Борис Херсонський: Одеса - завершення коронавірусного сезону

Як і будь-яке південне приморське місто, Одеса має вільний характер, якусь істероїдність, притаманну південним красуням, ті риси особистості, які французькі психіатри охрестили la belle indifference - "прекрасна байдужість". Не вірте нашим південним жестам, розширеним очам, зізнанням у любові... Не думайте також, що за цим щось криється. Відреагувавши емоційно, Одеса піде на кухню готувати смачну південну їжу. Обличчя її виражатиме якусь зосередженість - і нічого більше. Це не лицемірство, у цьому є щось інше. Одеса - наче актриса на сцені, п'єса давно написана, і відступати від тексту не можна.

Одеса показує іноземцю те, чого від неї чекають. Ви хочете, щоб вас розсмішили? Розсмішать. Щоб нагодували? Нагодують, хоч "бічками" (так і скажуть - "бічки", вам потрібен акцент - ось він), хлібом хоч із тюлькою, хоч із бринзочкою. Щоб обдурили? Обдурять, будьте впевнені! Одеса - та ще екстравертка, вся звернена назовні. Декорацій тут не менше, ніж реальних будівель. Те, що символом Одеси є оперний театр, - не випадково. Італійська арія, "неаполітанська пісня" - ось, що їй до вподоби.

1 вересня - день звільнення Одеси

Але гостинність Одеси та одеситів відносна. Ще у радянські часи одесити жартували, що день звільнення Одеси - 1 вересня, бо цього дня більшість туристів та гостей покидає місто, і одесит може вільно видихнути. Бо усі влітку раптово згадували про далеких родичів, що живуть біля самісінького Чорного моря, і досить часто без попередження з'являлися на порозі зацькованого одесита зі скромними гостинцями...

Читайте також: Юрій Андрухович: Сезонні відхилення

Останнім часом ситуація сильно змінилася. Гості з Росії - рідкість у місті, наші родичі надивилися російського телебачення і всерйоз бояться укронацистів та 2 травня. Коронавірус і жорсткі карантинні обмеження цього року позбавили громадян України приємних закордонних поїздок і - на якийсь час - свободи пересування всередині країни. Зате коли обмеження на внутрішні поїздки були зняті, було дозволено відвідувати ресторани, нічні клуби, концерти за умовами дотримання санітарних норм (але хто звертає увагу на санітарні норми в Одесі?)

Стрибок із карантину

Місто, як кажуть, не вийшло, а вистрибнуло з карантину. Мимоволі Одеса стала найбільш притягальним магнітом для відпочивальників. Містом, у якому можна забути про пандемію і по-справжньому розслабитися. Багатогодинні затори на трасі Київ-Одеса не утримували охочих поринути у морські води. Ні кишкова паличка, ні затонулий біля берегів Одеси танкер Delfi з постійним витоком нафтопродуктів нікого не бентежили.

Нікого (чи майже нікого) не бентежила й пандемія. Багато одеситів і тих, хто приїхав відпочити на пісочку біля моря та в нічних клубах, дотримувалися конспірологічних теорій щодо пандемії, називаючи COVID-19 "звичайною респіраторкою" чи "вигадкою політиків та фармацевтів". Більш досвідчені люди залюбки ділилися міркуваннями щодо того, що карантинні обмеження є "порушенням прав людини й позбавленням громадянських свобод".

Результати не примусили довго чекати. Кількість захворювань за добу зростала. Якщо ще нещодавно основним аргументом одеситів було: "Серед моїх знайомих ніхто не захворів і не помер", то сьогодні багато хто з нас знає про випадки інфікування коронавірусом серед знайомих. Є й ті, хто не вижив.

Але все ж таки більшість - переважно молодь - поводили себе так, ніби нічого не відбувається. На вулицях - натовпи людей. Маски? Ми не дурні, щоб їх носити, ми не Гюльчатай, яка ховає свою красу під паранджою.

Читайте також: Коментар: Коронавірус в Україні - маски скинуто

Ідемо в супермаркет? Читаємо, що без масок заборонено? Тож одягаємо маску, заходимо і знімаємо чи посуваємо на підборіддя. Такий стиль носіння маски в Одесі називають "синя борода".

Дві реальності

Я лікар за основним фахом і маю так звану "внутрішню інформацію". Мені відомі випадки, коли люди, які захворіли на COVID-19 (навіть лікарі!), продовжували працювати. Дисимуляція (приховування симптомів) COVID-19 розповсюджена - ми не бажаємо втрачати гроші! Хто нам допоможе, якщо наш бізнес помре?

Ті, хто безпосередньо займався медичною допомогою, мали й мають досить песимістичні погляди на епідеміологічну ситуацію в місті. Матеріальне забезпечення лікарень недостатнє. Громадська організація "Корпорація монстрів", яка працює у тісній співпраці із провідними бізнесменами Одеси, зробила більше, ніж було можливо для забезпечення лікарень усім необхідним, однак майже вичерпала ресурси. "Час втрачено", - каже голова організації Катерина Ножевнікова. У її голосі вчувається відчай.

Місто у ці дні ніби розколоте на тих, хто "живе повним життям", і тих, хто хворіє й допомагає хворим чи допомагає тим, хто допомагає хворим. Місто розколоте й за політичними симпатіями - досить велика частина одеситів має проросійську позицію. Я пишу про це через те, що зараз в Одесі багато тих, хто приїхав відпочити з Галичини. І реакція одеситів не завжди доброзичлива.

А тим часом разом із натовпами відпочивальників і літніми розвагами завершується сезон. Що далі?

"Авторська колонка" висловлює особисту думку автора. Вона може не збігатися з думкою української редакції і Deutsche Welle в цілому.