Сила колективного розуму
5 квітня 2012 р.
Хто кого – «Вікіпедія» чи класична енциклопедія, написана фахівцями й надрукована видавництвом? Ще у 2005 році це спробував з'ясувати науково-популярний журнал «Nature». Порівнявши відомий плід колективної праці та колись авторитетну енциклопедію Britannica. Результат виявився для того часу несподіваним – і те, і інше містило достатньо неточностей. Здебільшого це були маленькі наукові нюанси, майже непомітні для пересічного читача.
Відсоток помилок у «Вікіпедії» був лише трошечки вищим. Соціолога Робіна Фінка з Технічного університету Дортмунда це не дивує: «Це явно не той випадок, коли традиційна енциклопедія може отримати відчутно кращий результат».
Від часу проведення того дослідження «Вікіпедія» розрослася, розвинулася, була неодноразово перероблена. Тому Фінк вважає: «Якби цей експеримент повторити сьогодні, то я припускаю, що принаймні за актуальними темами «Вікіпедія» була б попереду традиційних енциклопедій».
Але Encyclopaedia Britannica здалася без бою: видання її друкованої версії після 244 років вирішено припинити. Про це близько місяця тому офіційно повідомило видавництво. Звичайно, енциклопедія продовжить існувати на цифрових носіях. Видавці йдуть в ногу з часом і розуміють: навіщо тримати 59 кілограмів паперу в шафі, якщо з інтернету знання можна дістати набагато швидше, до того ж більш актуальні?
Юрба робить свою справу
Знання – сила, й водночас знання – гроші. Інтернет-концерни добре це усвідомлюють та вигадують нові застосування для феномену сrowdsourcing, яскравим прикладом котрого і є «Вікіпедія». Наприклад, InnoCentive - американське підприємство, яке пропонує багатьом людям розв'язати задачу зі сфери досліджень та розвитку. Висловлені ідеї також оцінюються спільнотою, автора ж найкращого варіанту рішення чекає винагорода.
Роботу просто передають «масам» - як це просто! Google пішов ще на один крок далі та спробував за допомогою своїх користувачів передбачити майбутнє. Інтернет-концерну це вдалося на прикладі «Flu Trends». Ця служба за певними алгоритмами «прочісує» результати пошуку – за порадами при болях у горлі, за пошуком придатного лікаря. На підставі інтернет-адрес Google дізнався, де перебувають люди, в яких хворе горло та які хлюпають носом. Тож технологічна фірма змогла дати чітку картину масштабу хвилі грипу за два тижні до того, як в Сполучених Штатах дали офіційний прогноз щодо грипу, каже експерт Робін Фінк.
Слабке місце колективного розуму
Однак без послуг фахівців усе одно ніяк не обійтися. Адже, зрештою, потрібні люди, які створять подібні алгоритми-фільтри корисної інформації, які напишуть необхідні комп'ютерні програми для «комутації» між певною проблемою і колективним розумом для пошуку рішення, пояснює Фінк. «Вікіпедія» теж функціонує завдяки певній програмі.
Сам колективний розум – не більше, ніж хаотичний набір фактів. У руках знавців він може принести певну користь людям і організаціям. Google мусив визнати, що і його прогнози за допомогою сrowdsourcing справджуються не завжди. У 2011 році інтернет-концерн спробував, за таким же алгоритмом, що й у випадку з грипом, вирахувати, хто стане переможцем пісенного конкурсу «Євробачення». На першій сходинці прогнозу опинилася німкеня Лєна. Однак насправді переміг Азербайджан.