Як зробити європейські санкції проти РФ більш ефективними

Деякі європейські компанії продовжують вести бізнес у Росії, зловживаючи правом на виняток із санкційного режиму ЄС. Проте у Брюсселі назви цих компаній воліють публічно не оголошувати. Румунський євродепутат від групи лібералів Влад Георге, який у бюджетному комітеті Європарламенту опікується питаннями конфіскації заморожених російських активів,  вважає, що Єврокомісія має вжити спеціальних заходів проти європейських фірм, які не пішли з ринку Росії. Про які саме заходи йдеться і що має зробити ЄС, щоб його санкції проти РФ працювали ефективнішими, Влад Георге розповів в інтерв’ю DW.

Deutsche Welle: Пане Георге, минулого тижня ви надіслали лист єврокомісарці з питань фінансів Мерін Макгіннес щодо необхідності покарати європейські компанії, які зловживають правом на відступ від антиросійських санкцій для того, щоб продовжувати вести бізнес з Росією. Як ви пропонуєте покласти цьому край?

Влад Георге: У моєму листі йдеться про проблему компанії, які продовжують заробляти гроші разом з путінським режимом. І якщо вони нібито мають на це право, то, на мою думку, вони не повинні претендувати на гроші ЄС. Тому я запропонував, щоб ці компанії були відлучені від європейських фондів і відсторонені від участі в державних закупівлях у європейських країнах. Це коротко про те, про що йдеться у листі. Ми також хотіли б зрозуміти, як працює механізм винятку з санкцій, бо це дуже непрозора система.

Ви вже отримали відповідь від Єврокомісії?

Ні, бо вони відомі своєю повільністю. Крім того, те про що ми їх просимо, - це доволі значні кроки, адже йдеться про великі компанії. Проте від початку війни минуло більше, ніж півтора року, і у Єврокомісії був час все обдумати, виробити реакцію та організуватися.

У листі ви відзначаєте, що список цих компаній - непублічний. Проте чи знаєте ви, про яку кількість компаній йдеться, їх кілька, десятки чи сотні?

Взагалі-то, ми, у Європарламенті користуємося даними списку європейських компаній, що не пішли з російського ринку, який уклала українська сторона. Українці дуже добре вміють оприлюднювати інформацію такого роду. Ми скористалися нею і розіслали її тим, кого вона тут стосується. Тепер Єврокомісія має перевірити дані, зібрані українцями, і підтвердити або спростувати цей список. Тому Європарламент не має офіційного переліку тих компаній у кожній країні ЄС, які мають право на виняток із санкційного режиму і ведуть бізнес з Путіним. Якщо ми його не маємо, але він є в українців, то він нас цілком влаштовує. Тепер хай Єврокомісія скаже, наскільки він відповідає дійсності. 

Читайте також: У ФРН розслідують поставки в Росію деталей для дронів

Я правильно розумію, що Європарламент цього списку не має, бо Єврокомісія вам його не надає?

Єврокомісія стверджує, що він у них є, але ми його не бачили. На наше прохання надати цей перелік, нам сказали, що це конфіденційна інформація, і вони не можуть нею поділитися, бо  у свою чергу країни-члени надали ці дані лише для Єврокомісії і лише на умовах конфіденційності.

Від початку російського вторгнення ЄС ухвалив 11 санкційних пакетів, 12-ий - на підході. Проте режим Путіна продовжує існувати й зберігає здатність продовжувати жахливу війну проти України. На вашу думку, санкції ЄС працюють?

Санкцій працюють. Ми хотіли б, щоб їхній вплив був швидшим, ефективнішим, але у реальному житті не все так трапляється. І хоча санкційний режим працює, але, як я вже говорив, ми можемо робити більше.  Зокрема, ми можемо поставити європейські компанії перед реальним вибором: ти працюєш з Путіним або ні.

Але от, наприклад, введення стелі цін на російську сиру нафту Єврокомісія називала одним з найефективнішим санкційних заходів. Проте з'ясувалося, що цієї весни поставки російської нафти зросли на 50%, попри стелю цін, запроваджену G7 та ЄС минулого грудня.

На мою думку, це не проблема санкцій. Це проблема забезпечення їх застосування. Так, ми бачимо, що російська сира та перероблена нафта продовжує потрапляти в ЄС у різні способи за допомоги різних довірених осіб Росії у Європі. Це порушення санкцій, але це відбувається. Тож йдеться про відстеження застосування санкцій, і ЄС не був готовий до цього. Саме тому список компаній, про який ми говоримо, такий важливий. Оскільки написати санкції на папері недостатньо. Але Єврокомісія не готова чи не хоче вирішити цю проблему.

Тобто йдеться про необхідність створення спеціального механізму, здатного  гарантувати виконання санкцій?

Ми запропонували і виграли пілотний проєкт щодо створення незалежного органу на рівні ЄС, який спеціалізуватиметься на забезпеченні виконання санкцій. Ми відчули деякий опір цій ідеї, бо нам сказали, що вже є люди, які займаються цими питаннями. Проте щось ефекту від цього не видно. Тому має бути спеціально створена для цього інституція, яка відповідатиме за забезпечення виконання санкцій, перевірятиме винятки, пересвідчуватиметься, чи працюють санкції чи ні, бо можливе деякі з них недієві і їх треба удосконалити. Бо наразі у Єврокомісії контроль за виконанням санкцій виглядає так: певне коло людей пропонує і накладає санкції, а потім ті ж самі люди перевіряють їх виконання. На мою думку, так бути не повинно.

Читайте також: Боротьба з обходом санкцій: Швейцарія розширила обмеження щодо Росії

Які дієві обмежувальні заходи проти Росії ще залишилися у розпорядженні ЄС?

Гадаю, що все-таки головне питання - виконання санкцій. Днями я бачив іранський безпілотник, який українці розібрали на частини.  І вони показали, скільки у ньому деталей європейського виробництва. Це виконання санкцій?! Іран вже давно під санкціями, і ці деталі не повинні бути в їхніх безпілотниках. Але чомусь ми не бачимо людей, які були арештовані за те, що вони туди потрапили. Я не бачу затриманих виробників цих деталей. А якщо вони були ввезені незаконно, то де заарештовані контрабандисти? Немає жодної кримінальної справи проти того, хто до цього причетний. І в цьому полягає реальна проблема.

Ви та ваш комітет перебуваєте у тісному діалозі з Єврокомісією щодо питання конфіскації російських активів. Які останні новини з цього питання? Наскільки відповідає дійсності інформація про те, що до 12 пакету санкцій увійде пропозиція Єврокомісії ввести податок на надприбуток, отриманий від заморожених російських суверенних активів, який можна буде перерахувати у бюджет ЄС, а потім - на допомогу Україні?

Якщо це рішення і буде ухвалене, то його недостатньо. Бо нам необхідні самі російські активи. І коли я кажу це, то маю на увазі, що ми вже повинні були б мати їх у своєму розпорядженні. Тому що Росія - це країна-агресор. Це вже ні в кого не викликає заперечень, ми маємо юридичне визначення цього, ми маємо факти, які це підтверджують. І я не розумію, як ми можемо сидіти на горі російських активів і продовжувати використовувати наші гроші, щоб допомагати Україні? Це просто в голові не вкладається.

І знову ж таки, на дворі не березень 2022 року, а жовтень 2023-го. Чому ми досі цього не зробили? Я знаю відповідь на це запитання. Ми цього не зробили, бо є країни, наприклад, такі, як Австрія, які отримують великі переваги від своїх відносин з Путіним і путінською Росією, і, звичайно, вони будуть виступати проти таких кроків (конфіскація російських активів. - Ред.). Австрія грає у цю небезпечну гру доволі ефективно, саме тому ми ще досі не конфіскували російські активи. Тому ми повинні дуже уважно придивитися на зв’язки європейських компаній, які роблять гроші з росіянами, і їхніми місцевими політиками в країнах ЄС. Переконаний, ці зв’язки виявляться дуже цікавими для ЄС та його прокурорів.