European Inventor Award 2010 – тріумф німецьких винахідників

Біопластик, бакіболи (одна з кількох алотропних модифікацій вуглецю), технології GPS, водневі гальванічні елементи та тривимірні системи сканування – ці розробки переможців European Inventor Award 2010 охоплюють і галузь захисту довкілля, і ядерну фізику та інформаційні системи, а також супутникову навігацію. І майже скрізь, коли йдеться про інновації, попереду – німецькі винахідники. У середу Європейська патентна організація вручила у Мадриді три з чотирьох премій European Inventor Award 2010 («Європейський винахідник - 2010») саме німцям, які не забрали премію лише в категорії «Неєвропейські країни».

У категорії «Фізика» нагороду за свій життєвий доробок отримав Вольфґанґ Кречмер, якому вдалося відкрити зовсім нову область досліджень. Його метод робить можливим виробництво фулеренів (або бакіболів) – нової групи вуглецевих модифікацій для дослідницьких цілей. Таким чином лише завдяки розробці німецького фізика учені змогли ретельно дослідити фулерени, після чого досить швидко були запатентовані сотні нових способів їхнього застосування. Сьогодні у всьому світі модифікації вуглецю, які мають високу термостійкість та чудові властивості напівпровідника, застосовують у виробництві інноваційних мастил, гальванічнх елементів та новітніх надпровідників.

«Рідка деревина» арбоформ – хіт автобудівництва

Німецькі колеги Юрґен Пфітцер та Гельмут Негелє отримали титул європейських винахідників року в категорії «Дослідження». Обом інженерам з їхньою технологією «рідкої деревини» арбоформа вдався прорив у справі ощадливого використання поновлювальних ресурсів. Основна складова арбоформа – лігнін, який у великій кількості застосовується у виробництві паперу та целюлози. У поєднанні з іншими природними м'якими матеріалами лігнін можна переробляти у пластмасу природного походження, яка легко піддається обробці і підлягає розпаду без шкоди для довкілля. Передусім у автомобілебудуванні арбоформ користується великим попитом. Завдяки оптичній подібності до деревини та легкості обробки його також застосовують для дизайну інтер'єру чи виготовлення меблів, іграшок та годинників.

Тривимірний сканер

Третім німецьким переможцем цього року став Раймунд Лозер, який здобув нагороду разом зі своїм швейцарським колегою Альбертом Маркендорфом у категорії «Промисловість» за розробку тривимірної системи сканування та вимірювання. Їхній портативний лазерний сканер може визначати не лише відстань, а й кут, під яким відбивається лазерний промінь. Тривимірний результат сканування уможливлює високу точність деталей та ефективність вимірювань, приміром, у процесах дизайну та розробки в автомобільній промисловості.

Антоніо Таяні, віце-президент Єврокомісії та єврокомісар з промисловості та підприємницької діяльності, після церемонії нагородження у Мадриді зауважив: «Нагорода «Європейський винахідник року» доводить, що Європа далеко попереду у розробці винаходів, що відкривають нові шляхи. Тут відзначають чудові свідчення того, як технічні інновації та ринкові стратегії можуть успішно співпрацювати на благо економіки, а також прокращувати якість життя мільйонів людей у всьому світі».

Європейська патентна організація спільно з Єврокомісією щорічно відзначає важливі винаходи. Недотований приз дають у чотирьох категоріях: «Життєвий доробок», «Промисловість», «Дослідження» та «Неєвропейські країни». Престижне звання винахідника року отримують ті науковці та винахідники, які своїми розробками дають відповідь викликам нашого часу, а відповідно – роблять внесок у прогрес та добробут людства.

Автор: Арне Ліхтенберг / Тетяна Бондаренко

Редактор: Євген Тейзе