1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Атака безпілотників на Москву. Що кажуть експерти

Марина Барановська | Андрій Шашков
2 серпня 2023 р.

Чому російська ППО не може нейтралізувати дрони, що летять на Москву? Чи буде наростати інтенсивність ударів по території РФ? Чому влада спочатку намагалася ігнорувати атаку на "Москва-Сіті"? DW запитала експертів.

https://p.dw.com/p/4UgZ0
Атака безпілотників на центр "Москва-Сіті"
Атака безпілотників на центр "Москва-Сіті"Фото: Mikhail Tereshchenko/ITAR-TASS/IMAGO

Висотний коплекс "Москва-Сіті" в столиці РФ двічі за три доби ставав об'єктом атаки безпілотників. У ніч на 30 липня в будівлю ділового центру, де розташовані, крім іншого, офіси мінпромторгу, мінекономрозвитку і мінкомзв'язку Росії, врізалися два дрони. Постраждали вежа "Око-2" і один із хмарочосів IQ-кварталу. У ніч на 1 серпня безпілотник знову пошкодив фасад вежі в районі "Москва-Сіті". Мер міста Сергій Собянін заявив, що будівлю пошкоджено на рівні 21-го поверху в тій самій вежі, що і в ніч на 30 липня, водночас "порушено засклення" 150 квадратних метрів.

Як у Києві відреагували на вибухи в Москві

Російське державне інформагентство ТАСС із посиланням на високопоставлене джерело повідомило, що дрони, які врізалися у висотку "Москва-Сіті" в ніч на 1 серпня, прилетіли з території України. Цю інформацію підтвердило ще одне джерело в екстрених службах.

Читайте також: Китай обмежує експорт цивільних дронів дальнього радіуса дії

Україна не взяла на себе відповідальність за атаку безпілотників у Москві. При цьому вибухи в будівлі "Москва-Сіті" прокоментував офіційний представник ЗСУ. "А де ж славне ешелоноване російське ППО?" - поставив риторичне запитання речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат в ефірі національного телемарафону 1 серпня. "Українські військові мають певний досвід збивати (БПЛА. - Ред.). Російські ж військові не можуть впоратися з тими БПЛА, які десь там долітають до них уже не вперше. Ну, і сподіваємося, у них і не буде досвіду (збивання. - Ред.)", - цитує Юрія Ігната сайт "РБК-Україна".

Наслідки атаки дрона на центр "Москва-Сіті"
30 липня центр "Москва-Сіті" зазнав перших ушкоджень від дронівФото: Alexander Nemenov/AFP/Getty Images

Відреагував на вибухи в столиці РФ і радник глави офісу президента України Михайло Подоляк. "Москва прискорено звикає до повноцінної війни, яка скоро остаточно перейде на територію "авторів війни", щоб зібрати з них усі борги... Усе, що буде далі відбуватися в Росії, - об'єктивний історичний процес. Більше невстановлених дронів, більше розвалу, більше громадянських конфліктів, більше війни", - написав Подоляк у Twitter.

Міністерство оборони РФ назвало удари по "Москва-Сіті" "атаками київського режиму" і заявило, що частину дронів було заглушено засобами радіоелектронної боротьби, після чого вони врізалися в будівлю, а іншу частину - збито засобами ППО в Московській області.

"Нейтралізація ракет будівлями і приміщеннями"

Колишній офіцер-оперативник ізраїльської поліції, а нині - експерт з питань безпеки Сергій Мигдаль критично ставиться до заяв міноборони РФ про нейтралізацію дронів. "В Ізраїлі добре знайомі з подібними репортажами сирійської ППО про "збиття всіх ракет", при цьому сирійці знімають на відео палаючі склади й аеропорти. У нас це називається "нейтралізація ізраїльських ракет будівлями і приміщеннями", іронізує Мигдаль.

За його словами, у російській армії, "як і раніше, не вирішена проблема перехоплення безпілотників і українських ракет у районах, які розташовані близько до українського кордону або ліній зіткнення". Увесь тягар повітряної оборони РФ лягає на системи ближнього бою, у цьому випадку на ЗРПК "Панцирь-С1"", мета якого - захист важливих об'єктів цивільної та військової інфраструктури, пояснює експерт.

"Це хороша система високого рівня. Але "Панцирь" спрацьовує в останні кілька секунд до ураження цілі, і це нагадує лотерею. Стовідсоткового захисту не дає жодна система. Імовірність того, що "Панциру" не вдасться перехопити дрон, дуже висока: у деяких випадках - щонайменше 50 відсотків", - каже співрозмовник DW.

Мигдаль скептично оцінює заяву міноборони РФ про приглушення дронів ще з однієї причини: глушити безпілотники, які пройшли зовнішнє кільце оборони і перебувають над містом, за його словами, не має сенсу. "У таких випадках дрони краще збивати. Під час збиття велика ймовірність того, що боєголовка вибухне в повітрі і уламки впадуть на землю або будинки. Це неприємно, але все ж таки краще, ніж якщо дрон відхилиться від свого курсу і влучить у якусь іншу будівлю, де можуть перебувати люди, і вони загинуть або будуть поранені", - каже експерт.

Російська протиповітряна система "Панцирь-С1"
Російська протиповітряна система "Панцирь-С1"Фото: Vadim Savitsky/Russian Defense Ministry Press Service via AP/picture alliance

Засобами радіоелектронної боротьби можна користуватися на безлюдній місцевості, зазначає Мигдаль, але "над містом безпілотники треба збивати жорстко, поки боєголовка не долетіла до одного з будинків". Він упевнений, що метою безпілотників була саме висотка у "Москва-Сіті", і називає "чистим везінням" те, що під час вибухів такої сили ніхто не постраждав.

Ігнорування події - давня кремлівська стратегія

Ізраїльський експерт звертає увагу також на те, що центральні російські телеканали і ЗМІ практично проігнорували першу атаку дронів на "Москва-Сіті": головною темою ранкових випусків новин 30 липня став парад на честь Дня Військово-морського флоту в Санкт-Петербурзі за участю президента Володимира Путіна. Міноборони і керівництво Росії, за словами Мигдаля, "намагаються робити хорошу міну при поганій грі".

Російське керівництво користується цією "давньою кремлівською стратегією" з початку 2000-х років - одночасно посилюючи контроль над медійним полем, каже політолог Аббас Галлямов. Її головний принцип, за словами експерта, полягає в ігноруванні того, що не подобається владі: "Значимість того, що відбувається, применшують, намагаючись показати, що це не магістральна подія, а якась маргінальна історія, яка не варта уваги. А говорять про подію тільки тоді, коли вона набуває масштабного характеру, і замовчати її просто не можна".

Політолог Аббас Галлямов
Політолог Аббас ГаллямовФото: DW

Галлямов називає цю модель поведінки "стратегією утримання, а не експансії". Вона розрахована на лояльні до уряду групи населення, вважає політолог: "Якщо щодня повідомляти неприємні новини, люди схопляться за голову, скажуть: "У нас усе погано", - і тоді влада їх остаточно втратить. Тому вони обрали цей шлях: поводитися так, нібито нічого не сталося". Але ця стратегія програшна, впевнений співрозмовник DW. "У людей відбувається розрив між реальністю і пропагандистським дискурсом, вони починають шукати альтернативні джерела інформації, довіра до пропаганди падає - і це веде до зменшення кількості лояльних громадян", - пояснює Галлямов.

Експерт: Інтенсивність ударів по РФ зростатиме

Друга атака безпілотників на будівлю "Москва-Сіті" змусила російське керівництво відмовитися від звичної стратегії ігнорування. 31 липня прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков називав вибухи "якимись актами відчаю на тлі невдач київського режиму" і говорив, що підвищувати рівень терористичної загрози в Москві та Підмосков'ї поки що не планується. Але вже 1 серпня, коментуючи нову атаку в бесіді з журналістами, представник Кремля сказав: "Дійсно, загроза існує, вона очевидна, і заходи вживаються". А офіційна представниця МЗС РФ Марія Захарова в ефірі прокремлівського каналу "Соловьёв Live" порівняла атаки на "Москва-Сіті" з терактами 11 вересня 2001 року в США.

Ізраїльський експерт із питань безпеки Сергій Мигдаль не виключає, що за атакою дронів на Москву стоїть Україна, і впевнений, що інтенсивність ударів по території РФ і подалі зростатиме. "Поки що в України не такі великі можливості. Але це, безумовно, одна з цілей українців, для досягнення якої зараз працює багато інститутів і промислових підприємств", - говорить співрозмовник DW. Українці, за його словами, намагаються відновити і збільшити втрачені за 30 років обсяги військової промисловості "в умовах російських бомбардувань і обстрілів".

"Їм доводиться все це робити в напівприкритих умовах, постійно переносити виробничі лінії. Я знаю, що там є інженери і конструктори, які працюють не у відомих російській розвідці інститутах, а мало не з приватних квартир, щоб не потрапити під удари "Калібрів" і "Кинджалів", - розповідає Мигдаль. Але цей процес, "безумовно, буде набирати обертів", упевнений він: "Українці хочуть максимально донести до населення Росії, що у підтримки Путіна і російської війни є ціна".