Україну не забули: з чим німецькі партії йдуть на вибори

Передвиборча боротьба в Німеччині розпочалася ледь не того ж дня, коли стало відомо про розпад так званої "світлофорної коаліції" канцлера Олафа Шольца (Olaf Scholz) - на початку листопада. Але формальний старт їй було дано тільки після того, як 16 грудня канцлер не отримав вотум довіри Бундестагу, що і відкрило шлях до проведення дострокових виборів. Через день основні політичні партії ФРН запропонували виборцям свої передвиборчі програми.

Із семи представлених у Бундестазі партій (блок ХДС/ХСС, СДПН, Зелені, ВДП, АдН, Ліва партія і ССВ) політично реальні шанси стати учасниками майбутнього уряду Німеччини в тій чи іншій комбінації мають тільки перші чотири. У чому схожість і в чому відмінності в передвиборчих програмах консерваторів, соціал-демократів, Зелених і лібералів?

Taurus - ракета спотикання

Найбільш близькі позиції чотирьох партій у тому, що стосується оборонної політики і ставлення до війни Росії проти України. Усі вони виступають за підвищення витрат на Бундесвер і продовження військової допомоги Україні у відбитті російської агресії.

При цьому кандидат у канцлери від блоку ХДС/ХСС Фрідріх Мерц (Friedrich Merz), як і Олаф Шольц, вважає, що Німеччина в жодному разі не повинна бути втягнутою в цю війну. Різниця - у шляхах досягнення цієї мети. Шольц побоюється ескалації конфлікту з Росією, якщо, наприклад, Німеччина дозволить Києву бити німецькою зброєю вглиб російської території або почне постачати Україні крилаті ракети Taurus. Мерц натомість вважає, що Кремль розуміє тільки силу: "Сила відлякує агресію, а слабкість - це запрошення до агресії".

І Мерц, і кандидат у канцлери від Зелених Роберт Габек (Robert Habeck) обіцяють у разі обрання на посаду глави німецького уряду переглянути позицію Берліна і почати постачання Києву далекобійних крилатих ракет Taurus. На користь таких поставок неодноразово висловлювалися і німецькі ліберали, зокрема, колишня голова комітету Бундестагу з оборони Марі-Аґнес Штрак-Ціммерман (Marie-Agnes Strack-Zimmermann), яка зараз представляє ВДП у Європарламенті. Міститься така вимога і в передвиборчій програмі ВДП.

Читайте також: Опитування: більшість німців - проти постачання ракет Taurus Україні

Є також відмінності в тому, що стосується кінцевої мети надання західної військової допомоги Україні. Щольц каже, що Україна не повинна зазнати поразки, а Росія не повинна здобути перемогу. Теза Мерца інша: Україна має перемогти, а Росія цю війну програти. Під поразкою РФ він розуміє таку ситуацію, за якої Кремль більше не бачитиме можливостей досягти своїх цілей у цій війні.

СДПН: економіку має рятувати держава

Але в центрі уваги німецької передвиборчої кампанії - економічна криза в країні та шляхи виходу з неї. І тут підходи соціал-демократів і Зелених з одного боку і консерваторів з лібералами - з іншого - можна вважати діаметрально протилежними.

Соціал-демократи і Зелені впевнені, що вивести економіку із застою і рецесії може тільки держава - шляхом бюджетних дотацій до інвестицій, регулювання цін на електроенергію, створення спеціального додаткового фонду в 100 мільярдів євро - так званого "Німецького фонду" (Deutschlandfond), за рахунок якого здійснювалися б державні інвестиції в модернізацію транспортної, цифрової та енергетичної інфраструктури ФРН.

Читайте також: Вибори в Німеччині й Україна: Про що сперечаються Шольц і Мерц

Крім того, для збільшення внутрішнього попиту СДПН має намір підвищити до 15 євро на годину мінімальний розмір оплати праці, а також знизити ПДВ на харчові продукти з нинішніх семи до п'яти відсотків, зробити безстроковим обмеження на зростання орендних плат на приватному ринку житла, заморозити ціни на догляд за літніми людьми, не допустити скорочення пенсій, запровадити пільги для молодих сімей.

З огляду на сильно обмежені бюджетні можливості, соціал-демократи хочуть "реформувати" (тобто фактично скасувати) закладене в Конституцію ФРН так зване "боргове гальмо", покликане стримувати зростання державної заборгованості. А Зелені, окрім скасування "гальма", вимагають ще підвищити податки на німецьких "мільярдерів" (у Німеччині їх 249 осіб) і на спадщину, а мало- і середньозабезпеченим доплачувати з держбюджету "кліматичні гроші" для компенсації підвищених витрат, спричинених переходом на екологічно нейтральну енергетику, та відновити державні субсидії автолюбителям із машинами на електричній тязі.

По суті справи, передвиборчі програми соціал-демократів і Зелених - це продовження тієї політики, яку дві партії намагалися проводити до розпаду урядової коаліції, але стикалися з протидією третього партнера - ліберальної ВДП. 

ХДС/ХСС: потрібен принципово інший політичний курс

Консерватори з блоку ХДС/ХСС обіцяють докорінно змінити соціально-політичний та економічний курс, якщо їхній кандидат у канцлери Фрідріх Мерц очолить майбутній уряд.

Для початку вони планують анулювати деякі із законів, ухвалених з ініціативи уряду Олафа Шольца. Це, зокрема, легалізація марихуани, вимога переводити опалення житлового фонду на поновлювані джерела енергії, право зберігати друге громадянство при отриманні німецького та деякі інші.

Але головна відмінність від політики ще чинного уряду - принципово інший підхід до бюджетної дисципліни та податкових інструментів. ХДС/ХСС, як і ВДП, вважають неприпустимим вкрай підвищувати державну заборгованість, погашати яку доведеться прийдешнім поколінням німців.

Податки ж консерватори мають намір знизити, зокрема, для підприємців до максимум 25 відсотків, а граничну ставку податку на дохід (це 42 відсотки) стягувати з осіб, доходи яких після податкових відрахувань становлять понад 80 тисяч євро на рік, а не понад 67 тисяч, як зараз. Зниження податкового тягаря, впевнені в ХДС/ХСС, дасть імпульс економічному зростанню, що, своєю чергою, призведе до підвищення податкових надходжень до бюджету.

Економія на соціальній допомозі та допомозі для біженців

Ще радикальніші податкові послаблення пропонує ВДП. Лібералів і консерваторів ріднить також скептичне ставлення до запровадженої з ініціативи соціал-демократів і Зелених щедрої соціальної допомоги для незаможних і непрацюючих - так званих "грошей для громадян" (Bürgergeld), які отримують у Німеччині, зокрема, і біженці з України.

ХДС/ХСС і ВДП мають намір радикально реформувати німецьку систему соціальної допомоги, допускати зниження розміру допомог і примушувати працездатних займати вакансії навіть у тому разі, якщо для цього їм потрібен переїзд в інше місто. А тих, хто відмовлятиметься, - повністю позбавляти допомоги.

До істотної економії бюджетних коштів, за розрахунками консерваторів і лібералів, призведе схожий для них підхід у темі нелегальної імміграції. Обидві партії обіцяють вжити жорстких заходів щодо обмеження припливу біженців, що призведе і до зниження бюджетного навантаження.

Зелені ж стоять на зовсім інших позиціях. Вони, наприклад, виступають проти того, щоб проводити процедуру розгляду заяв претендентів на притулок у Німеччині на території інших країн (тобто за межами ЄС), хоча така можливість уже міститься в міграційному компромісі, схваленому країнами Євросоюзу.