Дослідження: Жителі Німеччини втрачають відчуття безпеки

"Почуття безпеки у населення Німеччини сьогодні явно руйнується", - такими словами розпочала свій виступ професорка Ренате Кехер (Renate Köcher) - голова Інституту вивчення громадської думки в Алленсбаху (Institut für Demoskopie Allensbach) на Боденському озері. Разом із професором Клаусом Швайнсберґом (Klaus Schweinsberg) із Центру стратегії та вищого керівництва (Centrum für Strategie und Höhere Führung) на пресконференції в Берліні у вівторок, 30 січня, вона презентувала ключові висновки "Доповіді у сфері безпеки" (Sicherheitsreport), підготовленої обома організаціями на основі репрезентативних опитувань.

Це щорічне дослідження проводиться в Німеччині з 2011 року, однак цього разу, на думку авторів, його результати виявилися особливо цікавими.

Якщо 2019 року частка учасників опитування, які відчували себе в Німеччині в безпеці, становила 73 відсотки, а 2021 року, "коли всі сиділи по домівках через пандемію", - навіть 82 відсотки, то сьогодні таку думку висловлюють лише 61 відсоток респондентів, зазначає Кехер. За її оцінкою, це пов'язано не тільки зі значним зростанням рівня злочинності, зафіксованим у Німеччині у постпандемійні 2022 і 2023 роки, а й із дедалі сильнішою поляризацією країни, тобто конфліктами між різними ідеологічними групами.

Що німці вважають головними загрозами для внутрішньої безпеки

У списку потенційних загроз для внутрішньої безпеки Німеччини першу сходинку посідають ісламістські угруповання. Вони викликають тривогу у 86 відсотків учасників опитування. Далі йдуть злочинні сімейні клани з арабського світу (81 відсоток) і праві екстремісти (76 відсотків).

Для порівняння: прихильників правопопулістської партії "Альтернатива для Німеччини" (АдН) загрозою безпеці вважають 44 відсотка опитаних, водночас серед жителів сходу Німеччини таку думку висловили менше третини респондентів. Тим часом активістів, які виступають на захист клімату, визнали небезпечними 30 відсотків німців у середньому по країні (проте 43 відсотки - серед жителів східних земель).

Різниця у сприйнятті загроз безпеці у східних і західних німців виразно проявляється і в інших галузях дослідження, констатують Кехер і Швайнсберґ.

Читайте також: Таємна зустріч АдН з неонацистами та реакція на неї в Німеччині

Наплив біженців і невдоволення урядом

Окремо Ренате Кехер зупиняється на припливі в країну біженців. "Це центральна тема для населення, і я прогнозую, що вона буде турбувати політиків протягом усього законодавчого періоду, - підкреслює голова Інституту демоскопії в Алленсбаху. - Оскільки у населення не складається враження, що ці проблеми буде вирішено і вся ситуація буде під контролем".

Дві третини населення Німеччини (65 відсотків загалом по країні, 62 відсотки на заході і 79 відсотків - на сході) не схвалюють нинішню політику уряду щодо біженців, випливає з доповіді.

Наразі близько половини населення Німеччини побоюється, що через біженців рівень злочинності в значно зросте, і лише 13 відсотків впевнені, що цього не станеться. Для порівняння: у 2016 році, після того, як до Німеччини прибуло близько мільйона мігрантів, такі відповіді дали 37 і 15 відсотків респондентів відповідно. У 2024 році близько третини опитаних заявили також, що стали почуватися менш безпечно у своєму місці проживання. Водночас у жителів східних федеральних земель і в людей із нижчими доходами зростання таких побоювань було особливо помітним.

За даними МВС країни, рівень злочинності серед жителів Німеччини з міграційним корінням справді зріс, однак, як зазначають у міністерстві, це пов'язано із загальним збільшенням кількості мігрантів у ФРН і ситуація серед німецького населення розвивається аналогічно, нагадує Кехер.

"Вражаючим" експертка вважає, однак, що німецькі політики концентрують увагу майже винятково на питаннях розміщення біженців і виплати їм допомоги, в той час як дискусії щодо ситуації на ринку житла і в школах, які вимушені інтегрувати в навчальний процес величезну кількість дітей без знання німецької мови, майже не ведуться.

Читайте також: Мобілізувати за кордоном? Що думають українські чоловіки в Німеччині

Дедалі менш передбачувана ситуація у світі

Тим часом у списку проблем, що викликають у німців побоювання у сфері безпеки, приплив біженців посідає лише четверту сходинку - після зростання цін (76 відсотків), війни в Україні (73 відсотки) і того, що ситуація в Європі й у світі загалом стає дедалі менш передбачуваною (64 відсотки). Для порівняння: побоювання через війну Ізраїлю проти терористичної організації ХАМАС висловили 61 відсоток опитаних, половину німців турбує можливе падіння рівня політичної стабільності або втягнення у військовий конфлікт. За останнім питанням думки східних і західних німців радикально розходяться: 76 проти 44 відсотків.

Побоювання з приводу того, що енергопостачання Німеччини може виявитися нестабільним, відчувають 40 відсотків опитаних, однак це істотно менше, ніж рік тому.

Що стосується розвитку в зовнішній політиці, то, як підкреслив Клаус Швайнсберґ, "і тут ми бачимо зростання побоювань і падіння довіри до дій федерального уряду, а також поляризацію між сходом і заходом Німеччини".

Читайте також: Франція будує нову АЕС. Німеччина обирає інший шлях

Війна Росії проти України як загроза безпеці Німеччини

Війна Росії проти України посідає першу сходинку в списку світових конфліктів, що викликають у німців побоювання. На неї вказали в зв'язку з цим 85 відсотків респондентів. Хвилює населення Німеччини і боротьба Ізраїлю проти ХАМАС (84 відсотки). Для порівняння: ситуація в Нагірному Карабасі турбує лише кожного одинадцятого опитаного.

Росія очолює і список країн, які жителі Німеччини вважають найбільш серйозною загрозою миру на планеті. Таку думку висловили 75 відсотків респондентів у середньому по країні, що нижче показників минулого року. Водночас відповіді східних і західних німців істотно різнилися. У землях колишньої НДР 53 відсотки опитаних назвали головною загрозою Росію і 40 відсотків - США. Загалом по країні дії американців викликають тривогу у кожного п'ятого.

За словами Швайнсберґа, після початку війни в Україні зросла частка німців, які побоюються, що їхня особиста безпека може опинитися під загрозою через те, що Німеччину буде втягнуто в один із військових конфліктів. Зараз таке побоювання відчуває практично кожен другий.

Що стосується конкретно війни в Україні, то тут вчені спостерігають зміни очікувань німців щодо її результату. "У Німеччині залишилася лише дуже, дуже маленька група в 10 відсотків з тих, хто вважає, що Україна зможе в тій чи іншій формі домогтися результату війни на свою користь, - каже Швайнсберґ. - Водночас зростає побоювання, що справа може завершитися на користь Росії".

Що стосується питання про те, як слід поводитися Німеччині, якщо США згорнуть допомогу Україні, то тут "видно що завгодно, але не панівна думка, що нам слід, так би мовити, закрити собою пролом і посилити допомогу", констатує професор. Близько третини населення Німеччини вважають, що підтримку Києва варто скоротити. На сході цю думку поділяють навіть 46 відсотків населення, на заході - 28 відсотків

А от щодо ймовірної участі Німеччині у військовій операції із захисту іншого члена НАТО, який зазнав нападу, думки німців розділилися: негативно відповіли 38 відсотків опитаних, і майже стільки ж - за військову допомогу союзнику.

Дивіться також: