1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Зовнішньополітичні виклики для Німеччини у 2025 році

27 грудня 2024 р.

Зовнішня політика ФРН навряд чи серйозно зміниться за нового уряду, створеного після виборів до Бундестагу 2025 року. Але переконати німців узяти на себе більше відповідальності в міжнародних справах буде непросто.

https://p.dw.com/p/4oVgV
 Міністерка закордонних справ ФРН Анналена Бербок
Міністерка закордонних справ ФРН Анналена БербокФото: Michael Kappeler/dpa/picture alliance

Найбільшою зовнішньополітичною проблемою для Берліна у 2025 році, ймовірно, стане Дональд Трамп, вважають експерти. Обраний президент США, найімовірніше, скасує багато чого з того, що було важливим для німецького уряду за канцлерства Олафа Шольца (Olaf Scholz).

"Тепер ясно, що старе твердження, згідно з яким ми можемо покластися на США в питаннях безпеки, більше не діє", - сказав DW Торстен Беннер (Thorsten Benner), директор берлінського аналітичного центру Global Public Policy Institute. На його переконання, Німеччина має готуватися до світу, в якому доведеться платити набагато більше за власну безпеку в Європі, і "це за ситуації, коли в нас, на європейському континенті, триває війна".

Європа платить, США постачають зброю Україні

Зміни можуть бути особливо помітні в тому, що стосується допомоги Україні, яка третій рік відбиває російську агресію. Нещодавно Дональд Трамп укотре закликав до "швидкого припинення вогню" в Україні. Що це означає для Німеччини?

Глава зовнішньополітичного відомства ФРН Анналена Бербок (Annalena Baerbock), виступаючи ще в середині листопада на Берлінському форумі із зовнішньої політики, окреслила кілька важливих моментів. "Німеччина стоїть на боці України незалежно від результатів виборів у США", - заявила вона, додавши, що не може бути жодних мирних переговорів через голови українців. Так політикиня відреагувала на натяки Трампа на те, що він може домовитися з президентом Росії Володимиром Путіним про призупинення війни.

Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і канцлер Німеччини Олаф Шольц разом вшановували загиблих у війні в Україні 2 грудня в Києві
Президент України Володимир Зеленський (ліворуч) і канцлер Німеччини Олаф Шольц разом вшановували загиблих у війні 2 грудня в КиєвіФото: picture alliance/Kyodo

Щоб запобігти цьому, необхідно запропонувати адміністрації Трампа своєрідну угоду, каже Торстен Беннер: "Ми, європейці, заплатимо за те, щоб ви, американці, постачали зброю Україні". Компенсувати те, що США постачають Києву, у військовому відношенні європейці не можуть, але можуть зробити це фінансово, пояснює експерт.

Він вважає, що Німеччина загалом має витрачати більше грошей на безпеку, але з огляду на напружену ситуацію з бюджетом, це неможливо без нових запозичень.

Читайте також: Трамп пообіцяв й надалі підтримувати Україну - FT

Близький Схід

Другою больовою точкою в зовнішній політиці Німеччини залишиться Близький Схід. Падіння в Сирії режиму Башара Асада, підтримуваного Росією та Іраном, викликає в Берліні не тільки радість, а й занепокоєння: чи не прийдуть до влади в Сирії ісламісти і чи не призведе це до нових потоків біженців до Європи? Однак те, що відбувається в Сирії, - лише одна з останніх важливих подій у регіоні.

Після терористичного нападу ХАМАСу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року і заходів у відповідь Ізраїлю в Секторі Гази і проти руху "Хезболла" у Лівані уряд Німеччини спробував знайти баланс: з одного боку, він виступив на захист безпеки Ізраїлю. З іншого боку, міністерка закордонних справ Анналена Баербок здійснила чимало поїздок у регіон, виступаючи за вирішнення питань палестинців і за деескалацію конфлікту.

Руйнування в Газі
Руйнування в ГазіФото: -/AFP

Спроба поєднати непоєднуване не була ідеальною, але було б важко зробити це інакше, зазначив у розмові DW Ганс-Якоб Шиндлер (Hans-Jakob Schindler), експерт з Близького Сходу з міжнародної організації Counter Extremism Project. Після докладення зусиль для пошуку вирішення близькосхідного конфлікту багато років тому Брюссель значною мірою самоусунувся. Після 7 жовтня 2023 року ЄС, зокрема й Німеччина, "майже не мали ваги в переговорах, коли справа доходила до ухвалення рішень", вказав Шиндлер. "Тоді це був дійсно американо-ізраїльський діалог, а європейці були лише спостерігачами, які коментували в кулуарах", - зазначив експерт.

За його словами, з приходом до влади Трампа питання полягає в тому, "як він зможе поєднати свою дуже проізраїльську позицію з ціллю припинення конфлікту". При цьому Шиндлер вважає, що "не буде жодної сильнішої німецької або європейської позиції, що зможе якось вплинути на цей конфлікт". У кращому разі, під час майбутнього відновлення Сектору Гази і південного Лівану, "можна, звичайно, спробувати взяти в ньому активну участь, знову посиливши роль Європи".

Позиція Китаю

Глава МЗС Анналена Бербок, звісно ж, була головним провідником зовнішньої політики в останні роки. Насамперед, вона керувалася європейськими цінностями. Зокрема, відкрито говорила про порушення прав людини з такими важливими торговельними партнерами, як Китай. У 2023 році на пресконференції з тодішнім міністром закордонних справ Китаю Цінь Ганом це викликало закиди на її адресу. "Чого Китай потребує найменше, так це вчителя із Заходу", - заявили в Піднебесній.

Бербок під час зустрічі з тодішнім міністром закордонних справ Китаю Цинь Ганом
Бербок під час зустрічі з тодішнім міністром закордонних справ Китаю Цинь Ганом Фото: Kira Hofmann/photothek/IMAGO

Торстен Беннер із Global Public Policy Institute вважає, що зовнішню політику, орієнтовану на цінності, важко реалізувати. "Звісно, добре мати амбітну мету, щоб не було спокуси втягнутися в надто брудні компроміси в царині реальної політики. Але я вважаю, що Бербок, можливо, не варто було б закріплювати мету проведення ціннісно-орієнтованої зовнішньої політики в наступній коаліційній угоді", - вважає експерт.

Читайте також: Зовнішня політика ФРН: що важливіше - цінності чи інтереси

Німці не хочуть грати роль лідера

Найсильнішою партією, відповідно до опитувань, в Німеччині є консервативний союз християнських демократів (ХДС/ХСС), очолюваний кандидатом на пост канцлера Фрідріхом Мерцом (Friedrich Merz). Політолог Геннінґ Гофф (Henning Hoff) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP) вважає, що в міжнародних справах в майбутньому уряді, якщо його очолить Мерц, мало що зміниться. "Якщо подивитися на те, що ХДС/ХСС планує в питаннях зовнішньої політики, то відмінності не особливо великі. Це свідчить про великий консенсус, який ми маємо з питань зовнішньої політики в Німеччині. Це також є стабілізаційним фактором у цей кризовий час", - пояснює експерт.

Кандидат у канцлери ХДС Фрідріх Мерц (праворуч)
Кандидат у канцлери ХДС Фрідріх Мерц (праворуч)Фото: Felix Zahn/photothek/picture alliance

Сьогодні в німецькій політиці є широкий консенсус щодо того, що Німеччина має відігравати активнішу роль у міжнародних відносинах і політиці безпеки. Однак населення здебільшого не повною мірою підтримує цю ідею. Під час опитування, проведеного на замовлення Фонду Кербера невдовзі після виборів у США і розпаду урядової коаліції у ФРН, 73 відсотки респондентів висловилися за те, щоб Німеччина вкладала більше коштів у європейську безпеку. Однак 58 відсотків опитаних висловилися проти того, щоб Німеччина взяла на себе провідну роль на Заході в разі, якщо США вирішать піти з міжнародної арени.

Читайте також: "Росія не повинна перемогти": ЄС змінив парадигму

Що стосується НАТО, то в іншому опитуванні, проведеному в середині листопада соціологічним інститутом YouGov, тільки 33 відсотки опитаних заявили, що Німеччина після обрання Трампа має відігравати активнішу роль у керівництві НАТО. 41 відсоток висловився за настільки ж сильну роль, а 16 - навіть за послаблення позицій.

Схоже, що новому уряду Німеччини, незалежно від того, хто його очолить, буде не так-то просто переконати німців узяти на себе більше відповідальності за зовнішню політику.

Олаф Шольц відстоює подальшу підтримку України