1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Мовчан: В економіці Росії розпочався катастрофічний спад

Аркадій Цирульніков
30 травня 2022 р.

За останні тижні рубль зміцнився відносно долара і євро, але Центробанк РФ, зважаючи на все, не дуже цьому радий. Що відбувається з економікою Росії в умовах війни, розповів DW фінансовий експерт Андрій Мовчан.

https://p.dw.com/p/4Bx5g
Рубль і долар
Фото: Christian Ohde/picture alliance

Курс рубля зміцнюється і показує цього року найкращу динаміку серед усіх світових валют, заявив президент РФ Володимир Путін у середині травня на нараді з економічних питань. Тим часом Центробанк РФ, зважаючи на все, не дуже радий подібному розвиткові, а дефіцит бюджету в 2022 році, за оцінками мінфіну країни, перевищить трильйон рублів. Що відбувається з російською економікою в умовах війни і чи нагадує нинішня ситуація в країні радянське минуле - про це DW поговорила з фінансистом, експертом з інвестицій Андрієм Мовчаном.

DW: Останнім часом рубль суттєво зміцнився відносно євро та долара. Водночас, за вашими словами, він припинив бути вільно конвертованою валютою. У чому полягає стратегія Центробанку РФ і як вона позначиться на Росії?

Андрій Мовчан: Є два аспекти, важливі для розуміння ситуації. По-перше: курс валюти - це не первинний, а похідний економічний параметр. Він залежить від того, що відбувається з економікою та регулюванням, а не навпаки.

Сам по собі курс валюти не каже нам ні про що і нічого не вирішує. Проте за ним, як за температурою хворого, ми можемо визначати, що відбувається в економіці та у просторі. Водночас робити це можна тільки коли немає обмежень на обіг валюти. Якби зараз не було обмежень на купівлю валюти нерезидентами, на виведення валюти з Росії та продаж валютної виручки в країні, ми б говорили про вільно конвертовану валюту і могли б зробити багато різних висновків.

Але сьогоднішній курс рубля багато в чому визначається обмеженнями використання валюти у Росії. І в цьому сенсі таке зростання курсу не дивне: адже коли найбільші споживачі валюти відрізані від російського ринку, то валюта ніби нікому не потрібна. Її заборонили купувати, тому вона стала дешевшою. Проте продавати її все одно треба. Вся валюта, яка приходить у країну під час продажу вуглеводнів та іншої сировини, примусово опиняється на ринку через правила продажу валютної виручки. А купувати її особливо нікому, бо всім, хто міг це зробити, це заборонили. Відповідно ціна валюти сильно падає.

Андрій Мовчан
Андрій МовчанФото: Imago/Itar-Tass

Але є і другий важливий момент: одним із найбільших споживачів валюти в будь-якій країні є імпортери - ті, хто бере валюту, щоб закупити товари (за кордоном. - Ред.) та привезти до країни. Останнім часом імпорт у Росії впав більше, ніж удвічі, що говорить про зміни у споживанні. А оскільки, хай там яке імпортозаміщення, за два місяці неможливо почати виробляти ті товари, які ми раніше закуповували, це означає лише одне: домогосподарства, промислові підприємства та бізнеси закуповують удвічі менше, ніж вони закуповували три місяці тому. А значить, і споживають вони вдвічі менше, ніж три місяці тому. Це свідчить, що у економіці почався катастрофічний спад.

Це бачимо і з податків. Частка вуглеводнів у бюджеті РФ за ці три місяці зросла в два з лишком рази і досягла майже 70 відсотків. Це рівень кінця 1990-х років. Тож із на вигляд невинного питання про те, скільки коштує неконвертований на сьогодні рубль, ми легко можемо перейти до питання про те, що відбувається з економікою. А відбувається з нею дуже проста річ: різке падіння доходів, різке падіння економічної активності та пов'язане з цим різке падіння імпорту, що відбивається і на валютному курсі.

Чому ж так радів Путін 12 травня? Він не розуміє цих взаємозв'язків?

Я не психіатр, тому не можу визначати, чому радіють чи не радіють інші люди. Думаю, Путіну треба заявляти суспільству щось позитивне. Воно перебуває у стані шоку незалежно від того, хто підтримує війну, а хто ні. Ситуація змінюється дуже швидко. В економіці вона змінюється у гірший бік, тому, напевно, лідеру держави треба було сказати хоч щось позитивне, і він досить штучно прив'язав рух умовного курсу рубля до економіки у позитивному значенні цього слова.

Чим високий курс рубля небезпечний для економіки Росії?

З погляду конкурентоспроможності - зараз експорт Росії фактично обмежений і практично здійснюється лише у галузі вуглеводнів. Вуглеводні дуже дорогі. Тому й рух курсу рубля, який збільшує собівартість в експортерів вуглеводнів, все ж не загрожує прибутковості. Тож тут говорити про загрози, мабуть, не варто.

Що стосується бюджету, то за перші чотири місяці його дефіцит становив понад трильйон рублів - це приблизно п'ять відсотків річного бюджету. Тому тут проблема є, але знову ж таки: у замкнутій економіці з неконвертованим рублем ви можете набагато легше надрукувати гроші, роздати їх та вирішити цю проблему для бюджету, зробивши внутрішні запозичення. У зв'язку з різким падінням економічної активності на рублевому ринку, напевно, буде надлишок ліквідності. Тож і тут для російського уряду Армагеддон не настає: вони й із тритрильйонним дефіцитом бюджету теж проживуть.

Тим більше що, як бачимо, російське суспільство дуже еластичне. Якщо його не дисконсолідувала така річ як загибель на війні десятків тисяч співвітчизників і сама по собі агресивна війна та санкції Заходу, то, мабуть, деяке погіршення економічного стану країни його теж не дисконсолідує.

Офіційний курс долара та євро в Росії зараз нижчий за 60 рублів, але населення купити його за таким курсом не може. Це нагадує радянське минуле, де долар коштував 60 копійок, але курс на чорному ринку був зовсім інший?

Я завжди боюся проводити "паралельні паралелі", тому що їх часто легко знайти і вони не описують ситуацію. Схожість у тому, що утворюється темний ринок і є штучне формування курсів. Проте ситуація набагато вільніша, ніж у Радянському Союзі: поки що немає статті за валютні махінації, під яку підпадало, зокрема, і зберігання валюти. Зараз валюту можна зберігати та можна виводити з країни до 50 тисяч доларів на місяць. Для 99,9 відсотка населення це величезна сума, якої вони просто не мають.

Для якихось серйозніших організацій та російської еліти, яка володіє великими грошима, виведення валюти справді обмежене. Але є й нейтральні країни. Наприклад, можна вивезти рублі до Узбекистану, там поміняти на валюту та вивезти далі. Тобто кордон для валюти все одно напівпроникний. Який там буде курс, це інше питання, але все одно, на відміну від радянських часів, цей ринок є.

Яким би міг зараз бути "справедливий" курс рубля щодо долара та євро без активних дій із боку Центробанку?

Поняття "справедливий курс" немає, тому що відразу треба почати думати: а які дії ЦБ маються на увазі? Обмеження купівлі валюти нерезидентами? Обмеження виведення валюти? Продаж валютної виручки? А якщо ми враховуємо все це, то чому б, наприклад, не враховувати і сам факт війни - агресії та санкцій? Ми бачили на початку курс по сто (рублів. - Ред.) за долар.

Цей рух був ще до введення обмежень, лише на ефекті початку військових дій і негайних санкцій. Можливо, там був елемент гіперреакції і, якби ніхто нічого не робив, а війна тривала, то долар коштував би 97-100 рублів. Можливо, він би пішов і далі, адже ми не розуміємо, які сили включилися б цієї миті: яким би був рівень паніки, скільки б валюти люди забрали, їдучи з країни. Зрозуміло, що якби не рестриктивні дії російської влади, то долар коштував би зараз набагато більше.