою слідуватиме ембарго на російські нафтопродукти.

Читайте також: Інфляція у ФРН сповільнюється, автомобілісти це вже відчувають

При цьому більшість видів транспорту, як і раніше, працюють на викопних видах палива, а зростання цін на нього відбивається на всіх аспектах транспортної системи. Якщо говорити про ланцюжки поставок, то зростання цін на паливо вплинуло на все - від закупівлі до виробництва та розповсюждення, що призвело до підвищення цін на товари та послуги у Європі.

Втім, європейці стали обмежувати своє користування транспортом, транспортні оператори можуть знизити частоту обслуговування, а компанії - переключитися на більш енергоефективний режим, наприклад, заміну автомобільних вантажних перевезень на залізничні або водні, ідеться у доповіді експертки з транспортної політики дослідницької служби Європарламенту Моніки Кісс. Повітряний транспорт також може сильно постраждати від підвищення цін на авіагас на 70 відсотків протягом першого півріччя 2022 року і низької маржі прибутку. Це ще більше посилить попит на перевезення залізничним та водним транспортом, прогнозують вчені.

З іншого боку, скорочення споживання викопних видів палива через підвищення цін може призвести до зниження викидів парникових газів і до прискореного досягнення кліматичних цілей, що активно заохочується на рівні ЄС.

Енергетична криза в Європі

Енергетична криза, спричинена війною Росії проти України, виявила надмірну залежність ЄС від російських енергоносіїв. Щоб забезпечити постачання, впоратися з високими цінами та прискорити перехід до "зеленої" економіки, Єврокомісія запропонувала план REPowerEU. Частина наявного фонду для подолання коронавірусної кризи має бути переспрямована на енергетику, а суму грантів у цій сфері має бути збільшено на 20 мільярдів євро.

Читайте також: Енергокриза та Різдво: як економлять німці

Однак незважаючи на це, очікується, що енергетичні проблеми європейцям доведеться вирішувати ще довго, на що не вистачить ні фінансового потенціалу, ні строку дії фонду REPowerEU, який спливає у 2026 році. Пакет грантів та національні відрахування з бюджетів країн Євросоюзу залишаються відносно скромним джерелом фінансування порівняно з інвестиційними потребами енергетичного сектора ЄС, які оцінюються у 390 мільярдів євро на рік, попередив аналітик при Європарламенті Марін Мілеуснич.

Відновлення економіки у 2023 році

Російська агресія різко змінила динаміку несподівано потужного відновлення економіки Євросоюзу після пандемії COVID-19. Завдяки рішучій фіскальній та грошово-кредитній політиці економіка ЄС вже у третьому кварталі 2021 року повернулася до докризових рівнів виробництва, хоч і з великими відмінностями між країнами-членами. Така динаміка зростання тривала до другого кварталу 2022 року, коли почали позначатися наслідки війни в Україні.

У 2023 році метою фіскальної та грошово-кредитної політики Євросоюзу є досягнення компромісу між стримуванням інфляції та підтримкою економічного відновлення. "Фактично стоїть завдання одночасно послабити попит для стримування інфляції і підтримувати попит заради економічного відновлення", - пояснює автор доповіді, економічний аналітик дослідницького центру при Європарламенті Мартін Хефльмайр, який назвав поєднання цих політичних ліній двома обличчями давньоримського бога Януса, які дивляться в протилежні боки. Брюсселю доведеться вигадати, як проводити цю політику одночасно при тому, що кінцева мета обох ліній одна - захистити купівельну спроможність населення.

Читайте також: Коментар: Путін програв газову війну проти Німеччини

Бюджет ЄС під час криз та війни 

Для відновлення економіки після пандемії Брюссель запустив масштабну програму на понад 800 мільярдів євро. Але щойно вона почати діяти, як Євросоюзу довелося реагувати на нові кризи, спричинені російським вторгненням в Україну. Це криза безпеки, гуманітарна та енергетична кризи, а також висока інфляція.

"Але бюджет ЄС - це не кризовий бюджет, тобто він не вміє адаптуватися до непередбачуваних обставин", - пояснює аналітикиня відділу бюджетної політики дослідницької служби Європарламенту Аліна Добрева. Його головні мінуси - недостатні доходи та відсутність гнучкості у видатках через жорсткі стелі під час ухвалення річних бюджетів.

За своїм "дизайном" бюджет ЄС розрахований на стабільність та передбачуваність. Від початкового проєкту Єврокомісії до його остаточного ухвалення з урахуванням закладеної на сім років структури видатків може минути десять років. Тому, щоб швидко реагувати на нові кризи, Євросоюз використовує цілий арсенал позабюджетних інструментів. Найновіший і найдорожчий з них - Next Generation EU -та сама програма виходу з коронавірусної кризи.

Проблема в тому, що подібні позабюджетні інструменти не підлягають демократичному парламентському контролю, пояснює Добрева. Тому в майбутньому Євросоюзу все ж таки доведеться включити більш гнучкі інструменти до бюджету, незважаючи на розбіжності у думках із цього питання. Наразі єдиним рішенням буде перегляд бюджету кожні пів року.

Очікується, що нинішні термінові потреби, пов'язані з російським вторгненням в Україну та його наслідками, будуть вищими, ніж потреби, що виникли внаслідок попередніх криз - європейської боргової 2010-го, міграційної кризи 2015-го та пандемії 2020-го. Тобто, для пом'якшення наслідків російського вторгнення в Україну знадобиться ще більше додаткових коштів. Але на відміну від національних бюджетів, бюджет ЄС не може мати дефіцит чи фінансувати витрати за рахунок позик. Витрати у цьому бюджеті можна збільшити лише за рахунок збільшення доходів. В іншому разі Євросоюзу доведеться обмежити фінансування існуючих програм та зобов'язань.

А ось для фінансування позабюджетних інструментів, як-от програми відновлення економіки після пандемії, позики беруться. При цьому погашення боргу за цими позиками надходить саме з бюджету Євросоюзу.

Фонд макрофінансової допомоги Україні у розмірі 18 мільярдів євро знов-таки фінансується за рахунок позик - кредитів, які будуть гарантовані (але не погашені) бюджетом ЄС. 

Більше того, Євросоюз планує новий фонд для відновлення України після війни. "Звичайно, ми поки що не знаємо, які потреби будуть в України, але ми вже думаємо про структуру фонду та його законодавчу реалізацію", - розповіла Аліна Добрева. Найімовірніше, позики для цього фонду гарантуватимуться, але не погашатимуться з бюджету ЄС, як і у випадку з макрофінансовою допомогою, пояснила вона.

У центрі уваги ЄС - кіберзагрози

Війна Росії проти України розкрила найгострішу проблему недостатньої захищеності інформаційних систем, адже частина російської гібридної агресії - це масовані кібератаки на Україну та її партнерів у ЄС.

Особливу тривогу викликає злам комп'ютерних систем критичної інфраструктури - енергетики, охорони здоров'я, фінансів, наголошується в доповіді аналітикині цифрової політики при Європарламенті Полони Кар. Російські кібератаки продемонстрували, що збої у роботі основних служб є реальною загрозою для Євросоюзу. Наприклад, атака на провайдера супутникового зв'язку за годину до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 року торкнулася інтернет-сервісів та вітряних електростанцій по всій Європі.

Крім того, агресія Росії провокує зростання "хактивізму" та потужну хвилю дезінформації. У ЄС особливо стурбовані зростаючими можливостями кіберзлочинців, які атакують уже всі ланки в ланцюжках постачання. До кінця 2024 року кіберзлочинність завдаватиме світові збитків у 10 трильйонів євро щорічно, підрахували експерти.

Тому у 2023 році Євросоюз втілить кілька ініціатив щодо захисту інфраструктури, цифрових пристроїв та усього ланцюга поставок для протидії хвилі кібератак. Політика ЄС у сфері кібербезпеки буде спрямована на розширення можливостей у сфері цифрової оборони, а також синергії між військовими та громадянськими кіберспільнотами. До 2024 року критична інфраструктура Євросоюзу забезпечуватиметься суверенною космічною системою безпечного зв'язку за допомогою супутника Iris².