Ракети США у ФРН. Якою є позиція партії Шольца та експертів?

Понад місяць керівництво Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН) розглядало домовленість власного однопартійця, канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) із президентом США Джо Байденом про розміщення у Німеччині нових американських ракет.

Ще 10 липня на полях ювілейного саміту НАТО у Вашингтоні, Німеччина та США оголосили, що з 2026 року, вперше після 1990-х років на території ФРН розгортатимуть нові американські ракети. При цьому були названі крилаті ракети середньої дальності Tomahawk, зенітні - SM-6 і гіперзвукові ракети, що наразі перебувають на стадії розробки.

І от, рішення ухвалене.

Резолюція СДПН про розміщення американських ракет

"Цей крок - реакція на кричуще порушення міжнародного права Росією в Україні, що враховує зростання загрози Європі внаслідок масивного російського нарощування озброєнь останніми роками саме у сфері ракет середньої дальності", - ідеться у резолюції президії СДПН, ухваленій 12 серпня.

"Ми, СДПН, беремо на себе відповідальність за те, щоб жодній дитині, яка народилася сьогодні в Німеччині, не довелося знову пережити війну, - ідеться у резолюції далі. - Домовленість німецького уряду під керівництвом соціал-демократів з адміністрацією США про розміщення з 2026 року року в Німеччині американських ракет є для цього важливим внеском".

Читайте також: Путін погрожує відповісти на розміщення ракет США в Німеччині

Нові ракети і договір "Два плюс чотири"

З огляду на те, що над текстом резолюції у СДПН працювали більше місяця, можна виходити з того, що рішення підтримати домовленість Шольца з Байденом далося керівництву партії нелегко. Про це свідчить і пасаж резолюції, в якому наголошується, що американські ракети не будуть оснащені ядерними зарядами, а лише "звичайними боєголовками" і розміщуватимуться вони "на уже наявних американських військових базах на заході Німеччини".

Ця констатація, вочевидь, має на меті наголосити на відданості уряду Німеччини взятим на себе міжнародно-правовим зобов'язанням.

Йдеться, зокрема, про договір "Два плюс чотири", підписаний у 1990 році, перед возз'єднанням Німеччини, між ФРН та НДР - з одного боку і, країнами-союзниками у Другій світовій війні: СРСР, США, Великобританією та Францією - з іншого. Згідно з цим документом, на Сході Німеччини, тобто на території колишньої НДР, не допускається розміщення ні атомної зброї, ні іноземних збройних сил чи систем озброєнь.

Відповідно, на заході ФРН розміщувати такі озброєння можна. Що ж до ядерних боєголовок, то оснащення ними крилатих ракет Tomahawk у принципі технічно неможливе. "Тип ракет, які раніше були здатні нести ядерний боєзаряд, знятий з озброєння, і таких ракет більше немає в арсеналі", - зазначає данський експерт з питань ядерних озброєнь Ганс Крістенсен.

Експерти: Розгортання ракет - відповідь на російський виклик

З тезою СДПН про відповідь Заходу на нарощування Росією озброєнь у сфері ракет малої та середньої дальності погоджуються і багато військових експертів.

Так, Франк Зауер (Frank Sauer) з Університету Бундесверу в Мюнхені звертає увагу на той факт, що "Росія ще 2016 року розмістила в Калінінградській області ракетні системи "Іскандер", здатні нести ядерні боєголовки". Сховища для них модернізували в період з 2016 до 2018 року. "Це означає, - пояснює Зауер, - що ще задовго до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ми знову мали справу із російською ядерною загрозою".

Аналогічні аргументи наводить Айлін Матле (Aylin Matlé) з Німецького товариства зовнішньої політики (DGAP). На відміну від європейських країн-членів НАТО, нагадує вона, Росія має безліч ракет наземного базування з дуже коротким часом підльоту до європейських столиць: "Отже, німецько-американську домовленість треба розглядати як необхідну реакцію на російські дії".

До того ж, додає Клаудіа Майор (Claudia Major), експертка з питань безпеки берлінського Фонду науки і політики (SWP), з 2022 року Росія почала перебазовувати до Калінінградської області бойові літаки, оснащені гіперзвуковими ракетами "Кинджал".

Читайте також: Польща: В Калінінградській області може зберігатися 100 тактичних ядерних боєголовок

Що кажуть критики про домовленіть щодо ракет

Проте позицію партійного керівництва поділяють далеко ще не всі соціал-демократи, також і дуже впливові. Серед них, наприклад, лідер парламентської фракції СДПН Рольф Мютценіх (Rolf Mützenich), який вважає, що розміщення американських ракет у Німеччині підвищить ризик військової ескалації.

Ральф Штеґнер (Ralf Stegner) з тієї ж фракції попереджає про нову гонку озброєнь: "Світ від цього не стане більш безпечним. Навпаки, ми опинимося в спіралі, в якій світ ставатиме дедалі небезпечнішим".

І навіть сам співголова СДПН Ларс Клінґбайль (Lars Klingbeil) хоч і підтримує домовленість Шольца з Байденом, але вважає, що уряду Німеччини варто було краще і більш переконливо роз'яснити необхідність повторного розміщення в країні американських ракет.

Тим більше, що, на відміну від "подвійного рішення НАТО" 1979 року про розгортання у ФРН американських ракет Pershing II, цього разу паралельно немає заклику до переговорів з Росією про знищення цього класу озброєнь, нагадує політолог з Касселя Клаус Меґлінґ (Klaus Moegling).

Ще більш гостро критикує плани Шольца та Байдена крайня ліва та крайня права німецька опозиція. Співголова правопопулістської "Альтернативи для Німеччини" Тіно Крупалла (Tino Chrupalla) звинувачує канцлера у поверненні до стереотипів "холодної війни".

Сара Ваґенкнехт (Sahra Wagenknecht), лідерка однойменної нової партії "Союз Сари Ваґенкнехт", яка має високий рейтинг особливо на Сході Німеччини, заявляє, що увійде до урядової коаліції на земельному рівні лише в тому разі, якщо такий уряд однозначно виступить проти розміщення в Німеччині нових американських ракет.

Чи потрібна санкція Бундестагу?

Формально санкція Бундестагу на розгортання американських ракет у Німеччині не потрібна. Такого висновку дійшла на початку серпня парламентська наукова служба. За її оцінкою, уряд може дати свою згоду без участі законодавчої влади на підставі Північноатлантичного договору та Угоди про розміщення іноземних збройних сил у Німеччині.

Однак, з огляду на делікатність теми та негативне ставлення більшості німців до розміщення нових ракет у Німеччині, керівництво СДПН ухвалило внести це питання до порядку денного одного з пленарних засідань Бундестагу після літніх парламентських канікул.