Бундестаг: більше депутатів з міграційним корінням

Арманд Цорн (Armand Zorn) пригадує, як він уперше увійшов до пленарної зали німецького Бундестагу: "Це - особлива відповідальність, яка зараз на мені лежить, але яку я також усвідомлюю". Цорн народився у Камеруні й переїхав до Німеччини у 12-річному віці. На виборах минулої неділі, 26 вересня, його обрали депутатом від Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН).

Цорн є одним із 735-ти депутатів Бундестагу нового скликання, який, у порівнянні з минулими парламентами ФРН, став набагато різноманітнішим. "Вчора відбулося перше засідання фракції. На ньому вже було помітно неабияке розмаїття - з огляду на походження, але і з огляду на стать та різноманітні біографії та професії. Було дуже приємно це бачити", - поділився з DW своїми враженнями від першого досвіду роботи народним обранцем Арманд Цорн.

Читайте також: Вибори в Німеччині: зміна влади і два претенденти на пост канцлера

І він далеко не один у Бундестазі, хто має міграційну історію. Згідно з дослідженням, проведеним інформаційною платформою Mediendienst Integration, щонайменше 83 новообраних депутати мають так зване міграційне походження. Це означає, що або вони самі, або щонайменше один із їхніх батьків не мали німецького громадянства від народження.

"Ми бачимо позитивний розвиток у плані розмаїття, яке буде представлено у Бундестазі, - каже у розмові з DW Деніз Нерґіз (Deniz Nergiz), голова Федеральної ради з імміграції й інтеграції (BZI). - Але ще позитивнішим є те, що ще більше різноманіття з'явилося всередині цієї групи. Наприклад, ми бачимо, що зараз стало більше афронімецьких політикинь та політиків, а також політикинь та політиків турецького походження".

Читайте також: За кого голосують громадяни Німеччини з міграційним корінням

Партії лівого спектра є більш інклюзивними

Фактично щонайменше 11,3 відсотка депутатів мають міграційну історію. Найвищою частка депутатів міграційного походження, згідно з даними Mediendienst Integration, є у фракції Лівої партії - 28,2 відсотка. А задніх пасуть християнські демократи - у фракції сестринських партій Християнсько-демократичний союз/Християнсько-соціальний союз (ХДС/ХСС) таких депутатів лише 4,6 відсотка.

Соціал-демократи, яких представляє Арманд Цорн, посідають у цьому своєрідному рейтингу другу позицію з 17 відсотками депутатів з міграційним корінням. І Цорна це не дивує: "Я гадаю, що таким є дух нинішнього часу. Усі партії повинні відкритися. Ми ще не дійшли туди, куди маємо дійти, але я впевнений, що партії це усвідомили".

Це підтверджує й голова BZI Деніз Нерґіз, чия докторська робота була присвячена політикиням та політикам з міграційним корінням: "Партії створили більше простору для людей міграційного походження. І партії цього разу висунули їх не лише як прямих кандидатів, але й надали їм помітні місця у власних партійних списках, що, безумовно, полегшило потрапляння до парламенту".

За її словами, упродовж минулих десятиліть такого не спостерігалося, натомість кандидати з міграційним корінням часто отримували місця наприкінці партійних списків, які фактично не мали перспектив проходження до Бундестагу. Зараз ця ситуація змінилася, констатує Нерґіз.

Читайте також: Вибори в Німеччині: як колишній біженець балотується до Бундестагу

Більше шансів та більше визнання

Арманд Цорн пройшов довгу й виснажливу передвиборчу кампанію. За його словами, він багато їздив своїм округом та зустрічався з людьми, зокрема, й безпосередньо дзвонив у двері будинків потенційних виборців. У своєму виборчому окрузі у Франкфурті-на-Майні він зміг вибороти прямий мандат у боротьбі зі своїм конкурентом від ХДС. Це вдалося також і кандидату від Зелених Оміду Нуріпуру (Omid Nouripour) в іншому окрузі у цьому місті.

"Для Франкфурта та для Німеччини це гарний знак. Омід Нуріпур приїхав до Німеччини з Ірану у 13-річному віці, як і я у 12 років приїхав з Камеруну, - каже Цорн. - Те, що ми у 2021 році змогли отримати прямий мандат, робить нас, я гадаю, дуже гордими, а також смиренними". Це також дає йому "впевненість у майбутньому, оскільки це свідчить, що наше суспільство є різноманітним і що йому байдуже, звідки ти походиш, йому важливо те, ким ти є", каже соціал-демократ.

Цорн розповідає, що тижні передвиборчої боротьби принесли йому багато позитивного досвіду: "У передвиборчий період мені сподобалося те, що колір моєї шкіри не був у центрі уваги. Не йшлося про те, що я маю темний колір шкіри, що я чорний, а йшлося про мою особистість. Ішлося про мою компетентність у галузях дигіталізації, економічної та фінансової політики. Мене дуже багато розпитували про те, що я хочу реалізувати".

Деніз Нерґіз наголошує на важливості сприйняття таких політиків, як Цорн, "як абсолютно нормальних політикинь та політиків зі знаннями в різних галузях". До того ж вона переконана, що саме такі політики забезпечують у Бундестазі інше ставлення та більшу увагу до тем, пов'язаних з міграцією. Вірогідно, що політики "зовсім по-іншому говоритимуть про умови у притулках для мігрантів з депутатами, які, можливо, у них виросли", вважає Нерґіз.

Нове покоління

33-річний депутат від СДПН Цорн належить також і до наймолодших членів Бундестагу. Нерґіз звертає увагу на те, що молодий вік також не є рідкістю для новоспечених депутатів з міграційною історією: "Якщо поглянути на список новообраних депутатів міграційного походження, то помітно, що у ньому присутні також багато молодих людей, які мають за плечима серйозний кар'єрний шлях".

До таких молодих депутатів з міграційним корінням належить і 34-річна Санае Адбі (Sanae Abdi) з Кельна, яка є активною членкинею СДПН вже 12 років та очолює правління місцевого осередку партії. "Це нове покоління несе вже набагато більше переваг, ніж перше чи друге покоління мігрантів. Вони переважно соціалізовані в німецькій системі освіти і знаходять інші мережі. З'являються й мережі серед партій, які можуть підтримувати їх на кар'єрному шляху", - пояснює Нерґіз.

Арманд Цорн знайшов таку підтримку з боку громадського об'єднання Brand New Bundestag, яке фінансово та логістично підтримувало під час передвиборчої кампанії 11 кандидатів. Троє із цих 11 кандидатів у підсумку здобули мандати в новому парламенті.

Бар'єри залишаються

Попри позитивні зміни, у Німеччині залишається ще багато бар'єрів для людей з міграційним корінням, констатує Нерґіз та нагадує про випадок Тарека Алаовса (Tareq Alaows), який зняв свою кандидатуру через велику кількість расистських образ на його адресу. "Таке переживає дуже багато людей міграційного походження, і тому такий страх і відхід назад через нього є виправданим. На жаль, досі партії не дали відповідь на це, а расизм не став перепоною для політичної діяльності", - вважає Нерґіз.

Чи триватиме й надалі позитивна тенденція і чи знаходитиме тема ширшої участі різних суспільних груп у політичному житті конкретні прояви в новому Бундестазі, покаже час, каже Нерґіз. На його думку, показовими могли би стати коаліційні переговори між партіями після виборів. Наприклад, якби партії сформулювали свої вимоги у цьому питанні або зійшлися на тому, що політик з міграційним бекграундом має отримати певну посаду в уряді.

Зрештою, такий сценарій - цілком реальний. У політичних колах у Берліні нині обговорюється імовірне призначення депутатки від СДПН Айдан Езоґуз (Aydan Özoğuz) головою Бундестагу. Номінально це - друга після федерального президента посада в Німеччині. Якщо цей залаштунковий прогноз справдиться, німецький парламент вперше очолить політикиня з міграційним корінням. Езоґуз також стала би лише третьою у новітній історії Німеччини жінкою на чолі Бундестагу.

Жінок дедалі більше

Найбільше жінок буде у фракції Зелених і посткомуністів із Лівої партії. В обох фракціях їх більше половини. Але загалом, вважає Клаудіа Рот (Claudia Roth) від Зелених, жінок у Бундестазі має бути більше. "Добре, що їхня частка трохи зросла після цих виборів (з 31% до 35% депутатів. - Ред.), - заявила Рот, - але це зовсім не привід радіти".

Жіночу статистику псують консерватори (23%), ліберали (24%) і - найсильніше - праві популісти, у фракції яких лише 13% жінок.

Домінування чоловіків у депутатському корпусі, за словами Клаудії Рот, призводить до того, що "на політику дивляться з чоловічої точки зору". Рот виступає за ухвалення закону, який би гарантував жінкам рівне з чоловіками представництво у вищому органі законодавчої влади Німеччини.