Європа обрала Європарламент - що тепер?

У неділю, 9 червня, жителі Євросоюзу завершили голосування на виборах до Європарламенту (ЄП) десятого скликання, яке тривало чотири дні. Саме неділя була основним днем голосування - у цей день вибори проходили у 20 з 27 країнах-членах ЄС.

На виборах, право проголосувати на яких мало близько 360 мільйонів виборців, було обрано 720 депутатів Європарламенту. Виборці голосують за національні політичні партії, але після обрання депутатами Європарламенту більшість з них вирішують стати частиною міжнаціональних політичних груп.

Кількість євродепутатів, обраних від кожної країни ЄС, узгоджується перед кожними виборами і базується на принципі дегресивної пропорційності, пояснюється на сайті ЄП. Це означає, що кожен депутат Європарламенту від більшої за чисельністю населення країни представляє більшу кількість людей, ніж депутат від країни з меншим населенням. Мінімальна кількість депутатів Європарламенту від країни - шість (Мальта, Люксембург і Кіпр), а максимальна - 96 (Німеччина).

Які питання турбують європейців?

Для німців на цих європейських виборах, згідно з даними ARD Deutschlandtrend від кінця травня, трьома найважливішими питаннями були забезпечення миру, соціальна політика та імміграція.

На загальноєвропейському рівні виборці вважали найважливішими питаннями на виборах боротьбу з бідністю та охорону здоров'я. За ними йдуть економічний розвиток, створення нових робочих місць та безпекова і оборонна політика ЄС, свідчать дані Євробарометра за квітень.  

Найважливіші завдання Європарламенту

У багатьох сферах, таких як захист довкілля, міграційна та економічна політика, Європарламент є одним з двох законодавчих органів ЄС. Євродепутати завжди повинні ухвалювати нові закони ЄС разом з Радою Європейського Союзу, яка представляє 27 країн-членів. В інших сферах, таких як безпекова та оборонна політика, Європарламент лише інформують та заслуховують його думку. Як правило, він не може пропонувати закони, це є завданням Європейської Комісії.

Понад 70 відсотків європейців заявили в опитуванні Євробарометру, що ЄС впливає на їхнє повсякденне життя. Тим не менш, явка на виборах в ЄС є традиційно низькою. За попередніми оцінками, явка виборців по всьому ЄС склала на цих виборах близько 51 відсотка, що приблизно відповідає рівню 2019 року. Згідно з попередніми офіційними підсумками, явка виборців у Німеччині на цих виборах склала 64,8 відсотка - порівняно з 61,4 відсотка на виборах до ЄП 2019 року. Цього разу в Німеччині вперше мала право проголосувати молодь віком від 16 років - до цього віковий ценз складав 18 років.

Після виборів - розподіл найвищих посад в ЄС

Через тиждень після виборів, 17 червня, глави держав та урядів ЄС зберуться на неформальне засідання Європейської Ради в Брюсселі. Їхнім завданням буде розподілити вищі посади в ЄС, включаючи посаду голови Європейської Комісії. Договори ЄС передбачають, що кандидатів на посади висувають глави держав і урядів. Наступне чергове засідання Європейської Ради заплановане на кінець червня.

При цьому може бути застосовано так званий "принцип топ-кандидата", згідно з яким посаду голови ЄК отримує політична сила, що набрала найбільшу кількість голосів виборців. Якщо глави держав та урядів дотримуватимуться цього принципу, то нинішня голова ЄК Урсула фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen), яка є топ-кандидаткою Європейської народної партії (ЄНП), мала б очолити й наступний склад ЄК. Адже саме ЄНП посіла перше місце на виборах. Після висунення кандидатура наступного голови Єврокомісії затверджується Європарламентом простою більшістю голосів.

Політичні торги вже почалися

І політичні торги за цю більшість розпочалися в Брюсселі задовго до того, як стали відомі результати виборів. Так, під час теледебатів Урсула фон дер Ляєн заявила, що працюватиме з євродепутатами, які чітко виступають за Європу та верховенство права і які підтримують Україну. До таких вона зарахувала, зокрема, й правопопулістську очільницю італійського уряду Джорджу Мелоні. Однак фон дер Ляєн при цьому виключила співпрацю з французькою ультраправою партією "Національне об'єднання", яку очолює Марін Ле Пен.

Партії Мелоні і Ле Пен дотепер належали до різних європейських партійних сімей. Ультраправі "Брати Італії" Мелоні входять до групи "Європейські консерватори і реформатори" (ЄКР), а партія Ле Пен - до правої групи "Ідентичність і демократія" (ІД).

Утім, зближення з крайнім правим табором може мати негативні політичні наслідки для фон дер Ляєн. Адже у результаті вона може втратити підтримку інших партійних груп, таких як соціал-демократи.

Питання про те, яким саме чином оформиться цей зсув праворуч в ЄС, залежить від того, чи об'єднаються європейські правопопулістські, правонаціоналістичні та ультраправі партії. Саме цю мету переслідує Марін Ле Пен, партія якої здобула беззаперечну перемогу на виборах у Франції, що призвело до розпуску французького парламенту і оголошення позачергових виборів президентом країни Еммануелем Макроном.

Новообраний Європарламент збереться на перше засідання у Страсбурзі 16 липня. До того часу має бути зрозуміло, як і в які групи об'єднаються новообрані євродепутати.