Бомба під TAURUS: чим небезпечне прослуховування офіцерів

Запитань поки що більше, ніж відповідей, але зрозуміло одне: у німецькій армії вибухнув найбільший пов'язаний з Росією шпигунський скандал за багато років. Публікація головного редактора телеканалу RT Маргаритою Симоньян прослуховування розмови високопоставлених офіцерів Бундесверу про можливе постачання німецьких крилатих ракет TAURUS Україні стала шоком для всіх - політиків, військових, експертів.

Як таке взагалі стало можливим? Чи можна звинувачувати у недбалості офіцерів Бундесверу, які, як пишуть ЗМІ, обговорювали надсекретну тему на звичайній комерційній платформі для відеоконференцій? Відповідь на це болюче для німецької армії питання шукає військова контррозвідка (MAD).

Результати розслідування очікуються найближчими днями. Поки що ж міністр оборони Борис Пісторіус (Boris Pistorius) вирішив утриматися від кадрових рішень. Сам інцидент він назвав частиною "гібридної війни з метою дезінформації". У німецькому міноборони підтвердили, що запис - справжній, але зміст не коментують.

Про що говорили генерали Люфтваффе, а про що - ні

У центрі скандалу - інспектор Люфтваффе, тобто глава німецьких ВПС, генерал-лейтенант Інґо Ґергарц (Ingo Gerhartz). Крім нього в майже 40-хвилинній бесіді брав участь ще один генерал та два офіцери-помічники. Вони готували брифінг для міністра щодо ракет TAURUS.

Ракети TAURUS дальністю понад 500 кілометрів давно просить Україна, але в уряді Німеччини в цьому питанні немає єдності. Зелені та ліберали готові їх надати, але соціал-демократ, канцлер Олаф Шольц (Olaf Scholz) - проти. Днями Шольц підтвердив відмову, назвавши причиною - побоювання, що Німеччина може бути втягнута у війну Росії проти України. Наскільки ці побоювання виправдані - питання спірне. Німецька преса вважає, що відмова Шольца серед іншого говорить про його недовіру до України, до того що вона не використовує ракети для ударів, наприклад, по Москві. 

Офіцери Люфтваффе говорили про те, як можуть бути організовані поставки, якщо буде політичне рішення Берліну - терміни підготовки ракет (до восьми місяців) та навчання українських військових, кількість ракет, способи доставки, кріплення на літаки, цілі, які можуть бути вражені, та допомога від інших країн НАТО, які вже постачають в Україну свої крилаті ракети. Таких країн дві - Великобританія та Франція. Чутлива деталь - у розмові згадується про способи доставки їхніх ракет - відповідно Storm Shadow та Scalp - до України. Що стосується цілей, то згадуються "міст на сході" та "склади боєприпасів". Слово "Крим" не вимовляється, але йдеться, ймовірно, про Кримський міст.

"Сам по собі запис говорить про те, що в стінах Бундесверу обговорюються предметно й конкретно плани нанесення ударів по території РФ", - сказав у понеділок, 4 березня, прессекретар президента Росії Дмитро Пєсков. У Німеччині не згодні з таким трактуванням. І не тільки тому, що більшість країн не вважають анексований Крим частиною Росії. Відставний полковник Бундесверу, колишній експерт фонду "Наука і політика" Вольфґанґ Ріхтер (Wolfgang Richter) в інтерв'ю з DW зазначив: "У цій розмові йшлося лише про можливі варіанти з метою консультацій політичного керівництва. Не йдеться про планування, це помилкове трактування".

До чого призведе прослуховування офіцерів Бундесверу

Політичні наслідки публікації прослуховування вже простежуються. У червні в Німеччині відбудуться вибори до Європарламенту, а восени - вибори кількох земельних парламентів. Постачання зброї Україні може стати однією з тем кампанії. Представники крайніх правих і крайніх лівих партій під пацифістськими гаслами давно виступають проти поставок і вже піддали новій критиці уряд Шольца. Консервативна опозиція з блоку ХДС/ХСС ставить під сумнів тезу канцлера щодо причин відмови Україні. Не виключено, що проводитиметься парламентське розслідування обставин прослуховування, але ясності поки що немає.

Військові наслідки також очевидні. Оглядачі зазначають, що шанси на постачання ракет TAURUS, які й так були невисокі, наразі знизилися.

Німеччина тепер виглядає ще більш ненадійною в очах союзників. У Берліні триває процес за звинуваченнями в шпигунстві на користь Росії проти колишнього співробітника німецької служби зовнішньої розвідки BND. Найбільш відчутним ударом нинішня публікація стала для відносин у трикутнику Німеччина-Франція-Великобританія. Між Парижем і Берліном днями знову виявилися розбіжності в питанні допомоги Україні та можливого відправлення солдатів НАТО. Президент Франції Макрон цього не виключив, а Шольц навпаки сказав, що це категорично неможливо. 

Сумніви щодо надійності Німеччини?

За даними преси, Лондон останнім часом дедалі активніше намагається переконати Шольца передати TAURUS Києву. Крім того, нібито на початку року розглядалося питання про так званий "круговий обмін" - Німеччина могла б передати TAURUS Британії, а та - поставити Україні ще більше своїх ракет Storm Shadow. Офіційний Лондон поки що стримано відреагував на прослуховування офіцерів Люфтваффе в Німеччині. Колишній міністр оборони Бен Уоллес у розмові з The Times вказав на "сильне", на його думку, проникнення російських спецслужб у Німеччині, а тому вважає її "ані безпечною, ані надійною".

"Це не просто військовий прокол, - написала швейцарська газета Neue Zürcher Zeitung. - Це політичний скандал, і він показує жахливий стан Бундесверу. Частини його керівництва, очевидно, досі не зрозуміла, що на відстані однієї автомобільної заправки від Берліну вирує війна, у якій Путін давно бачить Німеччину супротивником".

І, звісно, ще одне питання, яке тепер ставлять собі не лише у Берліні - що ще могли підслухати спецслужби РФ, але про що вони мовчать.