Бронювання працівників від мобілізації. Що зміниться?

З 1 грудня в Україні почне діяти новий порядок бронювання від мобілізації. Зокрема, змінено правила надання бронювання, оновлено критерії визнання підприємства "критично важливим", а також уточнено відсоток військовозобов'язаних працівників підприємств, які можуть отримати бронювання.

Чому правила бронювання працівників змінили?

17 липня цього року в Україні запустили новий механізм бронювання через портал "Дія", що значно скоротило час для бронювання співробітників. Це відобразилося на кількості заброньованих. Якщо навесні 2023-го уряд повідомляв про близько 528 тисяч заброньованих від мобілізації працівників, то, за даними міністерства економіки, станом на кінець жовтня 2024 таких налічувалося вже 906 тисяч. Тож в кінці жовтня уряд призупинив цей процес, аби перевірити систему на предмет зловживань.

"Завдяки аудиту ми змогли виявити незначні порушення та підготували зміни, щоб їх виправити", - зазначив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, слова якого цитує відомчий сайт. За його словами, після перевірок 5% підприємств втратили статус критично важливих для економіки, а працівники цих підприємств розброньовані.

Як повідомляється, найбільшими зловживаннями з боку компаній було те, що вони різко та необґрунтовано знижували заробітні плати працівникам після набуття критичності, використовували різні моделі бронювання для понаднормового збільшення чисельності заброньованих, необґрунтовано збільшували штатну чисельність після визначення критичності, зокрема у підприємств, що можуть бронювати 100% працівників.

У середині листопада прем'єр-міністр Денис Шмигаль презентував оновлені критерії бронювання та отримання критичності для установ та організацій. За словами прем'єра, оновлені правила допоможуть створити баланс, який би дозволив наповнити українську армію особовим складом, а ринок праці - необхідними кадрами.

"Нові параметри бронювання та критичності підприємств є чіткішими та забезпечують баланс між обороноздатністю держави та економікою. Також ми впорядкували погодження галузевих та регіональних критеріїв критичності підприємств. Бронювання повинні мати лише ті, хто дійсно роблять внесок в економіку та мають на це законне право", - наголошує Кіндратів. 

Що саме нового в бронюванні працівників?

Оновлені правила почнуть діяти з 1 грудня цього року. Алгоритм визнання підприємств критично важливими не змінюється. Як і раніше, підприємство звертається до відповідного міністерства або обласної військової адміністрації (ОВА) для отримання такого статусу. Водночас галузеві та регіональні критерії критичності віднині погоджуються з міністерством оборони та міністерством економіки.

До критеріїв для визначення критичності підприємства, які діяли досі, додалося ще кілька нових. Так, для приватних підприємств встановлюється обов'язковий критерій - нарахована в підприємстві середня зарплата за останній календарний квартал повинна бути не менше 2,5 мінімальної зарплати, тобто 20 тисяч гривень. У працівника, якого бронюють, нарахована заробітна плата також має бути не менше 20 тисяч гривень. Крім того, компанія не повинна мати жодних заборгованостей по сплаті податків. 

Підприємства, які захочуть забронювати працівника, повинні підтвердити відповідність чинним та новим критеріям. У них є на це ще понад три місяці - до кінця лютого 2025 року.

Хто може бути заброньований від мобілізації?

100%-бронюванню, згідно з оновленими правилами, підлягають:

• військовозобов'язані держслужбовці вищої ланки; 
• керівники обласних та районних адміністрацій (військових адміністрацій); 
• представники місцевої влади; 
• працівники критично важливих підприємств паливно-енергетичного комплексу (їхніх підрядників), які задіяні у забезпеченні безперебійної роботи енергосистеми та газотранспортної системи;
• технічні працівники операторів мобільного зв'язку та інтернету; 
• кінцеві бенефіціарні власники критично важливих підприємств;
• працівники спеціалізованих установ ООН, представництв міжнародних організацій, неурядових установ, членом, учасником чи спостерігачем яких є Україна, штатних збірних команд з олімпійських та неолімпійських видів спорту.

50%-му бронюванню підлягають:

• військовозобов'язані держслужбовці категорій "Б" та "В";
• працівники правоохоронних органів, критично важливих підприємств;
• виконавці проєктів міжнародної допомоги; 
• військовозобов'язані на посадах у постійних представництвах іноземних компаній та організацій (у медіа до 15 осіб - 100% бронювання, понад 15 осіб - 50%), у Червоному Хресті та інших українських гуманітарних неурядових організаціях.
• За окремим рішенням міністерства оборони кількість військовозобов'язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%.

Чи може київське метро залишитися без машиністів?

Що з діючими відстрочками від мобілізації для заброньованих?

Відстрочки від мобілізації, які були надані рішеннями міністерства економіки до 1 грудня, діють протягом терміну, на який було видано, але не довше, ніж до 28 лютого 2025 року. Те саме стосується і відстрочок, які були надані через портал "Дія" до 1 грудня.

Таким чином, наприклад, якщо відстрочку було надано на півроку зовсім недавно, то діятиме вона лише протягом наступних трьох місяців. Відповідно, підприємство, установа чи організація мають наново подати заяви на підтвердження статусу критично важливого та списки працівників.

Бронювання працівників лише в електронному виді

Усі бронювання відбуватимуться через "Дію". Голова міністерства цифрової трансформації Михайло Федоров в ефірі телемарафону "Єдині новини" наголосив, що має на увазі саме портал "Дія", тобто вебсайт сервісу, а не застосунок для смартфона. Міністр вважає, що це дозволить оперативно надавати бронювання військовозобов'язаним і вносити відомості про це в загальні електронні системи.

Починаючи від 1 грудня, відбуватиметься і щомісячний моніторинг підприємств та організацій на відповідність новим критеріям критичної важливості.  Якщо буде встановлено, що підприємство не відповідає вимогам, до нього звернуться із запитом з проханням надати пояснення. У разі негативного результату моніторингу підприємство буде позбавлене статусу критичного.

Корупційні дірки у системі залишилися?

Запобігання корупції - одна з причин запровадження нових правил. Втім, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини та юрист Центру надання підтримки ветеранами і їхнім родинам Роман Лихачов вважає, що корупційні ризики залишилися й у нових правилах.

Так, на його думку, не чітко визначено, коли і хто перевірятиме статус критичності підприємства, а також залишено право вибіркового підходу до відсотку заброньованих. Залишається незрозумілою норма, наприклад, яка передбачає, що, за окремим рішенням міноборони кількість військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню, може перевищувати 50%. "Що значить окреме рішенням? У зв'язку з чим воно ухвалюється? Тобто, міністерство по одному підприємству хоче ухвалює, по-іншому не ухвалює, навіть при однакових умовах? Тобто корупційний ризик залишається", - прокоментував DW юрист.

Водночас Лихачов визнає, що система стала більш прозорою і справедливою, оскільки бронювання тепер здійснюється фактично майже без участі ТЦК на економічній основі, хоча й не всі нюанси продумано. На його переконання, не вирішено до кінця питання взяття військовозобов'язаного на військовий облік, зокрема за кордоном. А без взяття на військовий облік неможливо отримати бронювання.

Роман Лихачов пропонує і цей процес перенести в "Дію". Він вважає, що це розвантажить ТЦК та унеможливить корупційні ризики з бронюванням. "Не продумана система, як вставати на облік, бо є спротив ТЦК в прийнятті цих норм. Про це говорять вже третій рік, але не приймають. Не буде такої кількості хабарів, не буде стільки кримінальних проваджень і всього іншого. Електронний формат, коли прибирається людський фактор, він значно все спрощує", - переконаний Лихачов.