Burnout в Німеччині
16 серпня 2013 р.
Про синдром емоційного згоряння (Burnout Syndrome), коли працівник у результаті завеликих навантажень повністю виснажується, в німецькому корпоративному світі існують різні думки. Одні, посилаючись на дані лікарняних кас, профспілок і дослідницьких інститутів, б'ють на сполох та шукають можливість зупинити розповсюдження цієї напасті. Інші вважають, що проблема перебільшена. Мовляв, не навантаження на офісну братію зросли, а самі співробітники стали надто чутливими. Як би там не було, але сучасні роботодавці, піклуючись про свої іміджі та привабливість для нинішніх і потенційних співробітників, навіть найслабші сигнали тривоги ігнорувати не можуть.
Працюють і після робочого дня
Нещодавно Об'єднання німецьких профспілок (DGB) опублікувало дані опитування більш ніж 1200 співробітників німецьких компаній різних розмірів та сфер. Вік опитаних не перевищує 35 років.
40 відсотків респондентів зізналися, що їхній робочий день давно вийшов за межі звичного восьмигодинного. Ці люди присвячують роботі ще як мінімум чотири години на тиждень по вечорах та на вихідних. Загалом кожен п'ятий опитаний працює щотижня на десять годин більше, ніж вказано в його контракті.
"До того ж, чимало молодих працівників не можуть відімкнутися від роботи і продовжують думати про неї в вільний час, а це впливає на психіку", - зауважує заступниця голови DGB Інґрид Зеброк. За її словами, в цьому зізналася третина учасників опитування.
Ще одне поширене явище - стресові навантаження і страх не встигнути виконати завдання у визначений термін. У половини респондентів склалося враження, що з кожним роком за ті самі терміни їм доводиться виконувати дедалі більший обсяг роботи. При цьому твердження "що вища посада, то більше роботи" не завжди є достовірним. На всіх сходинках офісної ієрархії працівники борються зі схожими проблемами.
Серед типових ознак емоційного згоряння називають втрату здатності розслаблятися, порушення сну, відчуття неспокою, неврівноваженість, дратівливість, втрату концентрації, зниження працездатності, забудькуватість, відчуття страху та депресії. Унаслідок стресу до цього нерідко додається ще й тілесний дискомфорт - головний біль, біль у м'язах, проблеми з серцем та кровообігом, втрата апетиту тощо.
Рейтинг зотлівання
Дрова до цього вогнища підкинув і нещодавній рейтинг компаній, акції яких котируються на біржі у Франкфурті-на-Майні, складений виданням Manager Magazin за кількістю співробітників, які постраждали від синдрому емоційного зотлівання.
Перші позиції антирейтингу посіли страхова компанія Allianz (на 40 тисяч співробітників тут стається 3400 випадків емоційного згоряння за рік), німецькі банки Commerzbank (3200 випадків на 44500 працівників) та Deutsche Bank (24800 співробітників і 1900 випадків захворювання). Трохи краща ситуація - в концернах Volkswagen, Bayer та Linde.
Загалом, за даними федерального об'єднання психотерапевтів Німеччини, протягом останніх семи років кількість лікарняних, виданих працівникам через емоційне згоряння, збільшилfся в 15 разів! Здоров'я співробітників - не єдиний негативний аспект. Через це й компанії зазнають великих фінансових збитків - у сумі близько 27 мільярдів євро за рік.
Порятунок працівників
Проблема стає дедалі відчутнішою. Щоб зупинити негативну тенденцію, роботодавці, хоч і повільніше, ніж цього хотілося б працівникам, починають уживати рятівних заходів.
Одні компанії вже додали до оздоровчих програм для персоналу медичні огляди, заняття фітнесом, семінари з подолання стресових навантажень. Інші пропонують консультації психолога на "гарячій лінії", а також проводять серед співробітників опитування на теми здоров'я.
Але психічний стан працівника залежить не тільки від нього чи неї самої. Так, дослідження, проведене німецьким об'єднанням менеджерів (Deutscher Führungskräfteverband), виявило, що керівники часто переоцінюють межі можливих навантажень на підлеглих.
Крім того, поки керівні кадри не сприймають проблему емоційного згоряння серйозно, вони не можуть її розпізнати та вчасно зреагувати. А тому в багатьох німецьких компаніях нині проводяться семінари, на яких менеджерів навчають грамотно вирішувати цю проблему.