Кейс Денісової: нові звинувачення у бік ексомбудсменки

Звільнення уповноваженої Верховної Ради України з прав людини Людмили Денісової, яке народні депутати здійснили 31 травня за досить суперечливою процедурою, не стало точкою в історії колишньої омбудсменки на цій посаді. І справа не в анонсованому Денісовою намірі оскаржити її звільнення у суді. Річ у тім, що закиди на її адресу через занадто детальні описи сексуальних злочинів, скоєних російськими окупантами в Україні, пішли ще далі і вилилися в обвинувачення у тому, що вона ніби "вигадувала" ці історії, не маючи відповідних підтверджень.

Резонансна стаття "УП"

27 червня впливове видання "Українська правда" опублікувало статтю "Від facebook до допитів. Як омбудсмен Денісова вигадувала злочини росіян і втратила посаду". Стаття набула розголосу, але згодом "УП" змінила заголовок на більш м'який - "Від facebook до допитів. Чому омбудсмен втратила посаду". Пояснюючи причини цього коригування, головна редакторка "УП" Севгіль Мусаєва визнала, що перша версія заголовку "могла стати тригерною" і "сприйнятою погано через можливість маніпуляції". "Визнаю, що він (заголовок. - Ред.) міг викликати шок, бо суспільство, на відміну від журналістів, усі ці факти бачило вперше. Допускаю, що через те, що ми розуміли, що з фактажем цих історій не усе добре ще у квітні, ми не передбачили шок. На час публікації ми знали про це вже тривалий час. Це гіперчутлива тема. І я знаю, що багато хто плакав через ці пости Денісової від розпачу та злості. Саме через цю реакцію, яка відволікала від суті тексту, ми прийняли рішення його змінити", - пояснила Мусаєва в окремому коментарі на "УП".

У чому суть закидів?

Основна теза, яка пролягає червоною ниткою у статті: Денісова нібито вигадувала моторошні історії про зґвалтування дітей, які вчиняли російські військові на тимчасово окупованих територіях України. Зокрема, основну увагу у матеріалі авторка "УП" приділяє діяльності спеціальної телефонної лінії уповноваженої з прав людини для надання психологічної допомоги, запущеної у квітні за підтримки Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ) та у якій однією з психологів працювала донька омбудсменки Олександра Квітко. Видання дізналося від своїх неназваних джерел у правоохоронних органах, офісі омбудсмена та керівництві "Слуги народу", що контакти жертв, а також "історії злочинів, які Денісова з дочкою озвучували публічно, правоохоронцям ніхто не передавав". А намагання правоохоронців нібито самостійно знайти випадки, які описувала Денісова, виявилися марними, пише "УП".

Читайте також: Чому Верховна Рада звільнила омбудсменку Денісову посеред війни

За даними видання, Денісову щонайменше двічі допитували у прокуратурі як свідка, але "вона так і не змогла назвати джерело своїх даних". Її доньку Олександру Квітко також кілька разів викликали на допит. За даними "УП", психологиня запевняла, що за півтора місяці її гаряча лінія прийняла близько 1040 дзвінків, з яких 450 стосувались зґвалтування дітей. "Однак коли прокурори взяли офіційну виписку, то виявилось, що за весь час на телефон надійшло лише 92 дзвінки", - зауважило видання. Також у статті "УП" висловлювалися сумніви у тому, що на "гарячій лінії", окрім Квітко, взагалі працювали інші психологи, і загалом лунали докори у непрозорості її роботи.

Окрім того, джерело "УП" у "Слузі народу" стверджує, що Денісова взагалі не координувала свої дії з парламентом, за мандатом якого обіймала посаду, що у підсумку й стало "підґрунтям для її стрімкого звільнення".

Також авторка "УП" припускає, що одним зі справжніх мотивів Денісової могло бути матеріальне збагачення, і що її офіс міг "нахабно обікрасти" ЮНІСЕФ, який фінансував роботу "гарячої лінії", "збрехавши про ефективність роботи". Може йтися "не лише про етичні норми, а й про порушення закону", а отже й "про кримінальну справу за шахрайство чи розкрадання", припускає "УП".

Читайте також: Зеленський: Російський військовий зґвалтував в Україні немовля

При цьому матеріал побудовано винятково на анонімних джерелах "УП" - зокрема, в офісі омбудсмена, у керівництві партії "Слуга народу" та у прокуратурі.

Водночас з часу звільнення Денісової з посади представники цих установ публічно не висловлювались щодо ексомбудсменки і не повідомляли про аспекти її діяльності, про які написало видання "УП". Лише місяць тому, 31 травня, генпрокурорка Ірина Венедіктова у коментарі "Бабелю" зауважила, що Денісова не передає до прокуратури жодні матеріали щодо зґвалтувань, про які вона інформувала в соцмережах.

Відповідь Денісової: Це "фейк"

"Українська правда" зазначає, що не змогла отримати позицію Денісової. Утім, 28 червня в інтерв'ю Харківській правозахисній групі колишня омбудсменка частково відповіла на закиди. Зокрема, вона запевнила, що особисто бачила звіт ЮНІСЕФ щодо роботи організованої "гарячої лінії", надісланий до офісу уповноваженого з прав людини. "Я його бачила, скільки там було звернень, скільки було повідомлень", - зауважила вона, не уточнивши, однак, конкретних цифр. За її словами, у звіті були таблички, а в них за кожним зверненням зазначено час, день і причину звернення, але без прізвищ осіб, які зверталися, адже йдеться про конфіденційну інформацію. Денісова запевнила, що у кожному випадку, окрім надання психологічної допомоги, людям радили звернутися до правоохоронних органів. "Якщо людина не хоче звертатися, не можна передати її дані до правоохоронних органів. Це її рішення", - пояснила вона.

Коментуючи інформацію щодо невідповідності кількості звернень, озвучених Квітко та нарахованих, за даними "УП", прокурорами, Денісова дорікнула прокуратурі у розповсюдженні таємниці слідства, а також пояснила, що "гаряча лінія" була не одна і люди телефонували за різними номерами телефонів. "І тому те, що говорить прокурорка, або журналістка, яка написала цей текст, це не відповідає дійсності", - запевнила вона, додавши, що вважає статтю "фейком".

Суспільна реакція 

Після публікації на адресу видання з боку читачів та журналістів залунали обвинувачення у підігруванні країні-агресорці РФ, а авторку статті, журналістку Соню Лукашову було внесено до списків одіозного українського сайту "Миротворець", котрий його творці позиціонують як список ворогів України.

Так, головна редакторка "Громадського радіо" Тетяна Трощинська зазначила, що перший заголовок, під яким було опубліковано матеріал, створює "поганий висновок, що нібито є сумніви не у діях пані Денісової, а у самих злочинах". "І з моєї точку зору, це неправильно. Це шкідливо для справи справедливості покарання російських ґвалтівників, бо вони є, масово. Злочини реальні", - написала вона у Facebook.

Читайте також: У Києві розпочався перший суд над звинуваченим у зґвалтуванні солдатом РФ

Російські ЗМІ та пропагандисти одразу й у великій кількості почали публікувати повідомлення про те, що Денісова поширювала "фейки" про зґвалтування дітей російськими військовими, а офіційна Москва навіть зажадала вибачень від ЗМІ за їх поширення.

"На жаль, історія неетичної комунікації пані Денісової з історії про повагу до уцілілих і важливості чистоти кримінальних процесів перетворилася на історію неповаги, політичного замовлення та гри на боці росіян. І породжує агресію за агресією", - зауважила у дописі на Facebook українська  адвокатка і правозахисниця Лариса Денисенко.

У коментарі DW Денисенко додала, що не може стверджувати, що Денісова й справді вигадувала історії про зґвалтування дітей, адже вона не має доступу до вивчення всієї ситуації. "Я можу лише звернути увагу на неетичність повідомлень про сексуальне насильство з боку омбудсменки, і неетичність повідомлень, а часом і недопустимість методів роботи з малолітніми психотерапевтки Олександри Квітко", - зазначила адвокатка.

Редакція DW звернулася з інформаційними запитами до ЮНІСЕФ щодо його співпраці з офісом омбудсменки в організації "гарячої лінії", а також до Офісу генерального прокурора України щодо процесуального статусу Денісової та її доньки, а також можливого відкриття проваджень за фактом публікації матеріалу "УП". На час публікації цієї статті обидва запити залишилися без відповідей.