Як в Україні позбавляються "імперських маркерів" Росії

З початком розв'язаної Росією повномасштабної війни в Україні ледь не щодня представники місцевого самоврядування тієї чи іншої громади заявляють, що хочуть демонтувати пам'ятник чи перейменувати вулицю, яка пов'язана з Росією та її історією. В Україні саме місцева влада вирішує, які культурні об'єкти чи топоніми мають розміщуватися на підпорядкованій їй території.

"Одеса зазнала своїх втрат у цій війні. І ми не хочемо мати нічого спільного з державою, яка сьогодні намагається стерти наше місто, нашу країну з лиця землі. Зокрема, ідеться про назви одеських вулиць, котрі ніяк не пов'язані з історією Одеси!", - заявив нещодавно міський голова Одеси Геннадій Труханов та написав на своїй сторінці у Facebook, що вважає за потрібне перейменувати такі одеські вулиці як Новомосковська, Бородинська, Курська, Воронезька, Чапаєва та інші.

Одеса не єдина у своєму прагненні. У Миколаєві та Тернополі місцева влада вже прибрала з публічного простору пам'ятники російському письменнику Олександру Пушкіну, у Полтаві демонтували сім монументів діячам СРСР та Росії, зокрема пам'ятник письменнику Максиму Горькому, у Києві запустили процес перейменування вулиць та станцій метрополітену, пов'язаних з російською історією та культурою. І це лише кілька прикладів із багатьох.

Сотні вулиць Пушкіна

Міністерство культури та інформаційної політики України навіть створило Експертну раду з питань декомунізації та дерусифікації, аби упорядкувати розпочаті на місцях процеси відмежування від радянського та російського імперського минулого. Це дорадчий орган, куди мають увійти відомі історики, культурологи, письменники, видавці, культурні діячі. "Ми за впорядкування підходів щодо топоніміки, використання творів, перенесення пам'яток. Ми європейська толерантна держава, тому маємо діяти відповідно до громадських обговорень та букви закону. Наш головний меседж - за допомогою цієї Експертної ради показати, що коректне експертне обговорення можливе", - сказав в інтерв'ю DW міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко.

За його словами, Експертна рада буде надавати свої рекомендації, які саме пам'ятки та об'єкти топоніміки, пов'язані з російською імперською та радянською історією і культурою варто усунути з публічного громадського простору. Після 2015 року, коли було ухвалено відповідне законодавство, Україна взяла курс на декомунізацію та відмежування від культурного спадку тоталітарного режиму. Натомість ревізії російських імперських маркерів на національному рівні в Україні не відбувалося. Водночас таких маркерів, за словами Ткаченка, в Україні залишилося чимало. "Навряд чи в якійсь європейській країні ви побачите сотні вулиць Пушкіна. Звичайно, вони мають бути лише там, де це доречно. Тож у громадах ідуть дискусії, наприклад, чи доречне існування пам'ятника Катерині ІІ в Одесі, або як місцева громада ставиться до пам'ятника Булгакову в Києві. Але все це має відбуватися з залученням експертів", - наголошує міністр.

Читайте також: Арка дружби народів у Києві: скульптури прибрали, "ярмо" залишилося

Діалог замість поділу на чорне та біле

Очікується, що Експертна рада розпочне свою роботу вже наприкінці тижня. Нині узгоджується список експертів, які мають туди увійти. Серед них і керівниця культурно-мистецького центру Національного університету "Києво-Могилянська академія" Владислава Осьмак. Вона вважає, що суспільству потрібен діалог щодо минулого і Експертна рада може стати місцем для такого діалогу. "Як і в суспільстві, єдності у питаннях культури і історії немає і серед експертів: хтось захищає прояви російської культури, хтось налаштований радикально, аби під корінь знести все. Тому такі Ради потрібні для обговорення, аби не впасти у необільшовизм. Коли ми толеруємо спалення книжок, то це тривожний сигнал, якими б ці книжки не були", - каже Осьмак. Вона переконана, що тотально зачищати публічний простір від маркерів російської культури, бездумно знищуючи все навколо, - не вихід для України.

За словами культурологині, українцям потрібно переосмислити своє ставлення до історії та більш детально вивчати її уроки, але вже під іншим кутом. Владислава Осьмак наголошує, що потрібно створити спеціальні музеї російського імперіалізму і тоталітаризму та бібліотеки-депозитарії, де будуть зберігатися свідчення впливу Росії на українську культуру. "Для цього соціальних мереж не достатньо. Глибинні культурологічні речі, які ми зараз розкриваємо, для багатьох є шоком. Але насправді це російські маркери. Їх та їхній вплив треба вивчати. У вищих навчальних закладах потрібні деколоніальні студії. Бо просто так розділяючи все на чорне і біле, ми втратимо пласт культури кількох поколінь ще досі живих людей", - вважає Осьмак.

Читайте також: Науковець із Санкт-Галлена - про проект імперської свідомості в Росії

Суспільство готове до переосмислення

При цьому в Українському інституті національної пам'яті переконані, що зараз слушна нагода позбутися імперських наративів, які насаджувалися українцям спершу царською Росією, а пізніше радянською тоталітарною машиною. Нині українське суспільство готове до переосмислення історії та виявлення "російських імперських маркерів", впевнений заступник голови Українського інституту національної пам'яті Володимир Тиліщак. Експертна рада з питань декомунізації та дерусифікації, за його словами, може в цьому допомогти. "Ті всі ініціативи на місцях, у регіонах стикаються з відсутністю експертного обґрунтування. Бо місцева влада іноді вагається, які і на які вулиці перейменовувати, що демонтувати, що робити з демонтованими пам'ятниками. Це питання недостатньо законодавчо врегульоване, тому і потрібний експертний супровід всіх цих процесів позбавлення колоніальних російських маркерів", - сказав DW Володимир Тиліщак. Також, на його думку, після переосмислення на місці пам'яток російської культури та об’єктів топоніміки мають бути відновлені пам'ятки локальної української культури, які довгий час були у забутті.