Як захищені українські АЕС?

В ніч на 25 жовтня українська влада повідомила про збиття російських дронів-камікадзе типу Shahed поблизу Хмельницької атомної електростанції (ХАЕС). Внаслідок падіння уламків БПЛА і вибухової хвилі значних руйнувань зазнало місто Нетішин, де проживають співробітники АЕС, та місто Славута, розташоване неподалік атомного об’єкта. Повідомлялося і про наслідки на Хмельницькій атомній електростанції (ХАЕС). Український президент Володимир Зеленський припустив, що найбільш вірогідно, що мішенню для російських дронів була ХАЕС. 

Експерти Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ), присутні на АЕС, підтвердили два гучних вибухи поблизу станції. Згодом їм повідомили, що два безпілотники були збиті на відстані приблизно 5 та 20 км. Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі заявив, що потужні вибухи сколихнули територію поблизу ХАЕС вночі, тимчасово вимкнувши подачу електроенергії на деякі зовнішні станції радіаційного моніторингу. За його словами, вибухи не вплинули на роботу АЕС або її підключення до національної мережі. Проте ударна хвиля пошкодила вікна кількох будівель на майданчику, зокрема, проходу до корпусів реактора, корпусу спеціального обладнання, навчального центру та інших об'єктів."Цей інцидент ще раз підкреслює надзвичайно нестабільну ситуацію з ядерною безпекою в Україні, яка триватиме поки триватиме ця трагічна війна. Той факт, що численні вікна на місці були зруйновані, показує, наскільки це було близько. Наступного разу нам може не так пощастити", - цитує слова Гроссі сайт МАГАТЕ.

Що можуть витримати АЕС

Атомні електростанції є основними підприємствами з виробництва електроенергії в Україні. Питання їхнього захисту є особливо важливим, оскільки без них українській енергосистемі буде важко працювати в осінньо-зимовий період, кажуть експерти. Саме тому влітку кілька енергоблоків на різних атомних станціях зупиняли на ремонт, а ближче до осені їх увімкнули, аби взимку можна було задіяти потужності АЕС по максимуму, зазначає експертка з атомної енергетики Ольга Кошарна."Без АЕС ми не витягнемо зиму, оскільки багато ТЕС були розбиті минулої зими і нам не вдалося швидко відремонтувати їх в повному обсязі", - каже вона.

Реактори на АЕС надійно захищені, вони можуть витримати навіть падіння невеликого літака, пояснює начальник відділення аналізу безпеки Державного науково-технічного центру з ядерної та радіаційної безпеки України Дмитро Гуменюк. Тому, за його словами, уламки внаслідок збиття дронів чи ракет для енергоблоків не такі страшні, як для іншої енергетичної інфраструктури, яка забезпечує  функціонування АЕС. Разом з тим, за його словами, будь-яка військова активність поблизу атомних електростанцій несе суттєву загрозу.

Читайте також: Чи готова протиповітряна оборона України до зими?

"Ректор знаходиться в захисній оболонці і спроектований так, щоб витримати екстремальні зовнішні впливи: торнадо, урагани, землетрус и і навіть падіння невеликих легкомоторних літаків та теоретично від уламків. Але що таке уламок? Частина ракети "Калібр", яка не розірвалася, це теж уламок, який може порушити безпеку станції", - зазначив Гуменюк в коментарі DW. Він також додав, що АЕС - це не тільки реакторна установка, а складний об’єкт, що складається з систем безпеки та мережі, яка підводить чи відводить електроенергію.Тому пошкодження внаслідок падіння уламків або в результаті обстрілу ліній електропередачі, високовольтної підстанції чи ємностей з технічним мастилом можуть призвести до втрати живлення на АЕС і спровокувати небезпечну аварійну ситуацію, наголосив експерт. 

Саме високовольтні трансформаторні підстанції, через які йде видача потужностей АЕС в об'єднану енергомережу, нині потребують найбільшого захисту, зазначає Ольга Кошарна. За її словами, це критична інфраструктура, без нормального функціонування якої станція не може безпечно працювати. "Якщо обстрілюються ці трансформаторні підстанції, то на АЕС спрацьовує аварійний захист - аварійна зупинка, яка дуже небезпечна для обладнання", - каже Кошарна, пояснюючи, чому саме ці об'єкти важливо убезпечити від ракетних і дронових атак, а також від падіння уламків внаслідок збиття.

Активний і пасивний захист

У Національній енергетичній компанії "Укренерго", яка є національним оператором енергетичних мереж, кажуть, що намагаються вибудовувати кількарівневий захист енергомережі, зокрема, й  високовольтних підстанцій, які забезпечують роботу АЕС. Голова правління "Укренерго" Володимир Кудрицький в інтерв'ю DW розповів, що для захисту енергооб'єктів  ключовим є активний захист - засоби ППО.

Водночас використовується і пасивний інженерний захист, який складається з кількох рівнів. Перший, за його словами, захищає обладнання від уламків ракет або дронів, другий - від прямих влучань "шахедів", третій - найбільш складний - від ударів ракет. "Цей пасивний захист або допомагає нашим об'єктам залишатися неушкодженими, або мінімізувати рівень пошкоджень. Щоб те, що долітає, не спричиняло таких тяжких наслідків, як, наприклад, виведення з ладу цілої високовольтної підстанції", - пояснив Кудрицький.

Читайте також: ЗАЕС без води з Каховського водосховища: наскільки вистачить запасу міцності?

Тим часом Україна розраховує на те, що їй і надалі будуть постачати засоби ППО, зазначив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в інтерв'ю DW. Відповідаючи на запитання про посилення захисту енергетичної інфраструктури, зокрема, чи означає це, що ППО сконцентрують довколо цих об'єктів, він сказав, що "не можна сконцентрувати ППО довкола електростанції". А також додав: "Можна, звісно, захищати локально зенітними гарматами - це зброя, яка має невеликий радіус дії, але має радіолокаційну візуальну прив'язку до цілі і може в автоматичному режимі знищувати безпілотник. Коли вже пропустили дрон на підступах, він підлетів, прорвався, то вона - як зброя останньої надії - знищує його на об'єкті". Речник Повітряних сил ЗСУ також наголосив, що Україні потрібно більше озброєння.