Чи б'є політична криза між Україною та Білоруссю по торгівлі

Нещодавно український уряд встановив 35-відсоткове додаткове мито на імпорт автобусів, вантажних і спецавтомобілів із Білорусі. Це відповідь на дискримінацію та недружні дії щодо українських підприємств автомобілебудування, кажуть можновладці. За даними мінекономіки, уряд Білорусі створив штучні бар'єри для імпортованого з України транспорту - утилізаційний збір та нерівні умови участі в держзакупівлях. Спочатку міська влада Львова відмовилась купувати автобуси Мінського автомобільного заводу (МАЗ), який переміг у тендері Європейського інвестиційного банку (ЄІБ). Рішення міський голова міста Андрій Садовий аргументував, зокрема, політичною ситуацією в Білорусі і відсутністю "права фінансувати режим". DW з'ясувала, як вплинуть ці рішення на торгівлю та чи змінився її обсяг після президентських виборів у Білорусі, за якими послідували місяці протестів та насильства щодо демонстрантів із боку силовиків.

Перевага білоруського транспорту

В Україні є попит на білоруський автотранспорт. За даними Держмитслужби, у 2020 році в Україну ввезли з Білорусі вантажівок на 59,2 мільйона доларів, що становить 14,2 відсотка від загального обсягу імпорту вантажівок, а також спецтехніки на 9,7 мільйонів доларів - вісім відсотків імпорту. Значно більшу частку мають білоруські автобуси - торік їх ввезено на 38,6 мільйона доларів, що складає понад 60 відсотків загального імпорту автобусів.

Читайте також: Лукашенка не зрадять? Чи готові чиновники Білорусі виступити проти нього

Загалом білоруси домінують на українському ринку громадського транспорту, зазначає DW аналітик транспортного порталу AlltransUA Іван Черниш. "Протягом 2020 року з понад 122 мільйонів доларів, що пішли на купівлю автобусів, трамваїв і тролейбусів в Україні, 25 мільйонів заплатили за українські, 48 - за білоруські та 45 - за білорусько-українські, тобто зроблені в Україні із білоруських машинокомплектів", - каже він. Лідерами із закупівлі громадського транспорту з Білорусі були Київ, Маріуполь, Кривий Ріг, додає Черниш.

Читайте також: "Родич, який став ворогом". Чому сваряться Україна і Білорусь?

Така популярність білоруського громадського транспорту пояснюється держпідтримкою – дотації та відшкодування лізингових платежів, впевнений спеціаліст з міської мобільності Антон Гаген. "Білорусь компенсує банкам та лізинговим компаніям платежі за відсотками та лізинговими виплатами за купівлю транспорту", - каже експерт у розмові з DW.

Шляхи обходу спецмита

Водночас ринок Білорусі повністю закритий для українських підприємств, зазначає DW міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Ігор Петрашко. "Аби захистити українських виробників, було застосовано додаткове мито на громадський та вантажний транспорт із Білорусі у 35 відсотків", - пояснює він.

Читайте також: Лукашенко створює образ зовнішнього ворога: поляки в Білорусі - в заручниках?

Проте, запроваджене мито не стосується кузовів для транспортних засобів, тому воно не вплине на поставки білоруських тролейбусів до України, зауважує Черниш. "Усі тролейбуси імпортуються як машинокомплекти, які постачаються на три підприємства в Україні - "БКМ Україна", "Політехносервіс" та "Літан". Там кузовам з Білорусі прикручують колеса і продають як виготовлені в Україні. Напряму з Білорусі тролейбуси не постачаються вже три роки", - пояснює експерт.

А ось поставки автобусів введення мита заблокує, але лише на певний час, переконаний Черниш. "В Україні немає підприємств, які б виготовляли автобуси на базі білоруських машинокомплектів. Але я впевнений, що такі підприємства з'являться - отримати всі дозволи на таке виробництво можна менш ніж за рік", - каже він.

Білорусь - один з ключових торговельних партнерів України

Тому навіть відмова Львова закуповувати автобуси у МАЗ не гарантує відсутність білоруського громадського транспорту. Крім того, білорусам не заборонено брати участь у повторному тендері на закупівлю транспорту, який тепер оголосить Львів, тому прогнозувати його результат дуже важко, зазначає Черниш.

Хоча відмова Львова купувати в Білорусі через політичну ситуацію - дійсно, прецедент, зауважує Гаген. Утім, "протести не завадили, зокрема, Києву здійснити закупку через лізинг 200 автобусів МАЗ восени", зазначив він.

Читайте також: Мінськ або…? Куди можуть "переїхати" переговори щодо Донбасу

Попри політичну напруженість на найвищому рівні – президент України Володимир Зеленський засуджував дії білоруської влади під час розгону мирних протестів, а президент Білорусі Олександр Лукашенко назвав Україну "американським сателітом" і "форпостом політичних провокацій", країни залишаються ключовими торговельними партнерами. Торік за товарообігом з Україною Білорусь посіла шосте місце серед країн світу. "Обсяг торгівлі товарами становив 4,2 мільярда доларів, що на 20,6 відсотка менше у порівнянні з 2019 роком", - повідомили DW в мінекономіки. Спад у міністерстві пояснили застосуванням карантинних обмежень у зв'язку з пандемією COVID-19, які негативно впливають на ділову та економічну активність між країнами світу.

При чому помітних перепадів після протестів у серпні 2020 року не відбулося. Обсяг торгівлі впав ще на початку року і за підсумком півріччя знизився на 23,2 відсотка. Майже на стільки ж, а саме на 23,3 відсотка, відбулося скорочення за підсумком дев'яти місяців.

Основна стаття імпорту з Білорусі - нафтопродукти

Імпорт нафтопродуктів з Білорусі залишається основною складовою двостороннього товарообігу - 52,2 відсотка загального обсягу, повідомили в мінекономіки. "Український ринок нафтопродуктів зберігає значну залежність від поставок білоруської нафтопереробної продукції. За 10 місяців 2020 року частка білоруської продукції досягла на ринку дизпалива 34 відсотка, бензину АІ-92 до 100 відсотків, АІ-95 - 64 відсотків, бітуму до 70 відсотків)", - зазначили у відомстві. Також, за даними митної служби, значну частку імпорту посідають білоруські добрива.

Теоретично Україна могла б замістити всі ці поставки товарами з інших країн, тому вони не виглядають критичними, зауважив DW  колишній виконувач обов'язків міністра економіки Павло Кухта. "Потенційно критичною може бути електроенергія, тому що коли не вистачає потужностей, Україна залежить від поставок з Білорусі. Поки українська електросистема інтегрована з російсько-білоруською і поки Україна не інтегрується з європейською, загроза залишається", - зазначив він.