Яку зброю Німеччина постачає Україні

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Німеччина надала Києву вже чималу військову допомогу. Спочатку йшлося про легке озброєння та техніку. Канцлер Олаф Шольц довго вагався щодо важкого озброєння на кшталт бойових танків, але зрештою Україна отримала і їх. Щоправда, Київ досі продовжує чекати на крилаті ракети Taurus. На відміну від США, Великобританії та Франції, які надали Україні подібні ракети і дозволили використовувати їх для ударів по території Росії, для Шольца досі надання ракет Taurus Києву залишається "червоною лінією". DW підготувала огляд найважливіших озброєнь, які Німеччина передала Україні (кількість поставленого озброєння вказано за даними Statista на листопад 2024 року).

Бойові танки Leopard-2 і Leopard-1

Танк Leopard-2- гордість німецької оборонної промисловості. Його виробляють серійно з 1978 року і з того часу неодноразово вдосконалювали. У Бундесвері виведення цього з експлуатації і заміна плануються не раніше 2030 року. Завдяки великому експортному успіху танка виробництва компанії KNDS, раніше Krauss-Maffei Wegmann, існує багато різних версій "Леопарда", кожну з яких було адаптовано до особливих вимог замовника. Його виробляють також за кордоном за ліцензованими угодами. Попередня модель танка, Leopard-1, також продавалася у великій кількості й досі перебуває на озброєнні багатьох армій світу. Його призначення - захист від бронетанкових формувань противника. 

Leopard-2 має 120-міліметрову гармату, за допомогою якої він під час руху може атакувати рухомі та нерухомі цілі. Навіть під час руху по нерівній місцевості гармата залишається наведеною на ціль. З додатковим обладнанням Leopard-2 може долати водойми глибиною до чотирьох метрів. Цей танк потужністю 1500 кінських сил розвиває швидкість понад 60 кілометрів на годину. Він є важким танком, його вага у понад 60 тонн завжди є проблемою для мостів. Уряд Німеччини вже передав Україні 18 танків Leopard-2 і 88 одиниць старішої моделі Leopard-1. 

Зенітна самохідна установка Gepard

Через два місяці після початку повномасштабної війни Росії проти України уряд Німеччини погодив постачання Києву важкого озброєння - зенітної самохідної установки Gepard. Ця установка оснащена двома 35-міліметровими гарматами. Gepard призначений для знищення військових літаків, гелікоптерів та дронів на висоті до 3500 метрів, але також і для ураження легкоброньованих наземних цілей, як-от бронетранспортерів (БТР) та броньованих машин піхоти (БМП). Тож, як випливає з технічних характеристик, цю зброю можна застосовувати як для оборони, так і для атак.

Gepard уперше представили у 1976 році, тривалий час він був основою протиповітряної оборони Бундесверу, а також нідерландської та бельгійської армій. Але в цих країнах його зняли з озброєння близько 20 років тому, а в Німеччині - у 2012 році. Єдиною країною НАТО, яка досі його використовує, є Румунія. Перед постачанням в Україну "гепарди" спершу приводять у бойову готовність. Оскільки ця установка передбачає високі вимоги до екіпажу через складну електроніку, а також радіолокаційні системи та системи керування вогнем, українських військових навчали користуватися ними в Німеччині. Досі Німеччина передала Україні 55 таких установок. 

Самохідні гаубиці PzH 2000

PzH 2000 (Panzerhaubitze 2000) - броньована самохідна артилерійська установка з гарматою калібру 155 міліметрів. Ця гаубиця має автоматизовану систему управління вогнем і автоматичну систему зарядження, вона здатна випускати три снаряди за десять секунд. PzH 2000 може вражати цілі на відстані 40 кілометрів. 

Компанії Krauss-Maffei Wegmann і Rheinmetall поставили перші PzH 2000 Бундесверу в 1998 році і досі продовжують виробництво модифікованої моделі цієї потужної гаубиці. На відміну від бойового танка Leopard, гаубиця 2000 повинна стояти для ведення вогню, тому вона явно поступається бойовому танку у прямому двобої. Однак після ведення вогню PzH 2000 може одразу переміститися у нове закамуфльоване укриття і таким чином уникнути вогню у відповідь. 

Гаубицю успішно використали в Афганістані у 2006 і 2007 роках. Донині Україна отримала від Німеччини 24 гаубиці.

БМП Marder

Бойові машини піхоти (БМП) перевозять піхотні війська, забезпечуючи їх вогневою підтримкою, а стрілки ведуть вогонь прямо з БМП. Тому вони є особливою універсальною системою озброєння. У БМП Marder передбачено місце для шістьох-сімох піхотинців. "Мардери" оснащені 20-міліметровим кулеметом та - залежно від комплектації - керованими ракетами типу Milan проти наземних і повітряних цілей. Для захисту від зброї масового ураження Marder має захисну систему вентиляції та завдяки гідравлічній системі може долати водойми глибиною до двох метрів.

Введений в експлуатацію в 1971 році, Marder є навіть старшим за Gepard і поступово замінюється в Німеччині наступною моделлю БМП - Puma. Однак Marder досі використовується у німецьких збройних силах і в низці армій інших держав, а також добре зарекомендував себе в Косові та Афганістані. Це стало можливим завдяки постійним удосконаленням цієї БМП. Досі Німеччина передала Україні 140 цих БМП.

Система протиповітряної оборони Patriot

Зенітно-ракетний комплекс Patriot від американських виробників Raytheon і Lockheed збиває літаки, тактичні і крилаті ракети. Цей протиракетний комплекс наземного базування може вражати до п'яти цілей одночасно на відстані до 68 кілометрів. Ракети цього комплексу ППО запускаються з вантажівки і досягають швидкості, що в чотири рази перевищує швидкість звуку. З моменту прийняття на озброєння в 1984 році Patriot застосовувався багатьма збройними силами, у тому числі і в Бундесвері.

США вперше застосували Patriot у зоні бойових дій під час Другої війни в Перській затоці проти Іраку в 1991 році.

Цей зенітно-ракетний комплекс дуже дорогий. Одна система без ракет коштує кілька сотень мільйонів доларів США, а кожна окрема ракета - ще від трьох до восьми мільйонів доларів. Через високу ціну ракет розгортання системи має сенс лише для так званих високоцінних цілей, а застосування її, наприклад, проти бойових безпілотників було б невиправданим. Досі в Україну було доставлено три таких комплекси.

Зенітно-ракетний комплекс IRIS-T 

IRIS-T - це наземний мобільний зенітно-ракетний комплекс, вироблений німецькою компанією Diehl у співпраці з іншими країнами. IRIS-T є відносно новою системою, її було прийнято на озброєння лише у 2022 році, тобто в рік повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Дальність дії ракет-перехоплювачів становить 40 кілометрів. Система використовується для захисту від гелікоптерів, літаків, безпілотних літальних апаратів, таких як дрони, а також крилатих ракет і ракет малої дальності. 

Однією з переваг IRIS-T є її велика мобільність: всі компоненти змонтовано на стандартні 20-футові контейнери, тому їх можна перевозити вантажівками, залізничними вагонами, кораблями і навіть транспортними літаками, такими як C-130 Hercules або військовий Airbus A400M. Досі в Україну було поставлено дев'ять таких систем.

Зенітно-ракетний комплекс Stinger

Stinger - це переносний комплекс класу "земля-повітря" з інфрачервоним наведенням, що запускає ракету з плеча. ЗРК виробляється у США компанією Raytheon з 1980 року, але також уже давно і в Європі, у тому числі в Німеччині. Після визначення цілі - бойового літака або вертольота - та здійснення навідником пострілу ракета "стінгера" автоматично супроводжує ціль на відстань близько 4000 метрів.

Боєголовка вибухає з невеликою затримкою в часі після удару, зазвичай на паливному баку, що посилює ефект. ЗРК Stinger зарекомендував себе як надзвичайно ефективна та проста у використанні зброя. Під час радянської окупації Афганістану афганські бійці, оснащені американською технікою, збили численні радянські літаки й вертольоти. З моменту повномасштабного вторгнення РФ Київ отримав 500 одиниць комплексів Stinger з Німеччини.

Базуки

Бундесвер та інші національні збройні сили використовують для протитанкових цілей стандартний Panzerfaust-3, який виробляється компанією Dynamit Nobel в Німеччині з 1992 року. Стріляють ними з плеча по нерухомих цілях на відстані до 400 метрів та рухомих цілях на відстані до 300 метрів. Базука може пробивати до 300 мм броньованої сталі, а як підривник бункерів з іншими боєприпасами - до 240 мм залізобетону. За даними німецького уряду, ще на початку повномасштабної війни Німеччина поставила Україні кілька тисяч базук.

Розвідувальні та ударні дрони

Безпілотники стають дедалі важливішими під час війни. Німеччина постачає Києву розвідувальні безпілотники, наприклад, Vector. Дрон німецького виробника Quantum Systems - це літальний апарат з розмахом крил трохи менше трьох метрів, трьома гвинтами і корпусом з посиленого карбоновим волокном пластику. Розвідувальний безпілотник може перебувати в повітрі до двох годин і при цьому фотографувати територію площею 700 гектарів. Досі Україна отримала від Німеччини 368 таких безпілотників.

Також Берлін готує постачання Україні 4000 ударних безпілотників. Деталі з міркувань безпеки не розголошуються. Однак, як повідомив німецький таблоїд Bild, йдеться про дрони, якими керує не людина, а штучний інтелект. Їхня дальність польоту в чотири рази більша, ніж у звичайних безпілотників-камікадзе, які використовує українська армія, зазначає видання. За цими даними, німецька компанія Helsing, що займається розробкою програмного забезпечення, у вересні підписала контракт з міністерством оборони України на поставку 4000 таких ударних безпілотників. У ЗМІ ці дрони назвали "міні-Таурусами". За інформацією Neue Züricher Zeitung, відмінність між ракетою Taurus і "міні-Таурусом" полягає у тому, що ракета програмується перед запуском на конкретну статичну ціль. Натомість новітній дрон використовує штучний інтелект для розпізнавання цілей вже в польоті - дрон запрограмований, зокрема, на ідентифікацію російської військової техніки.