Як Україна забезпечує роботу "морського коридору"
3 квітня 2024 р.Так званим "морським" або "зерновим коридором", який Україна створила у серпні 2023 року для гарантування безпеки руху цивільних суден до та зі своїх чорноморських морських портів, вже перевезли майже 34 мільйони тонни вантажів. Таким чином за сім місяців цим маршрутом експортували більше, ніж за рік роботи Чорноморської зернової ініціативи ("зернової угоди"), з якої РФ вийшла 17 липня 2023 року.
Україні вдалося організувати й убезпечити власний коридор на Чорному морі попри те, що відразу після виходу з угоди РФ почала прицільно атакувати портову інфраструктуру та агропотужності України. Крім того, Москва назвала низку районів у акваторії Чорного моря "тимчасово небезпечними для судноплавства" та заявила, що всі судна, які прямують до українських портів, вважатимуться такими, що можуть потенційно перевозити вантажі воєнного призначення.
Більше суден - більші знижки на фрахт
"Ми одні з перших почали заходити в порти України, коли оголосили морський коридор", - каже DW одесит Геннадій Іванов, керуючий директор суднохідної компанії BPG Shipping з офісами в Україні, ОАЕ, Греції та Індії. Його компанія оперує суховантажним флотом і бере судна в оренду. З 2010 року, за словами Іванова, вже склалося коло судновласників, які готові заходити до портів країн, де ведуться воєнні дії. "Ми возили більшість зерна у Ємен, який вже давно є зоною ескалації. Звісно, там не було таких бойових дій, як Україні. Але на рейді в Ємені були вибухи, літали ракети над суднами. Тому коли оголосили про відкриття українського коридору, ми розуміли, з якими судновласниками можна співпрацювати", - пояснює він.
Як зізнається Іванов, було бажання популяризувати роботу з українськими портами, адже чим більше суден, тим більша пропозиція. І, відповідно, власники вантажів можуть отримати більші знижки на фрахт. "Зазвичай судновласники чекають, поки хтось зайде в порт. Якщо все пройшло добре, вони теж погоджуються", - розповідає директор BPG Shipping.
На момент створення коридору, згадує Іванов, перевезення, наприклад, 30 тисяч тонн зерна з Одеси до Іспанії коштувало 68 доларів за тонну. "Зараз це коштує 34 долари", - додає він.
Страхування від воєнних ризиків
Після виходу Росії з "зернової угоди" зросли ставки страхування воєнних ризиків, які є обов'язковими з початку повномасштабного вторгнення РФ. "Коли почав працювати коридор, ставки сягали трьох-п'яти відсотків від застрахованої вартості судна. Це десь 300-500 тисяч доларів за сім днів. Нині ця ставка складає десь 0,8-1 відсоток, тобто 100-200 тисяч доларів", - каже директор BPG Shipping.
Зниженню ставок посприяв, зокрема, спеціальний механізм страхування суден Unity Facility створений у листопаді 2023 року українським і британським урядами та пулом з 14 страхових компаній. Цей механізм пропонує страхування за значно нижчими преміями, порівняно зі стандартними ринковими цінами всіх суден з невійськовим вантажем, наголошують у мінекономіки України. Загальний обсяг покриття за цією програмою становить 50 мільйонів доларів.
Сили оборони України зробили все, аби знизити більшість воєнних ризиків, наголошує керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень та Моніторингової групи по санкціях та свободі судноплавства Андрій Клименко. "Після атак українських морських дронів військові кораблі РФ бояться перебувати у західному секторі Чорного моря. Торік по кораблях Чорноморському флоту в морі було здійснено не менше 26 атак", - каже він. Також, за словами Клименка, приблизно 25 відсотків атак прийшлося по військових об'єктах у Севастополі, а Головне управління розвідки України при міноборони знищило всі системи спостереження, встановлені на газових платформах - "вишках Бойка".
Читайте також: "Сергей Котов" та інші: як Україна досягла разючих успіхів у протидії РФ у Чорному морі
Як ЗСУ гарантують безпеку "морського коридору"?
Нині рух цивільних суден до та з морських портів Великої Одеси - Одеса, Чорноморськ та Південний - відбувається двома маршрутами, які Україна запропонувала Міжнародній морській організації (IMO). "Один - для суден з невеликою осадкою. Він проходить по українській 22-кілометровій зоні від берега. Ці судна прикриті береговими ракетними військами на випадок атаки. Судна, які мають більшу осадку, виходять за межі 22-кілометрової зони. Не будемо говорити, як, але там теж вирішено завдання військового прикриття від можливих атак РФ", - пояснює Клименко. З українських портів судна виходять організовано великою групою, а потім збираються на південь від острова Зміїний, каже експерт. "Українські військові аналізують всі можливі ризики. Зокрема, чи є поблизу морські дрони, військові кораблі, ракети, літаки Росії", - зазначає Клименко. Після цього судна йдуть по акваторіях Румунії, Болгарії та Туреччини. Коридор діє лише для торговельних суден цивільних судновласників та не передбачає жодних обмежень щодо видів вантажу, за виключенням військових, розповів DW адвокат, керівник Одеського офісу юридичної компанії "Ілляшев та Партнери" Сергій Неділько.
Читайте також: Чорне море та його стратегічне значення
Експорт агропродукції та залізної руди
"Морським коридором" до портів України від серпня 2023 року пройшло 1140 суден, які експортували до 40 країн світу 33,8 мільйона тонн вантажів, повідомив міністр інфраструктури України Олександр Кубраков у Facebook.
За час дії "зернової угоди" Україна експортувала менше - майже 33 мільйони тонн вантажів. Але тоді це була виключно агропродукція, в основному - кукурудза та пшениця. Тоді як із загального обсягу вантажів "морським коридором" продукція українських аграріїв склала 23,1 мільйона тонн.
Як розповів DW заступник голови Адміністрації морських портів України (АМПУ) Дмитро Барінов, порти Великої Одеси окрім агропродукції відвантажують ще й залізну руду. "Зараз іде робота над збільшенням різноманіття вантажів, а також імпорту до портів Одеси. Адже нині імпорт сконцентрований на дунайських портах - Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ. Щомісяця у цих портах вантажообіг зберігається на рівні десь двох мільйонів тонн", - зазначає він. Барінов сподівається, що у 2024 році вдасться наблизитися до довоєнних обсягів перевезень. "У 2021 році усі порти України навантажили близько 160 мільйонів тонн продукції. Якщо рахувати тільки Дунай та Велику Одесу, то це було 107 мільйонів тонн. У 2022 році порти Дунаю та Великої Одеси перевантажили 51 мільйон тонн, а торік - майже 62 мільйони тонн", - каже він.
Загроза мін та атак на енергетику
Утім, війська РФ не полишають спроб завадити роботі українських портів. "Вони продовжують атакувати порти дронами та ракетами, але наша повітряна оборона дуже гарно відпрацьовує. Коли лунає тривога, порти припиняють роботу і усі працівники йдуть до укриттів. Звісно, це погано впливає на роботу", - зізнається Барінов.
Останнім часом РФ переважно спрямовує ракетні та дронові атаки на енергетичні об'єкти. Клименко з Інституту стратегічних чорноморських досліджень переконаний, що такі дії мають на меті у тому числі зірвати роботу "морського коридору" або суттєво завадити їй. "Усім зрозуміло, що для роботи портів, елеваторів, терміналів потрібно чимало електрики", - зазначає він. Серед загроз Клименко також виокремлює мінну небезпеку. "Тільки на узбережжі Румунії за ці два роки викинуло понад 50 морських мін. Загалом ми маємо вже багато десятків випадків викидання мін на узбережжя на України та інших країн", - нагадує він. Зарадити цій проблемі має нещодавно створена мінно-тральна група за участю Туреччини, Румунії та Болгарії.
За час роботи "морського коридору" постраждало два судна
За період функціонування українського "морського коридору" внаслідок воєнних дій було пошкоджено два судна. На початку листопада 2023 року російська ракета влучила в цивільне судно під час заходу в порт Одеської області. Тоді загинув лоцман, а ще кілька людей отримали поранення. А 27 грудня 2023 року судно VYSSOS під прапором Панами підірвалося на морській міні, коли йшло до порту Ізмаїл для завантаження.
З точки зору міжнародного права, такі дії є порушенням Женевських конвенцій 1949 року, наголошує адвокат Неділько. "Передбачається, зокрема, що цивільне населення та цивільні об'єкти, до яких належать і судна, не повинні бути об'єктами нападу. Втім, з 2019 року РФ не визнає юрисдикцію спеціальної комісії ООН, яка виконує роль судового органу, що розглядає порушення Женевських конвенцій", - зазначив він.
Хоча Клименко вважає, що влучання ракети РФ у судно було радше випадковістю, адже більше таких випадків не було. На його думку, РФ не атакує судна, що йдуть українським "морським коридором", через розподіл судновласників за країнами реєстрації. "Всього працюють судновласники з понад 25 країн. Станом на кінець лютого найбільша частка, приблизно по 25 відсотків, припадала на Грецію і Туреччину. Є Китай з часткою приблизно у п'ять відсотків", - зауважує він. Якщо ракета чи дрон росіян влучить у турецьке або китайське судно, то в них будуть проблеми із цими країнами, резюмує Клименко.